5. Народническое движение в Украине

Народники - это общероссийское движение разночинной интеллигенции, возникшего под влиянием идей социализма и особенностей развития России второй половины XIX в. Они выступали за свержение самодержавия путем крестьянской революции. Появившись в конце 60-х годов XIX века, народнический движение стало весомым фактором общественно-политической жизни в середине 70-х годов. Народники были убеждены в том, что сохранение коллективистских традиций сельской общины в будущем приведет к социалистической организации общества. Россия, толковали они, в отличие от стран Западной Европы должен обойти капиталистическую стадию развития, а крестьянство народники считали движущей силой революции на пути общества к социализму.

1874 г. они развернули пропагандистскую работу среди крестьян. Однако не все участники "хождения в народ" сразу же подверглись репрессиям со стороны правительства. К тому же их пропаганда была непонятна крестьянам. Тогда у народников созрела мысль создать законспирированную революционную организацию. "Земля и воля", возникшая в конце 1876 г., повела борьбу за передачу земли крестьянам, ликвидации выкупных платежей и податей.

В.К.Дебагорий-Мокриевич

В Украине самый кружок этой организации создал еще в начале 1875 г. В. Дебогорий-Мокриевич. 1877 из кружка выделилась группа Я. Стефановича, создавшая в селах Чигиринского и Черкасского уездов подпольную крестьянскую организацию "Тайная жена" числом более 1000 участников. Жандармы помешали подготовке восстания и разгромили организацию

Я. Стефанович

Потеряв веру в то, что крестьянство способно подняться против самодержавия, народники пересмотрели тактику борьбы и прибегли к террору. Выстрел В. Засулич в генерал-губернатора Трепова в январе 1878 г. породил волну покушений на высших чиновников царского аппарата и непосредственно на царя.

В августе 1879 г. "Земля и воля" распалась на самостоятельные организации - "Народную волю" и "Черный передел". "Народная воля" открыла новый этап революционного движения, этап революционного террора. В ней сложилась военная организация из нескольких сотен "офицеров". Подобные кружки существовали в Одессе, Николаеве, Херсоне и других городах Украины. Членами организаций было осуществлено серией террористических актов против высших сановников и царя. Вынесенный "народовольцами" смертный приговор царю Александру II был выполнен 1 марта 1881.

"Чернопередельцы" остались на платформе "Земли и воли". К руководству этой организации входили, в частности, П. Аксельрод, Л. Дейч, В. Засулич, Г. Плеханов, Я. Стефанович. Кружки "Черного передела" действовали в Киеве, Харькове и других городах Украины. Преследования со стороны полиции заставили основателей "Черного передела" эмигрировать. В конце 80-х - начале 90-х годов народническое движение уступает массовом рабочем и социалистическом движения. Цели и методы борьбы народников оказались ошибочными.

Самостоятельные вопросы к Семинару№4 по теме: «Украинское национальное возрождение»

Перебейнос Игорь

Группа М-11-2

Термины

1. Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.

2. Декабри́сти — перші російські дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 року збройною силою прагнули встановити в Росії конституційний лад.Вони боролися за повалення царату та скасування кріпацтва. Основні гасла декабристів були гаслами буржуазної революції, яка змітає феодалізм і дає можливість розвинутися капіталістичному ладу. Особливістю російського історичного розвитку було те, що почин у боротьбі проти феодалізму взяли на себе революціонери з дворян.

3. Національне відродження - з кінця XVIII ст. зароджується український національний рух, спершу культурний, а з 1840-х (Кирило-Мефодіївське братство) і політичний. Почалося формування модерної української нації. Важливе значення для національного пробудження мала творчість Т. Шевченка; внаслідок репресій російського царату з 1870-х центр національного руху перемістився в Галичину. З кінця XIX ст. виникають українські політичні партії, частина з яких висуває вимогу самостійної соборної української держави. Лютнева революція 1917 року в Росії стала поштовхом до початку національної революції в Україні.

4. Нація — це велика, стала група людей, об'єднаних спільним походженням та історією, мовою, культурою, самосвідомістю та певними інтересами. Нація - це явище історичне, яке виникає на певному етапі розвитку людства. Швидке формування сучасних націй відбувається у період розвитку капіталістичних відносин. Важливою умовою формування нації є зростання національної самосвідомості: свідомого згуртування та об'єднання дій її різних представників не тільки на грунті усвідомлених ними спільних рис або спільного минулого, але й на грунті розуміння ними головних національних інтересів і вироблених спільних цілей (визвольної національної боротьби, національного відродження, розбудови національної державності тощо), досягнення яких сприяло б розквіту й зміцненню цієї нації.

5. Либерали́зм (фр. libéralisme) — философская, политическая и экономическая идеология, исходящая из того, что права и свободы отдельного человека являются правовым базисом общественного и экономического порядка. Это течение отличается терпимостью и снисходительностью по отношению к любым законным способам распоряжаться собой и своей собственностью.

