- •2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
- •3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
- •4. Дослідження як функція управління.
- •5. Сутність поняття “методологія дослідження”.
- •11. Сутність методу конструювання визначень.
- •7. Сутність поняття «метод дослідження».
- •9. Розумово-логічні методи дослідження: методи дедукції та індукції.
- •8. Емпіричні методи дослідження: методи спостережень (прямих і непрямих) та методи експериментів (реальних, модельних і розумових).
- •10. Основні закони формальної логіки: тотожності, суперечності, виключення третього і закон достатньої підстави.
- •12. Сутність методів класифікації, узагальнення і типології.
- •13.Методи морфологічного аналізу як поєднання методів класифікації і узагальнення.
- •14.Методи доведення (елементи та форми доведення, прийоми та способи доведення).
- •15. Суть методів моделювання.
- •22. Технологічні схеми проведення дослідження.
- •16. Полеміка як метод дослідження.
- •17. Поняття “програма дослідження”.
- •19.План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження
- •20.Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект
- •21. Сутність поняття “організація дослідження”.
- •24. Система “Менеджмент — Навчання” як ефективний засіб формування менеджерів дослідницького типу в орг-ях.
- •23. Консультування як форма організації дослідження систем управління.
- •25.Інтегральний дослідницький інтелект: типи творчих особистостей та принципи його формування.
- •26. Організаційно-технолгічні принципи ефективної побудови дослідницької діяльності.
- •29.Види інформаційоного пошуку: ручний, механічний, автоматизований. Автоматизованіи інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних.
- •30. Правила відбору літератури за темою, ознайомлення з її змістом, підбір і використання нормативних актів.
- •31. Способи запам’ятання інформації: механічний, логічно-змістовний, вільний, випадковий, повторення.
- •32. Порядок складання виписок, конспектів, анотацій, інформаційних карток, використання ксерокопій.
- •33. Оцінка ступеня вивченості і наукової розробки досліджуваного питання. Визначення невирішених, дискусійних проблем.
- •38.Класифікація джерел фактичної інформації про об’єкти дослідження та їх характеристика.
- •36.Поняття “економічна інформація” та “дані”.
- •37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.
- •39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.
- •40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.
- •41.Передумови забезпечення ефективності інформації. Показники якості інформації.
- •44... Характеристика основних видів теоретичного узагальнення: висновки, формулювання понять, визначення наукових категорій, виявлення тенденцій, законів, створення теорії.
- •45....Види проектних рішень (технічні, організаційні, структурні, інформаційні, методичні, науково-дослідницькі) та форми їх подання.
- •46.Основні методичні підходи до визначення ефекту від розробки і реалізації проектних рішень: системний, комплексний.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •47.Класифікація видів дипломних рекомендацій.
- •48.Формування принципів оцінювання та системи показників у дослідженні управління.
- •49.Види ефекту та оцінок проектних рекомендацій.
- •50.Орієнтовний зв’язок видів проектних рішень з видами ефекту.
- •51.Обґрунтування вибору методу оцінки та системи показників оцінки ефекту від проектних рішень.
- •53.Загальні вимоги, що висуваються до рукописів наукової праці згідно із Державними стандартами України.
- •54. Композиційна структура та загальні правила оформлення курсових і дипломних робіт.
- •55. Термінологія та фразеологія наукової прози. Особливості наукової мови, що впливають на мовностилістичне оформлення дослідження.
- •56. Правила етики цитування і використання матеріалів.
- •57. Характеристика понять: “ефективність дослідження”, “дослідницький потенціал”, “ефективність мислення”.
- •58. Фактори дослідницького потенціалу управління: методологічної готовності, наявності і структури ресурсів, організаційних можливостей.
- •59. Основні принципи забезпечення ефективності досліджень.
- •60. Принципи і класифікація оцінок дослідження.
- •61.Поняття показника і критерію ефективності. Вимоги до показників.
- •66. Види економічної ефективності наукових досліджень: попередня, очікувана, фактична.
- •67. Методика розрахунку економічної ефективності науково-дослідних робіт
- •68. Етапи впровадження наукових досліджень у практику.
- •70. Переваги крупних і малих фірм при впровадженні досліджень.
- •71. Взаємодоповнюваність та злиття компаній як засіб подолання бар’єрів реалізацій досліджень.
- •72. Захист авторських прав та інтелектуальної власності.
- •73. Формування стратегії дослідницького мислення та реалізації творчого дослідницького потенціалу.
1. Поняття науки, її класифікація та значення на сучасному етапі розвитку людства. Основні закономірності та проблеми у розвитку науки.
Наука – це вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових знань про об’єктивні закони природи, суспільства і мислення. Результат цієї діяльності – знання. Вони відтворюють у свідомості людини об’єктивну дійсність і є основою наукового розуміння світу.
