1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.

Наука – це вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових знань про об’єктивні закони природи, суспільства і мислення. Результат цієї діяльності – знання. Вони відтворюють у свідомості людини об’єктивну дійсність і є основою наукового розуміння світу.

Сфера діяльності науки безмежна. Кожна група природних явищ, кожна фаза суспільного життя, кожна стадія розвитку у минулому і сьогоденні становлять матеріал для науки. Відповідно виокремлюються галузі наукивих знань:

- природничі;

- суспільні;

- технічні;

- економічні.

Зміст науки – теорія, як система знань, які є формою свідомості та досягнень інтелекту. Суспільна роль науки в практичному використані.

Наука виконує такі функції:

- пізнавальна – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, розвитку суспільства;

- культурно-виховна;

- практично діюча – досягнення науки спрямовані на поліпшення виробництва і системи людських відносин;

Процес руху людської думки від незнання до знання називають науковим пізнанням.

Наукова теорія – система узагальнення знання, пояснення різноманітних ідей, подій, ситуацій.

Наукова теорія складається із таких елементів:

- загальні закони і сфериїх застосування;

- сфери пердбачення невідомих явищ;

- логіка математичного апарату виведення наслідків і законів;

- визначення розробки концепцій.

Класифікація науки:

- наукові закони;

- характеристика етапів її розвитку:

- описовий – збирання фактів;

- логіко-аналітичний – пошук подібностей закону.

2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.

Науковий факт – подія чи явище – є первинним елементом процесу пізнання і реальною основою усіх наукових результатів і висновків. Проте науку створюють не самі факти, а методи їх обробки. Збирання, систематизація, аналіз, узагальнення і логічне осмислення фактів назив. – Науковим дослідженням.

Класифікація:

За критерієм зв’язку із суспільним виробництвом;

За цільовим призначенням вирізняють фундаментальні і прикладні дослідження. Фундаментальні дослідження спрямовані на розробку нових теорій і нових принципів дослідження, мета яких поглибити знання, щодо законів природи і суспільства. Прикладні - на пошук способів практичного використання науковихзнань, здобутих у результаті фундаментальних досліджень.

За ступенем важливості для держави(-жержавний пріоритет; -за планами галузевих міністерств і відомств; -за планами науково-дослідних інститутів)

За ступенем науковості (теоретико-методологічні та емпіричні)

За використанням ресурсів (ресурсномісткі та мало ресурсні)

За інформаційним забезпеченням (зовнішня та внутрішня інформація)

За ступенем організованості (спонтанні та організовані заздалегідь)

За терміном проведення (тривалі та нетривалі)

за участю персоналу: (- Індивідуальні;- колективні;

за метою:- практичне;- науково – освітнє;

за методичним забезпеченням:- прагматичне(емпіричне);- практичне;- з залученням наукового апарату; грунтоване на внутрішнійінформації.

3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).

Дослідження – це вид людської діяльності, який полягає в розпізнання проблемних ситуацій, визначення причин іїхнього походження, виявленні змісту, властивостей, закономірностей поведінки та розвитку, встановленні місця цих проблемних ситуацій у системі нагромаджених знань, пошук способів і можливостей використання наявних знань про дану проблему на практиці для її вирішення.

Наукове дослідження – це складний і багатограний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти.

Будь-яке дослідження має комплекс характеристик, які необхідно враховувати в процесі його організації та проведення. Основними з них є такі:

- Методологія дослідження – сукупність цілей, підходів, пріоритетів, принципів побудови, форм і методів дослідження.

- Організація дослідження – порядок і технологія його здійснення, які включають розподіл функцій і повноважень, яітко визначеня регламентуючими документами, нормативами тіа інструкціями.

- Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це те, що спричиняє проблемну ситуацію і на що спрямовуються процес пізнання. Предмет дослідження – конкретна проблема, яка виникла внаслідок функціонування об’єкта і потребує дослідження його найбільш значних властивостей, аспектів, взаємозв’язків із зовнішнім середовищем з метою розв’язання проблемної ситуації.

- Ресур дослідження – комплекс можливостей і засобів, які забезпечують ефективне проведення досліджень і якнайшвидше досягнення встановленої мети.

- Тип дослідження – належність до певного виду досліджень, що відображає особливості характеристик його проведення.

- Потреба у дослідження – рівень гостроти, проблеми, її актуальність, бачення наслідків у разі її розв’язання або нерозв’язання.

- Результати дослідження – рекомендації, пропозиції, моделі, формули, методики, що забезпечують успішне розв’язання проблеми, дають розуміння її витоків та допомагають знайти способи її подолання.

- Ефективність дослідження – співмірність і співвідношення ресурсів, витрачених на проведення дослідженьья і отриманих від нього результатів.