КОНЦЕПЦІЯ 18А

Сукупний попит і сукупна пропозиція. Макроекономічна рівновага

Рівень національного доходу, зайнятості і цін формується на основі взаємодії рішень про здійснення витрат і виробництва, які приймаються домашніми господарствами, фірмами та урядом.

Як майбутні відповідальні громадяни, учні зрозуміють сутність моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції та її значення для аналізу наслідків різноманітних макроекономічних подій, навчаться сприймати та співставляти альтернативні підходи до макроекономічної політики, грамотно оцінювати заходи уряду щодо макроекономічної стабілізації.

Основні поняття: Сукупний попит. Складові сукупного попиту. Крива сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага. Потенційний рівень ВНП.

Ключові питання:

1. Сутність та складові сукупного попиту. Крива AD.

2. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.

3. Сутність сукупної пропозиції. Крива AS.

4. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.

5. Взаємодія AD і AS. Макроекономічна рівновага

1. Інформаційний блок

1. Сутність та складові сукупного попиту. Крива ad

Макроекономічний аналіз рівноваги заснований на об’єднанні (агрегуванні) величезної кількості окремих ринків у єдиний ринок, який описується двома змінними:

• загальним рівнем цін, який об’єднує усі ціни на окремі товари і послуги;

• реальним обсягом національного виробництва, який об’єднує рівноважні кількості усіх товарів і послуг.

Із змінами реального обсягу виробництва і загального рівня цін пов’язані зміни макроекономічної рівноваги, в основі яких завжди лежать зрушення, що відбуваються у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Сукупний попит (англ: aggregate demand, AD) відображає різні обсяги товарів і послуг, які вітчизняні споживачі, підприємства, держава та зарубіжні покупці усі разом готові купити за кожного можливого рівня цін.

Складові сукупного попиту:

• споживчий попит (С): попит домашніх господарств на відповідні товари і послуги;

• інвестиційний попит (І): попит підприємців на товари і послуги виробничого призначення;

• державний попит (G): попит на товари і послуги з боку держави;

• чистий експорт (Xn): попит іноземців на товари і послуги національного виробництва, різниця між експортом та імпортом.

Таким чином:

AD = C + I + G + Xn.

Крива сукупного попиту відображає реальний обсяг усіх товарів та послуг на які висувається попит з боку макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, держави, іноземців) за кожного можливого рівня цін (рисунок 18А.1).

Рисунок 18А.1 - Крива сукупного попиту

Оскільки за інших незмінних умов падіння загального рівня цін призводить до збільшення кількості товарів та послуг, на які висувається попит, можна зробити висновок, що між загальним рівнем цін та величиною реального обсягу виробництва існує обернена (зворотна) залежність. Тому крива АD у графічній моделі прибирає вигляду спадної похилої лінії.

2. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту

Для розуміння змін, які відбуваються в обсягах національного продукту важливо розрізняти зміни сукупного попиту, викликані змінами загального рівня цін і зміни сукупного попиту, зумовлені неціновими чинниками.

Нецінові фактори зміщують криву AD (рисунок 18А.2) вправо (з положення AD в AD₁), коли сукупний попит зростає або вліво (з положення AD в AD₂), коли сукупний попит зменшується.

Рисунок 18А.2 - Зміни сукупного попиту під впливом нецінових факторів

До нецінових факторів зміни сукупного попиту відносяться:

1. зміни споживчих видатків, викликані змінами добробуту споживачів, їх заборгованості, очікувань, величини податків тощо;

2. зміни інвестиційних видатків, викликані змінами процентної ставки, податків з підприємств, очікуваних прибутків, технології виробництва тощо;

3. зміни державних витрат;

4. зміни видатків на чистий експорт.

Наприклад: за умов, коли населення очікує підвищення реальних майбутніх доходів або коли фірми сподіваються на вищі прибутки від інвестиційних проектів сукупний попит зростає і крива AD переміщується вправо. Це переміщення показує, що за кожного рівня цін бажана кількість товарів і послуг буде більшою. І навпаки, за умов, коли зростають ставки оподаткування особистих доходів та прибутку підприємств сукупний попит зменшується і крива AD переміщується вліво. Це означає, що макроекономічні суб’єкти бажають купувати менше товарів і послуг за кожного рівня цін.