Сфера діяльності науки безмежна. Кожна група природних явищ, кожна фаза суспільного життя, кожна стадія розвитку у минулому і сьогоденні становлять матеріал для науки. Відповідно виокремлюються галузі наукивих знань:
- природничі;
- суспільні;
- технічні;
- економічні.
Зміст науки – теорія, як система знань, які є формою свідомості та досягнень інтелекту. Суспільна роль науки в практичному використані.
Наука виконує такі функції:
- пізнавальна – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, розвитку суспільства;
- культурно-виховна;
- практично діюча – досягнення науки спрямовані на поліпшення виробництва і системи людських відносин;
Процес руху людської думки від незнання до знання називають науковим пізнанням.
Наукова теорія – система узагальнення знання, пояснення різноманітних ідей, подій, ситуацій.
Наукова теорія складається із таких елементів:
- загальні закони і сфериїх застосування;
- сфери пердбачення невідомих явищ;
- логіка математичного апарату виведення наслідків і законів;
- визначення розробки концепцій.
Класифікація науки:
- наукові закони;
- характеристика етапів її розвитку:
- описовий – збирання фактів;
- логіко-аналітичний – пошук подібностей закону.
2. Поняття “дослідження”. Класифікація досліджень.
Науковий факт – подія чи явище – є первинним елементом процесу пізнання і реальною основою усіх наукових результатів і висновків. Проте науку створюють не самі факти, а методи їх обробки. Збирання, систематизація, аналіз, узагальнення і логічне осмислення фактів назив. – Науковим дослідженням.
Класифікація:
За критерієм зв’язку із суспільним виробництвом;
За цільовим призначенням вирізняють фундаментальні і прикладні дослідження. Фундаментальні дослідження спрямовані на розробку нових теорій і нових принципів дослідження, мета яких поглибити знання, щодо законів природи і суспільства. Прикладні - на пошук способів практичного використання науковихзнань, здобутих у результаті фундаментальних досліджень.
За ступенем важливості для держави(-жержавний пріоритет; -за планами галузевих міністерств і відомств; -за планами науково-дослідних інститутів)
За ступенем науковості (теоретико-методологічні та емпіричні)
За використанням ресурсів (ресурсномісткі та мало ресурсні)
За інформаційним забезпеченням (зовнішня та внутрішня інформація)
За ступенем організованості (спонтанні та організовані заздалегідь)
За терміном проведення (тривалі та нетривалі)
за участю персоналу: (- Індивідуальні;- колективні;
за метою:- практичне;- науково – освітнє;
за методичним забезпеченням:- прагматичне(емпіричне);- практичне;- з залученням наукового апарату; грунтоване на внутрішнійінформації.
3. Комплекс основних характеристик дослідження (методологія дослідження; організація дослідження; ресурси дослідження; об’єкт і предмет дослідження; результат дослідження; ефективність дослідження).
Дослідження – це вид людської діяльності, який полягає в розпізнання проблемних ситуацій, визначення причин іїхнього походження, виявленні змісту, властивостей, закономірностей поведінки та розвитку, встановленні місця цих проблемних ситуацій у системі нагромаджених знань, пошук способів і можливостей використання наявних знань про дану проблему на практиці для її вирішення.
Наукове дослідження – це складний і багатограний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові і психологічні аспекти.
Будь-яке дослідження має комплекс характеристик, які необхідно враховувати в процесі його організації та проведення. Основними з них є такі:
- Методологія дослідження – сукупність цілей, підходів, пріоритетів, принципів побудови, форм і методів дослідження.
- Організація дослідження – порядок і технологія його здійснення, які включають розподіл функцій і повноважень, яітко визначеня регламентуючими документами, нормативами тіа інструкціями.
- Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт дослідження – це те, що спричиняє проблемну ситуацію і на що спрямовуються процес пізнання. Предмет дослідження – конкретна проблема, яка виникла внаслідок функціонування об’єкта і потребує дослідження його найбільш значних властивостей, аспектів, взаємозв’язків із зовнішнім середовищем з метою розв’язання проблемної ситуації.
- Ресур дослідження – комплекс можливостей і засобів, які забезпечують ефективне проведення досліджень і якнайшвидше досягнення встановленої мети.
- Тип дослідження – належність до певного виду досліджень, що відображає особливості характеристик його проведення.
- Потреба у дослідження – рівень гостроти, проблеми, її актуальність, бачення наслідків у разі її розв’язання або нерозв’язання.
- Результати дослідження – рекомендації, пропозиції, моделі, формули, методики, що забезпечують успішне розв’язання проблеми, дають розуміння її витоків та допомагають знайти способи її подолання.
- Ефективність дослідження – співмірність і співвідношення ресурсів, витрачених на проведення дослідженьья і отриманих від нього результатів.