6.6. Переміщення інтелектуальної власності через кордон

В Угоді TRIPS особливу увагу приділено внутрішнім механізмам захисту прав інтелектуальної власності, які у разі їх ефективності повинні виявити та закрити джерело цієї незаконної діяльності, тобто місце виробництва товарів з порушенням прав інтелектуальної власності. Як правило, це ефективніший спосіб захисту прав інтелектуальної власності, який зменшує можливість ризи­ку дискримінації щодо імпортованих товарів, ніж спеціальні заходи із захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні.

Проте в Угоді TRIPS визнається, що захист прав інтелектуальної власності, пов'язаний з виявленням та закриггям джерела незаконної діяльності, не завж­ди є можливим і що у будь-якому випадку не всі країни є учасницями COT. Тому ця угода також визнає значення процедур захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні, що надають правовласникам можливість співпрацювати з митними органами щодо запобігання введенню в обіг товарів, виготовлених з порушенням прав інтелектуальної власності.

Згідно з Угодою TRIPS до товарів, які мають пройти процедури захисту прав на митному кордоні, необхідно віднести принаймні визначені для Імпорту товари з порушенням прав на торговельні марки та авторських прав. Це такі ка­тегорії товарів:

а) товари з порушенням прав на торговельні марки — будь-які товари, у тому числі їх упаковка, марковані без дозволу правовласника торговельною маркою, ідентичною торговельній марці, права на яку правомірно зареєстро­вані щодо таких самих товарів, або такою, яку не можна відрізнити за суттєвими ознаками від подібної торговельної марки, і яка, таким чином, пору-

117

шує права на торговельну марку, зареєстровані відповідно до законодавства країни імпорту;

б) товари з порушенням авторських прав — будь-які товари, що є копіями, виготовленими прямо чи опосередковано з будь-якого виробу без згоди право-власника чи його правонаступника у країні виробництва товарів, за умови, що виготовлення такої копії є порушенням авторських прав відповідно до законо­давства країни імпорту.

Основний механізм, встановлений відповідно до Угоди TRIPS, полягає в тому, що кожна країна — учасниця COT повинна визначити компетентний орган, який за своїм характером може бути, на розсуд країн-у час ниць, адміністративним чи судовим, і щодо якого правовласники можуть подавати заяви на здійснення митних процедур захисту їхніх прав. Отож, цей компетент­ний орган може бути представлений суддею, який видає тимчасове судове рішення, обов'язкове для виконання митними органами або службою у самій митній адміністрації, яка несе спеціальну відповідальність за забезпечення надійного захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні.

Власник прав інтелектуальної власності, який подає заяву до компетентно­го органу, повинен надати відповідні докази порушення його прав на підставі наявних даних («prima facie»), а також докладний опис товарів з метою полег­шення їх ідентифікування митними органами. Компетентний орган повідомляє заявника про прийняття його заяви і про відповідний період її розгляду, а та­кож дає відповідні розпорядження співробітникам митних органів. Після цього заявник зобов'язаний порушити судову справу щодо зазначеного порушення прав з метою судового розгляду цієї справи за суттю. У тих країнах, де законо­давство вимагає від компетентних органів діяти за власною Ініціативою і при­пиняти введення в обіг товарів, щодо яких вони одержали докази («prima facie») про порушення прав Інтелектуальної власності:

компетентні органи можуть у будь-який час зажадати від правовласника будь-якої інформації, що може допомогти їм у виконанні своїх повноважень;

імпортер і правовласник повинні бути негайно сповіщені про припинення вве­дення товарів в обіг. Якщо імпортер подав апеляцію до компетентного органу про­ти припинення введення товарів в обіг, то така дія може бути здійснена на визначе­них умовах;

країни — учасниці COT можуть звільняти державні органи і службовців від застосування до них відповідних покарань лише у випадках добросовісного здійснення ними або наміру вчинити такі дії.

Положення Угоди TRIPS щодо заходів із захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні вимагають вжиття запобіжних заходів проти зловживань щодо порушення імпорту товарів. Більшість подібних видів га­рантій проти зловживань надто завзятими правовласниками передбачено за­побіжними судовими заходами щодо захисту прав інтелектуальної власності.

У розділі X Митного кодексу (далі — МК) України «Контроль за переміщен­ням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелекту­альної власності» дається поняття контрафактного товару. Згідно з п. 10 ст. 1 МК України контрафактними є товари, що містять об'єкти права інтелектуаль­ної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї

118

території призводить до порушення прав власника, що захищаються відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів України.

Відповідно до МК України власник прав інтелектуальної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон Украї­ни порушуються чи можуть бути порушені його права, які мають правову охо­рону в Україні, може подати заяву до Державної митної служби України про реєстрацію товарів, вироблених і введених в обіг із застосуванням об'єктів прав інтелектуальної власності. Державна митна служба веде реєстр зазначе­них товарів, а порядок їх реєстрації, у тому числі форма заяви власника прав інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання та розгляду заяви, визначаються Кабінетом Міністрів України. За реєстрацію цих товарів, подовження її терміну, а також внесення змін до реєстру стягуються митні збори. Інформація про зареєстровані товари надсилається до всіх митних органів України.

