- •Особлива частина
- •Загальна частина
- •2.1. Способи розв'язання колізій за міжнародним приватним правом
- •2.2. Кваліфікація норм міжнародного приватного права. Його система і джерела
- •3.1. Правовий статус іноземних фізичних осіб та осіб без громадянства в Україні
- •3.2. Юридичні особи у міжнародному приватному праві
- •33. Правовий статус юридичних осіб
- •4.1. Сутність права власності та його правове регулювання
- •4.2. Правове регулювання права власності в Україні
- •Особлива частина
- •5.1. Поняття інвестицій
- •5.2. Види іноземних інвестицій
- •53. Реєстрація іноземних інвестицій
- •5.4. Іноземні інвестори
- •5.5. Інвестування за межі України
- •5.6. Захист іноземних інвестицій
- •6.1. Сутність інтелектуальної власності
- •6.2. Міжнародні правові документи у сфері інтелектуальної власності
- •63. Форми правової охорони права інтелектуальної власності
- •6.4. Процедура реєстрації прав на торговельні марки
- •6.6. Переміщення інтелектуальної власності через кордон
- •7.1. Поняття цінних паперів та їх основні види
- •7.2. Регулятивна інфраструктура фондового ринку
- •13. Міжнародна організація комісій з цінних паперів та організація міжнародного співробітництва
- •7.4. Стандарти регулювання ринку цінних паперів у Європейському Співтоваристві
- •7.5. Адаптація українського законодавства до міжнародних стандартів регулювання фондового ринку
- •8.1. Визначення проблеми подвійного оподаткування
- •8,2. Зміст та термінологія договору про уникнення подвійного оподаткування
- •9.1. Джерела права у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •9.2. Форма, зміст і порядок укладання зовнішньоекономічного договору (контракту)
- •93. Правове регулювання договору (контракту) міжнародної кунівлі-продажу товарів
- •9.4. Бартерні договори
- •9.5. Торгові звичаї
- •10.2. Акредитив у міжнародних розрахунках
- •103. Інкасо в міжнародних розрахунках
- •10.5. Векселі та чеки
- •11.1. Загальні положення
- •112. Залізничний транспорт
- •11.3. Автомобільний транспорт
- •11.4. Морський транспорт
- •11.5. Повітряний транспорт
- •11.6. Транспорт внутрішніх водойм
- •11.7. Міжнародна пошта
- •11.8. Джерела внутрішнього транспортного права України
- •11.9. Договір міжнародної експедиції
- •12.1. Сутність закупівлі
- •12.2. Міжнародно-правове регулювання закупівель
- •13.1. Цивільний процес. Загальні положення
- •13.2. Конвенції про правову допомогу між державами
- •133. Двосторонні договори про правову допомогу
- •13.4. Виконання в Україні рішень іноземних судів
- •13.5. Конвенції з цивільного процесу у Раді Європи
- •13.6. Нотаріальні дії
- •14.1. Міжнародні документи нормативного характеру
- •14.2. Міжнародні документи ненормативного характеру
- •143. Міжнародно-правові норми і стандарти у міжнародних комерційних арбитражах
- •14.4. Порядок приведення до виконання іноземних арбітражних рішень. Екзекватура
9.4. Бартерні договори
Бартерні операції (barter transaction) — збалансовані за вартістю товарообмінні операції. Вони не припускають ніяких грошових розрахунків між контрагентами. У бартерній угоді визначаються або кількість взаємообмінюваних товарів, які постачаються, або сума, на яку сторони зобов'язуються доставити товари. Сторони при обговоренні обсягів постачання оперують цінами і здійснюють за ними переговори; зазначення ціни у самому тексті контракту потрібне тільки для того, щоб митні органи могли визначити розмір мита і зборів для статистики зовнішньої торгівлі, У контракті може зазначатися, наприклад, що український контрагент поставляє до Куби електронно-променеву зварювальну апаратуру за ціною 150 тис. дол., а кубинська сторона постачає в Україну 1 тис. т бананів вартістю 150 тис. дол.
170
Прийнятий у 1998 р. Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності» поставив товарообмінні (бартерні) операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності в певних питаннях у вигідніші умови порівняно з іншими зовнішньоторговельними операціями. Передусім це стосується зменшення граничного розміру штрафних санкцій (на відміну від Указу Президента України від 27 січня 1995 р. № 84/95, який діяв до прийняття відповідного закону). Загальний розмір нарахованої пені за порушення термінів розрахунків за бартерними операціями не може перевищувати рівня заборгованості, тоді як за іншими видами зовнішньо-торговельних операцій розмір пені практично необмежений і може перевищувати рівень заборгованості майже втричі.
Вперше в Законі з'явилася норма, яка враховує положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, ратифікованої Україною ще у 1991 p., щодо форс-мажорних обставин. Так, якщо заборгованість за бартерними операціями виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, то законодавче встановлені терміни виконання цих операцій зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили або форс-мажору повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце.
Закон ототожнив бартерні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експортно-імпортними розрахунками в грошових коштах у частині призупинення нарахування пені за порушення законодавче встановлених термінів розрахунків за такими операціями на період розгляду справ у судах за позовами українських підприємств до своїх Іноземних партнерів щодо незадовільного виконання останніми договірних зобов'язань.
Наведені вище обставини за певних умов можуть зробити вигідним заміну умов договору із розрахунків у грошовій формі на розрахунки на товарообмінній основі. Проте з різних мотивів підприємство може віддати перевагу виконанню договору з іноземним партнером, укладеного на бартерній основі, шляхом перерахування грошових коштів.
Якщо раніше зміна умов договору з бартерних на експортно-імпортні з розрахунками в грошовій формі та навпаки регулювалась відомчими листами Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України, то з прийняттям Закону ця процедура регламентується законодавчими нормами.
Так, у разі, коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів, підставою для зняття з контролю такої бартерної операції є подання до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок договору в установлені законодавством України терміни на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копій додаткових угод, які обумовлюють зміну характеру договору. У разі змін договору з оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання постачання товарів (робіт, послуг) на товарообмінній основі український партнер повинен подати копії договору та додаткових угод до Державної податкової служби України.
171
У Законі викладено певні обмеження на здійснення бартерних операцій:
Кабінет Міністрів України своїми рішеннями може вводити заборону на здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономіч ної діяльності з деякими видами товарів (робіт, послуг);
скорочено терміни здійснення бартерних операцій з експортування висо- коліквідних товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, з 90 до 60 днів. У разі переоформлення в установленому порядку бартерного до говору на експортний з розрахунками в грошовій формі термін грошової опла ти високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.
Крім того, Закон регламентує абсолютно нову норму, що вводить своєрідну заявочну реєстрацію в податкових та митних органах робіт та послуг, які експортуються за бартерними договорами. Якщо згідно з бартерним договором експортовані роботи або послуги обмінюються на товари, суб'єкти підприємницької діяльності, які експортували їх, повинні протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити про це органи Державної митної служби України.
Якщо згідно з бартерним договором експортовані роботи або послуги обмінюються на інші роботи або послуги, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснили їх експорт, повинні протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити про це органи державної податкової служби. Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих робіт або послуг за кожний день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати вартості експортованих робіт або послуг,