4. Дорогою в 2010 рік і далі

4.1. У міру того, як ЄПВО продовжує розвиватись та відповідати на виклики глобалізації, ми передбачаємо, що необхідність у співпраці буде існувати і після 2010 року.

4.2. Ми сповнені рішучості у 2010 році, який стане роком переходу від Болонського процесу до ЄПВО, ще раз підтвердити наші наміри зробити вищу освіту ключовим елементом сталого розвитку наших суспільств, як на національному, так і на європейському рівні. Ми вбачаємо у 2010 році можливість для перегляду бачення, яке надихнуло нас на започаткування Болонського процесу у 1999 році, і маємо зробити так, щоб дії ЄПВО ґрунтувалися на цінностях та баченнях, які не обмежуються лише структурою та засобами. Ми скористаємося 2010 роком як можливістю трансформувати наші системи вищої освіти таким чином, щоб вони були здатні вирішувати не тільки нагальні питання, але також могли б прогнозувати проблеми, з якими ми можемо зустрітися в майбутньому.

4.3. Ми також просимо BFUG окреслити загальну перспективу розвитку ЄПВО після 2010 року. Це передбачає можливість створення відповідних допоміжних структур, навіть зважаючи на той факт, що зараз неофіційні договори про співробітництво виконуються належним чином, і це призводить до безпрецедентних змін.

4.4. Виходячи з попереднього аналітичного звіту, звітів ”Тенденції“ (Trends), Болонья очима студентів, ми запрошуємо BFUG розглянути питання щодо підготовки звіту на 2010 рік у співпраці з дорадчими членами організації, надаючи оцінку загальним темпам просування Болонського процесу в межах ЄПВО, починаючи з 1999 року.

4.5. Ми уповноважуємо BFUG прийняти рішення впродовж першої половини 2008 року стосовно форми, змісту та місця проведення засідання міністрів, що заплановане на 2010 рік.

4.6. Наше чергове засідання буде організоване країнами Бенілюкс в Льовені (Leuven/Louvain-la-Neuve) 28-29 квітня 2009 року.

Додаток 8

Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту «Болонський процес 2020 - Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі»

Льовен і Лувен-ла-Ньов, 28-29 квітня 2009 р

Ми, міністри, відповідальні за вищу освіту в 46 країнах-учасницях Болонського процесу, зібралися в місті Льовен/Лувен-ла-Ньов (Бельгія) 28-29 квітня 2009 року, щоб критично оцінити досягнення в рамках Болонського процесу і встановити пріоритети Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) на наступне десятиріччя.

Преамбула

1. У десятиріччі до 2020 року європейська вища освіта має зробити вирішальний внесок у реалізацію “Європи знань”, яка є висококреативною й інноваційною. Стоячи перед викликом старіння населення, Європа може досягти успіху в цій справі за умови, якщо максимально розкриє таланти і здібності всіх своїх громадян та повністю долучиться до навчання впродовж життя, і буде брати більш активнішу участь у вищій освіті.

2. Європейська вища освіта також стоїть перед ще більш важливим викликом і майбутніми можливостями глобалізації та прискореного технологічного розвитку з новими постачальниками послуг, новими особами, що навчаються, і новими типами навчання. Студентоцентроване навчання і мобільність допоможуть студентам розвинути компетенції, які необхідні їм на ринку праці, що постійно змінюється, і нададуть їм можливість стати активними та відповідальними громадянами.

3. Наші суспільства сьогодні стоять перед наслідками глобальних фінансових й економічних криз. Щоб досягти сталого економічного відродження і розвитку, динамічна й гнучка європейська вища освіта спрямовуватиме зусилля на інновації, що ґрунтуються на інтеграції освіти і науки на всіх рівнях. Ми визнаємо, що вища освіта має відігравати ключову роль, щоб успішно відповідати викликам, що стоять перед нами, сприяти культурному і соціальному розвитку наших суспільств. Таким чином, ми вважаємо суспільне інвестування у вищу освіту найвищим пріоритетом.

4. Ми підтверджуємо нашу повну відданість цілям Європейського простору вищої освіти, що є простором, де вища освіта є суспільною відповідальністю, де всі вищі навчальні заклади відповідають широким потребам суспільства завдяки різноманітності своїх місій. Наша мета – гарантувати вищим навчальним закладам необхідні ресурси для продовження виконання своїх цілей у повному обсязі, таких як підготовка студентів до життя як активних громадян демократичного суспільства, до побудови їх майбутньої кар'єри, а також забезпечення можливостей для особистісного розвитку, створення і підтримка широкої та удосконаленої бази знань, стимулювання дослідницької діяльності й інновацій. Необхідне реформування систем і політики вищої освіти, що відбувається, буде й надалі закріплюватися в європейських цінностях ініституційної автономії, академічній свободі та соціальній справедливості, та потребуватиме повного залучення студентів і викладачів.