У реальному навчальному процесі повторення супроводжується збільшенням загального обсягу інформації за рахунок з'ясування деталей, о

Умови для найкращого сприйняття інформації

собливостей. Зрозуміло, що чим частіше звертатись до навчального матеріалу, тим краще він засвоїться. Ряд висновків для найкращого сприйняття інформації.

Слід використовувати переважно словесні та наочні методи форму­вання нового матеріалу. При цьому доцільно застосовувати різні прийоми, що підсилюють подразники (емоційні, вольові, почуттєві).

1. Для найкращого сприйняття інформації її слід структурувати таким чином, щоб за невеликого обсягу вона мала найбільший зміст.

2. Речення, які вимовляє викладач, повинні бути чіткими, зрозуміли­ми та короткими. Довжина проголошення кожного речення не повинна пе­ревищувати 10 секунд. Між ними необхідно робити паузи.

3. Найкраще пристосуватися до невеликої швидкості переходу до довгострокової пам'яті можна в такий спосіб:

• шляхом повторного викладу навчального матеріалу;

• шляхом постійного варіювання навчального матеріалу в різних формах під час повторення (матеріал має викладатися з різним акцен­том, із різними прикладами, за допомогою різних дидактичних і техніч­них засобів);

• проведенням дискусії та ділових ігор, що збільшує час переробки інформації;

• веденням під час занять записів (конспектування), що сповільнює процес сприйняття інформації короткочасною пам'яттю і тим самим до­зволяє наблизитися до швидкості надходження інформації до довго­строкової пам'яті;

• виключенням непотрібної («марної») інформації, структуруванням і добором найбільш ємної інформації, виключенням чинників, що заважають (зайвих міркувань, непотрібних засобів в аудиторії);

• уведенням завдань, пов'язаних із рішенням проблем. Ефективність завдань із використанням прикладів заснована на тому, що ці завдання вимагають таких рефлекторних процесів мислення, за яких відповідні відомості можуть довше зберігатися в короткочасній пам'яті, що підви­щить імовірність їхнього надходження до довгострокової пам'яті.

І

Вплив центральної нервової системи на сприйняття інформації

снує чотири класичних типи центральної нервової системи, які вплива­ють на сприйняття інформації учнями. Переважання певних типів темпераменту впливає на вибір технологій навчання.

Так, холерик швидко збуджується, це гаряча, енергійна людина. Його реакція миттєва, блискавична, нерідко перевищує необхідну дію, він може швидко переключатися від одного виду діяльності на інший, швидко включатися в роботу після відпочинку. Схильність до збудження у таких людей сильніша, ніж до гальмування, тому після конфлікту або перезбудження вони не в змозі швидко заспокоїтися.

Виходячи з цього, якщо в групі переважають холерики, процес на­вчання має бути спрямований на зміцнення процесу гальмування (не­обхідно виробляти в студентів уміння стримувати свої реакції, тон ви­кладача має бути спокійний, менш активна пізнавальна діяльність). При цьому доцільно вести заняття у швидкому темпі, оперувати великими блоками інформації, переключатися з одного виду роботи на інший, але при цьому необхідно пам'ятати про необхідність повторення, тому що тільки це може підсилити перехід інформації до довгострокової пам'яті. У процесі навчання особистостей такого типу слід уникати стресів, різ­ких пояснень і протиставлень себе аудиторії.

Сангвінік - рухлива, життєрадісна, жива людина, яка має чітку й раціональну реакцію. Він здатний активно працювати. Для такого типу темпераменту прийнятні будь-які форми і методи організації навчаль­ного процесу. Але найбільший ефект дає активізація та мотивація піз­навальної діяльності, використання раціональних, обґрунтованих при­йомів і методів навчання.

Меланхолік - людина, схильна до пригнобленого стану, похмурих думок. У нього процеси гальмування і збудження знижені, він розгу­блюється в складних ситуаціях, неохоче приймає відповідальні рішен­ня, швидко втомлюється. Для меланхоліків необхідні розмірені ритм і організація навчального процесу, упорядкування системи його органі­зації. Доцільно використовувати традиційні методи і форми навчання, уведення матеріалу неквапливе, ґрунтовне. При цьому можна врахову­вати, що один раз засвоєний матеріал буде пам'ятатися довго.

Флегматик - терпляча людина зі слабкою активністю. Флегматичність - це незворушність, що межує з холоднокровністю. Процес збудження послаблений, процес гальмування посилений. Реакції уповільнені. Таку людину дратує швидкість.

Адаптація студентів такого типу є найважчою. Для її полегшення в новому курсі потрібні спеціальні міри: роз'яснення цілей і завдань, опис і графіку вивчення курсу, теми. Але цей тип темпераменту сприяє ґрун­товному засвоєнню. У разі правильної організації навчального процесу меланхолік і флегматик можуть добре та на тривалий термін засвоїти навчальний матеріал.

Можна дати такі основні рекомендації в роботі з групами, у яких переважають певні типи темпераменту:

• під час організації роботи в групах слід враховувати характер взаємодії різних темпераментів. Так, сангвінік найкраще уживається із холериком, а флегматик із меланхоліком, але флегматик не уживеться із холериком;

• швидкий темп заняття, відповідна зміна видів діяльності доціль­ні з холериками і сангвініками, але це неприйнятно з меланхоліками та флегматиками;

• при роботі з флегматиками і меланхоліками навчальний матеріал слід викладати неквапливо, ґрунтовно, глибоко.