5.2.Принципи соціального захисту
Однієї з найважливіших проблем держави в ринковій економіці є створення повноцінної системи соціального захисту на базі принципів, придатних для повсюдного використання в жорстких умовах ринку й забезпечуючи гідний рівень й якість життя, надійно захищаючої людини від негативних явищ ринкової економіки.
При формуванні системи соціального захисту варто керуватися наступними основними принципами:
1. Орієнтація, на загальний характер забезпечення соціального захисту, тобто націленість на захист прав й інтересів членів суспільства у всіх сферах життєдіяльності, на всіх стадіях життєвого циклу й для всіх соціальних груп населення.
2. Адресний і диференційований підхід до різних верстов населення залежно від їхнього рівня працездатності, ступеня економічної самостійності, способів одержання доходів.
3. Гарантированість реалізації законодавчо закріплених прав, гарантій і свобод особи й соціальних груп.
4. Пріоритет охорони життя й здоров'я людей, їхніх прав й інтересів і цій сфері над будь-якими іншими інтересами в державу.
5. Наукове управління соціальним захистом з використанням механізму соціального моніторингу, соціальних стандартів, соціальних прогнозів.
Комплексність рішення проблем соціального захисту як підсистеми в системі соціальної безпеки, скоординованої із пріоритетами в соціальній політиці за ознаками соціального ризику. Скоординированість дій всіх структур і рівнів державної влади, суспільних об'єднань і населення для забезпечення соціальної захищеності.
Модульний характер соціальних гарантій – від мінімального рівня, надаваного державою, до поступового їхнього наростання в державних, галузевих і регіональних тарифних угодах, колективних договорах, що забезпечує одночасність і сполучення дій.
Гнучкість і динамізм забезпечення соціального захисту, припускає можливість і своєчасність маневру при зміні організаційно-політичні й економічні умови без шкоди для соціального стану членів суспільства.
Попереджувальний характер управлінської діяльності, націлений на недопущення реалізації факторів соціального ризику, при здійсненні прогнозів соціальних наслідків прийнятих рішень.
10. Комплексний соціальний захист населення від факторів соціального ризику шляхом їхнього попередження, формування й реалізації соціальних гарантій, забезпечення відшкодування збитку, надання пільг і компенсацій, адресної цільової допомоги. Адекватність мер соціального захисту реальної потреби в ній.
11. Орієнтація на реальну соціально-економічну ситуацію в державі, гарантированість реально досяжного й максимально можливого в даному періоді рівня соціального захисту.
Інформаційна відкритість, гласність, негативна інформація в сфері соціального захисту, створення умов для забезпечення соціального самозахисту.
Орієнтація на збалансованість інтересів особистості, суспільства, держави, пріоритет політичних заходів у регулюванні розбіжностей і конфліктів між основними групами населений, соціальними інститутами, громадськими організаціями.
Пріоритетна підтримка наукових досліджень, спрямованих на забезпечення соціальної безпеки й соціального захисту й сприяння прискоренню впровадження результатів закінчених науково-дослідних робіт.
Розвиток системи соціального страхування, адекватної соціальним потребам членів суспільства.