Якщо митний орган на підставі даних реєстру товарів, вироблених і введе­них в обіг із застосуванням об'єктів прав інтелектуальної власності, виявляє оз­наки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформ­лення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів.

Рішення про призупинення митного оформлення товарів терміном на 15 ка­лендарних днів із можливістю наступного подовження терміну не більше ніж на 15 календарних днів приймає начальник митного органу або особа, яка його заміщує. Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення зазначених товарів митний орган повідомляє власника прав інтелектуальної власності про факт переміщення че­рез митний кордон України цих товарів, а декларанта — про підстави призупи­нення їх митного оформлення, а також доводить до його відома найменування та адресу власника прав інтелектуальної власності.

Якщо протягом термінів призупинення митного оформлення конірафактність товарів буде підтверджена, митний орган відкриває справу про порушення митних правил, а товари — безпосередні предмети правопорушення — вилучаються з ме­тою конфіскації. Якщо контрафактність товарів не буде підтверджено, вони підля­гають митному оформленню у звичайному порядку. Порядок відшкодування вит­рат, пов'язаних із призупиненням митного оформлення можливих контрафактних товарів, встановлюється чинним законодавством.

Згідно зі ст. 345 МК України ввезення на митну територію України або ви­везення за її межі з комерційною метою товарів з порушенням прав інтелекту­альної власності тягне за собою накладення на громадян штрафу у розмірі від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів з конфіскацією контрафак­тних товарів, а на посадових осіб — від тридцяти до ста п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією контрафактних товарів.

Власник прав інтелектуальної власності та власник товарів, вироблених і введених в оборот із застосуванням об'єктів прав інтелектуальної власності у разі непогодження з рішенням митного органу вправі звернутися до суду з ви­могою захисту своїх прав. Детальніше механізм захисту прав інтелектуальної

119

власності на митному кордоні України розкрито у «Положенні про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

6.7. Інтелектуальна власність у формуванні статутних фондів акціонерних товариств

Національна законодавча база, зокрема закони України «Про інвестиційну діяльність» та «Про режим іноземного інвестування», розглядає інтелектуаль­ну власність як довгостроковий та перспективний вид вкладень капіталу. Вона стає об'єктом внеску в статутні фонди новостворюваних підприємств та опла­ти додаткових емісій акцій при зростанні статутних фондів акціонерних това­риств або товариств з іншою організаційно-правовою формою. Тому цілком зрозумілим є підвищений інтерес до об'єктивної оцінки вартості майнових прав на інтелектуальну власність і забезпечення правових гарантій їх цивільно-правового обороту на фондовому ринку.

Можливість використання майнових прав на інтелектуальну власність як внесків до статутних фондів акціонерних товариств передбачено ст. 13 Закону України «Про господарські товариства», згідно з якою внесками учасників та засновників товариства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші ма­теріальні цінності, цінні папери, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність).

Відповідно до згаданого закону інтелектуальна власність, не відображена в балансі підприємства, може бути внесена до статутного фонду підприємства так само, як майно, кошти та інші матеріальні цінності. Для цього необхідна згода всіх засновників, акціонерів акціонерного товариства, як при його ство­ренні так І в разі додаткової емісії. Вартість таких внесків до статутних фондів визначається установчими документами товариства, якщо законодавством не передбачено інше. Законодавством України не встановлено обмежень щодо максимальних розмірів статутних фондів акціонерних товариств, ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» передбачає можливість зміни його розміру (збільшення або зменшення).

Відповідні положення про порядок реєстрації випуску акцій, затверджені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — ДКЦПФР), регламентують процедуру державної реєстрації акцій при ство­ренні акціонерного товариства, збільшенні його статутного фонду за рахунок додаткових емісій. Кількість можливих додаткових емісій законодавством України не обмежена. Стаття 7 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» містить умову збільшення статутного фонду: чергова емісія може здійснюватися за умови, що всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної.

Усі цінності, у тому числі права на об'єкти Інтелектуальної власності, після їх передання до статутних фондів акціонерного товариства стають його власністю. Акціонери не мають права отримати свої внески в натуральній формі, якщо перестають ними бути. Таку можливість передбачено ст. 54 Зако-

120

ну України «Про господарські товариства» лише для учасників товариств інших організаційно-правових форм. Отже, акціонерні товариства стають без­заперечними власниками переданих їм як внески до статутних фондів прав на інтелектуальну власність.

Це забезпечує їм: необхідний рівень самостійності щодо ініціювання і вироб­ництва продукції (надання послуг, виконання робіт тощо) з метою отримання при­бутку; здійснення такої діяльності на власний ризик, під власну відповідальність (тобто відповідальність за рахунок власного майна); вільний вибір видів діяль­ності, господарських зв'язків; самостійність формування виробничої програми, залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових та інших видів ресурсів; вільне використання прибутку, що залишається в розпорядженні товариства після сплати податків та обов'язкових платежів.