6. Наро́дничество — идеология интеллигенции в Российской империи в 1860—1910-х годах, ориентированная на «сближение» с народом в поиске своих корней, своего места в мире. Движение народничества было связано с ощущением интеллигенцией потери своей связи с народной мудростью, народной правдой. В советской историографии народничество считалось вторым, революционно-демократическим («разночинским») этапом революционного движения в России, пришедшим на смену «дворянскому» (декабристам) и предшествовавшим «пролетарскому» (марксистскому) этапу.

7. Москвофіли - послідовники панславізму стали називати себе "твердими русинами", а оскільки вони орієнтувалися на Москву, їх назвали москвофілами, або русофілами, а їхній рух "москвофільством". На чолі москвофільського руху в Галичині став Богдан Дідицький (1827— 1908), що був його ідеологом разом із Венедиктом Площанським (1834—1902) та Адольфом Добрянським. Видатним представником галицького москвофільства був також священик Іван Наумович (1826—1891), парох у Збаразькому повіті, письменник і посол до галицького сойму в 1861—1866 pp. У 1876 р. перевів на православ'я ціле село.

8. Народо́вці — суспільно-політична течія серед молодої західно-української інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 60-х роках 19 століття у Галичині.Проводила культурно-освітницьку роботу, організувала Товариство імені Шевченка у Львові (1873), українські інституції «Просвіта», «Руська Бесіда» та ін.В 1899 році народовці з частиною радикалів організували Українську національно-демократичну партію, яка відіграла основну роль в уряді ЗУНР. З 1919 ця партія стала називатися «Українська трудова партія». В 1925 ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).

9. Радикалізм (англ. radicalism) — духова настанова, спосіб мислення, а наслідком його також дія, що послідовно і прямолінійно йде до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс. Радикалізм виявляється у різних ділянках: філософії, етиці, релігії, як напрям, який повністю не погоджується з панівними поглядами (для прикладу — атеїзм, матеріалізм).У політичній ділянці радикалізм це, вцілому, кожний напрям, який змагається за ґрунтовні зміни тих чи тих державних або суспільних стосунків, як правило, вважаючи рішучі й крайні засоби за кінцеві. Звичайно радикальними вважаються крайні «ліві» течії, але радикалізм існує також серед «правих» течій, так що є Радикалізм комуністичний, але також націоналістичний, клерикальний тощо. Значення слова Радикалізм впродовж історії часто змінювалося.Назва радикалізм виникла вперше в Англії й Франції після великої французької революції. У 19 ст. його вважали в Європі ідентичним з крайнім лібералізмом, інколи демократизмом або соціалізмом. В усіх країнах тоді почали творитися радикальні партії. Найвідомішою з-поміж них була французька радикальна партія (Жорж Клемансо), що поєднувала республіканство, лаїцизм, націоналізм і соціал-реформізм.

10. Украї́нська націона́льна іде́я — одна із національних ідей. Трансцендентна категорія, що виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави.

Національне питання, сукупність політичних, економічних, територіальних, правових, ідеологічних і культурних стосунків між націями, національними групами і народностями в різних суспільно-економічних формаціях. У експлуататорському товаристві Н. ст виникає в ході боротьби націй і народів за національне звільнення і максимально сприятливі умови їх соціального розвитку. Після перемоги соціалістичної революції і в соціалістичному суспільстві він охоплює проблеми стосунків націй і народів в процесі встановлення 1090 їх добровільного союзу і дружби, зміцнення єдності і всестороннього зближення на основі повної рівності. Марксизм розглядає Н. ст як підлеглий загальному питанню про соціально-політичний прогрес суспільства і виходить з того, що головним в Н. ст є об'єднання трудящих незалежно від національної приналежності в боротьбі проти всіх видів пригноблення, за передовий суспільний устрій.

Даты

1. 1813-1835 р.- предводитель крестьянского движения на Подолье Усти́м Яки́мович Кармaлю́к- украинский крестьянин, А. М. Горький назвал его "украинским Робин Гудом".

2. 1814-1861 р.- Т.Г. Шевченко-борець проти самодержавства

3. 1823 р.- Возникновение "Общества соединенных славян" «Бахчисарайский фонтан» — поэма Александра Пушкина.

4. 1825 р., -Восстание декабристов

5. грудень 1825 - січень 1826 р.- Восстание Черниговского полка. Подавлено восстание Черниговского полка

6. 1833 р., - Запрет на продажу крепостных в России

7. 1848 р.- («Весна народів») — кілька повстань у різних частинах Європи проти монархічного правління

8. 1861 р.- правительство Российской империи разработал проект основных принципов реформирования крепостнической системы, аграрных отношений и положения крестьян. Проект был доработан Государственным советом

9. 1862 р.- реформа полиции в Российской империи.

10. 1864 р.- Судебная система и ее реформирование

11. 1870 р.- Громадовская движение

12. 1874 р.- Певец обездоленной Гуцульщины – писатель, культурный и общественный деятель Марко Черемшина.

13. 1900 р.- Украинская социалистическая партия

16.1908 р.- Выборы в Сейм, днако все притеснения и преследования не сломили дух “москвофилов” и они упорно боролись против агрессии, объединенных с поляками и правительством, “мазепинцев”.