Становлення та розвиток шкільної правової освіти України (1991-2007 роки)

Цільова комплексна програма "Вчитель" сприяла здій­сненню широкомасштабної підготовки педагогічних кад­рів для загальноосвітніх навчальних закладів [398, арк. 109-125].

Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") визначила розбудову системи освіти, окре­слила її докорінне реформування, відтворення інтелекту­ального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизня­ної науки, техніки і культури на світовий рівень, націо­нальне відродження, становлення державності та демок­ратизації суспільства в Україні [401, арк. 30-45].

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), затверджена Постановою Колегії МОН України та Президі­єю АПН України № 12/5-2 від 22.11.01, визначила, що входження України у світовий освітній простір зумовило приведення вітчизняних освітніх стандартів, зокрема щодо тривалості здобуття загальної середньої освіти, у відповід­ність нормам світового співтовариства (не менше 12 років) [290, с. 2-7]. До 2002 р. вона не відповідала цим нормам і становила 10 років для учнів, які навчалися у трирічній початковій школі (а таких 75 %), й 11 років - для решти дітей. Це не сприяло підвищенню рівня освіченості моло­дого покоління, поглиблювало розрив між дошкільною і по­чатковою школою, загальноосвітньою і вищою школою. Охоплення дітей шестирічного віку шкільним навчанням, на нашу думку, дозволило лише частково виправити ситу­ацію, яка склалася щодо недостатнього використання пси­хологічних можливостей шостого-сьомого року життя ди­тини для її повноцінного розвитку. Адже багато українсь­ких учених дали негативну оцінку такому навчанню, спи­раючись на наукові аргументи.

З огляду на це основним завданням загальноосвітньої школи відповідно до цього документа стало:

> різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб;

>збереження та зміцнення морального, фізичного і психічного здоров'я вихованців;

48

Історіографія, джерельна та методологічна база дослідження

>виховання школяра як громадянина України, націо­нально свідомої, вільної, демократичної, життєво і соціа­льно компетентної особистості, здатної здійснювати са­мостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різ­номанітних життєвих ситуаціях;

>формування у школярів бажання й уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань;

• становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, ко­мунікативної і соціальної компетентностей на основі за­своєння системи знань про природу, людину, суспільст­во, культуру, виробництво, оволодіння засобами пізнава­льної і практичної діяльності;

• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

• виховання школяра як людини моральної, відповіда­льної, людини культури з розвиненим естетичним й етич­ним ставленням до навколишнього світу і самої себе [290].

Цей документ також визначив структуру 12-річної школи, що має три ступені: початкову, основну і старшу, які можуть функціонувати разом або окремо, зміст зага­льної середньої освіти тощо.

На виконання Закону України "Про загальну середню освіту", Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лис­топада 2000 р. № 1717 "Про перехід загальноосвітніх на­вчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" Академією педагогічних наук України був розроблений проект Концепції профільного навчання у старшій школі [324, с. 3-14]. Документ був опублікований, обговорений педагогічною громадськістю, доопрацьований з урахуванням пропозицій та зауважень і затверджений рішенням Колегії МОН України [324]. Концепція профіль^: ного навчання у старшій школі ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна

49