При формуванні статутного фонду внеском у формі майнових прав на промис­лову власність може виникати багато проблем, наприклад, пов'язаних з припинен­ням дії патенту та визнанням його недійсним. У патентних законах визначається чітка межа, що вирізняє правові підстави припинення дії патенту і підстави для визнання патенту недійсним. Дія патенту припиняється у двох випадках:

1. власник патенту відмовляється від його подальшого правового захисту;

1. власник патенту перестав сплачувати встановлений збір за підтримання чинності патенту.

ЦІ обставини бажано відображати в установчому договорі чи додатковому договорі в разі формування статутного фонду за рахунок промислової власності.

Патент може бути визнано недійсним повністю або частково за таких обста­вин: у разі невідповідності запатентованого винаходу, корисної моделі чи про­мислового зразка умовам патентоздатності; за наявності у формулі винаходу чи корисної моделі ознак (для промислового зразка — сукупності суттєвих оз­нак), яких не було в поданій заявці; у разі порушення правил закордонного па­тентування винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Необхідно визначити процедуру передання інформації про визнання па­тентів недійсними до ДКЦПФР і перевірки у реєстрі об'єктів інтелектуальної власності, чи не був патент визнаний недійсним внеском до статутного фонду акціонерного товариства. Створення такого реєстру в управлінні корпоратив­них фінансів ДКЦПФР може бути доцільним.

Якщо через деякий час після внесення промислової власності до статуї ного фонду патент і майнові права буде визнано недійсними, виникає ситуація, яка потребує розв'язання. У разі внеску до статутного фонду закритого акціонер­ного товариства, де коло засновників є визначеним, особа, що зробила цей вне­сок, протягом певного терміну (місяця) з дати визнання патенту недійсним по­винна звернутися до виконавчого органу товариства з проханням скликати загальні збори з порядком денним «Про статутний фонд акціонерного товари­ства». Якщо протягом певного терміну (до півроку) такі збори не відбудуться, відповідно до ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» уповноважена особа ДКЦПФР мусить видати обов'язкове для виконання розпорядження про скликання загальних зборів акціонерів із згаданим порядком денним. На зборах має бути прийняте одне з рішень: змен­шення статутного фонду закритого акціонерного товариства (з можливою

121

ліквідацією товариства) або сплата раніше визначеного внеску грошима чи Іншим майном за умови домовленості засновників про його оцінку.

У відкритому акціонерному товаристві, де коло учасників не можна визна­чити заздалегідь, а інформація про випуск акцій оприлюднюється згідно зі ст. 23 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» не менш ніж за 10 днів до початку передплати на акції, однозначно має бути як наслідок зменшен­ня статутного фонду, виключення акціонера, який запропонував сплатити свій внесок майновими правами на патент, що був визнаний недійсним, У цьому разі передання промислової власності (майнових прав) у статутний фонд було б оприлюднене як умова випуску акцій. Порушення таких умов мусить бути підставою для визнання підписки такою, що не відбулась, якщо за рахунок прав на патент було сформовано понад 40% статутного фонду.

Якщо статутний фонд акціонерного товариства достатній для гарантування інтересів його кредиторів (ст. 155 ЦК України), то надалі за рішенням загальних зборів акціонерів в установленому законодавством порядку він може бути неодно­разово збільшений. При цьому порядок прийняття рішення про зменшення статут­ного фонду може бути таким самим, як і у закритих акціонерних товариствах.

На нашу думку, ДКЦПФР повинна розробити положення про зменшення ста­тутного фонду акціонерного товариства, який сформовано визнаним недійсним патентом. Практики визнання недійсним патенту, майнові права на який було вне­сено до статутного фонду акціонерного товариства, в Україні на сьогодні немає.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «Інтелектуальна власність».

2. Що є об'єктами права інтелектуальної власності?

3. Які є способи захисту права інтелектуальної власності?

4. У який спосіб Державна митна служба України захищає право інтелектуальної власності?

Рекомендована література

1. Ануфриева Л. П. Международное частное право: Особенная часть. — М., 2000.

2. Бошицкий Ю, Л. Правовая реформа изобретательства: Проблемы и решения. — К.: Наук, думка, 1992.

3. Интеллектуальная собственность в Украине: Правовые основы и практика: В 4 т. / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.

4. Капица Ю. М. Интеллектуальная собственность в Украине: Права автора, органи­ заций, государства. — К.: Инновац. центр НАН Украины, 1995.

5. Кашенцева О. Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні. — К., 2000.

6. Кузнецов О. П. Правовые вопросы охраны интеллектуальной собственности в международном частном праве. — М.: Наука, 1977.

7 Шдопригора О. А. Право Інтелектуальної власності в Україні.— К.: Юрінком Інтер, 1998.

8. Халаїм Н. О. Правова охорона промислових зразків в Україні. — К., 2000.

9. Рекомендації! оцінки вартості інтелектуальної власності / Ю. М. Капіца, І. А. Маль- чевський, Л. Ю. Федченко та ін. — К., 2001.

10. Штефан О. О. Позовне провадження у справах з авторських та суміжних пра­ вовідносин у цивільному судочинстві України. — К., 2000.

122

Розділ 7. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