37.Етапи організації роботи з фактичною інформацією: встановлення потреби в інформації, отримання, нагромадження інформації, обробка інформації, подання інформації.

Встановлення потреби в інформації – процес усвідомлення мети роботи, аналіз необхідних даних для написання роботи, співставлення та порівняння наявної інформації з необхідною

Отримання інформації – процесс безпосереднього збирання фактичної інформації, що стосуэться теми наукового дослідження.

Нагромадження інформації – процес що завершує отримання інформації, являє собою сукупність робіт по деталізації отриманої інформації, класифікація отриманої інформації для запобіганню перемішування, відповідні записи щодо джерел отриманої інформації тощо. Обробка інформації – Процес формалізації, класифікації за категоріями, виявлення тенденцій, аналіз та висновки з проведеної роботи(обробки). Подання інформації – підготовка та подання отриманої інформації, після її обробки, відповідно до загальних умов оформлення інформації(курсових робіт, дипломів, рефератів тощо)

39.Використання експертних оцінок спеціалізованими організаціями; інформація про фірми, що надається міжнародними організаціями системи оон.

Оцінка підприємств є одним з основних інструментів на ринку послуг з супроводу операцій з капіталом, який допомагає інвестору уникнути ризиків.

Оцінку підприємства необхідно здійснювати з позицій всіх трьох існуючих оціночних підходів: витратного, прибуткового і порівняльного.

Звіт про експертну оцінку об'єкта повинен включати такі розділи: вступ, опис об'єкта експертної оцінки, визначення вартості об'єкта експертної оцінки.

Джерела інформації про фірми класифікують наступним чином:

1)Інформація про фірми, яка надається спеціалізованими організаціями.

2) Інформація про фірми, яка подається міжнародними організаціями та установами ООН. Цю інформацію можна одержати в міжнародних організаціях системи ООН із спеціальних досьє, які складаються економічними організаціями системи ООН. Такою організацією є ЮНІДО (організація об”єднаних націй з промислового розвитку), ПРООН, Департамент економічної та соціальної інформації (ЕКОСОС). ЮНІДО має 200000 досьє, які постійно оновлюються за допомогою спеціальної системи. Досьє ЮНІДО включає: юридичний статус, фінансовий стан, напрямки діяльності, кількість співробітників, наявність дочірніх компаній та філіалів, членство в міжнародних економічних організаціях, відомості про професійний рівень і компетентність співробітників, дані про досвід фірми у бізнесі, дані про послуги, які нею надаються, про об”єм і характер проектів, про місця їх виконання

40.Співвідношення понять факту і інформації. Принципи відбору фактів.

Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися. Працюючи над якимось частковим питанням або розділом, слід постійно бачити його зв'язок із проблемою загалом, а розроблюючи широку проблему - вміти розділяти її на частини, кожну з яких продумувати в деталях. Можливо, частина отриманих даних виявиться непотрібною; дуже рідко вони використовуються повністю. Тому потрібні ретельний відбір і оцінювання їх. Відбір наукових фактів - не проста справа, це не механічний, а творчий процес, який потребує цілеспрямованої праці.

Треба добирати не будь-які, а тільки наукові факти. Наукові факти - складові елементи основи наукового знання, віддзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів. На підставі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони. Інформаційні ресурси – це сукупності інформаційних матеріалів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних записів (баз даних). Структурною одиницею інформаційного ресурсу є науковий документ, тобто матеріальний об’єкт, який містить науково-технічну інформацію і призначений для її збереження і використання.

Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об'єктивність і достовірність. Новизна наукового факту свідчить про принципово новий, невідомий досі предмет, явище або процес. Це не обов'язково наукове відкриття, але нове знання про те, чого ми дотепер не знали.

Точність наукового факту визначається об'єктивними методами і характеризує сукупність найсуттєвіших прикмет предметів, явищ, подій, їх кількісних та якісних визначень.

При доборі фактів необхідно бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне застосування. Справді, сутність нового в науці не завжди чітко видно самому досліднику. Нові наукові факти, часом досить значні, саме через те, що їх значення недостатньо розкрите, можуть надовго залишатися у резерві науки і не використовуватися на практиці.

Достовірність наукового факту базується на його безумовному реальному існуванні, яке підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і достовірності наукового факту. Достовірність наукових фактів значною мірою залежить від достовірності першоджерел, від їх цільового призначення і характеру їх інформації. Очевидно, що офіційне видання, опубліковане від імені державних або громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, точність яких викликає найменше сумнівів.