- •Методологія польового досліду
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Поняття методології польового досліду
- •Планування методики досліду
- •Розбивка дослідної ділянки
- •Планування спостережень і обліків
- •Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •Внесення добрив
- •Обробіток ґрунту
- •Догляд за рослинами та дослідними ділянками
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Закладка й опис пробних ділянок та облікових площадок
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Закладка облікових ділянок
- •Облік видового складу спілки
- •Рясність
- •Переважання або домінування
- •Періодичність
- •Відбір проби ґрунту
- •Відбір проб листового опаду і трави
- •Відбір проб листа
- •Збирання й облік урожаю
- •Обробка даних агроекологічних досліджень
- •Визначення температури ґрунту за методом Саввінова
- •Облік кореневих систем за методом Станкова
- •Визначення твердості ґрунту за методом Рев'якіна
- •Визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Оформлення польового щоденника
- •Зразок етикетки для проби ґрунту
- •Зразок етикетки для проби рослин
- •Частини рослин і строки відбору проб
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методологія лабораторних досліджень
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Підготовка ґрунту для аналізу
- •Отримання водної витяжки
- •Отримання загальної суми водорозчинних речовин
- •Визначення кількості водорозчинних мінеральних та органічних речовин
- •Визначення рН потенціометричним методом
- •Визначення активної кислотності
- •Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •Визначення вологості в'янення методом вегетаційних мініатюр
- •Загальні правила відбору проб води
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення твердості води
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Ознайомлення з методиками визначення фенологічних та морфологічних особливостей рослин
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Поняття про стійкість рослини
- •Зимостійкість рослин
- •Морозостійкість
- •Випрівання та снігова пліснява
- •Вимокання
- •Посухостійкість
- •Оцінка інтродукції деревних порід
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Аналіз та інтерпретація одержаних експериментальних даних та їх ранжування
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Санітарно-топографічна характеристика місця розташування джерела водопостачання
- •Оцінка земельної ділянки, відведеної під джерело водопостачання за ґрунтовими та гідрогеологічними умовами.
- •Санітарно-технічне обстеження вододжерела.
- •Методика оцінки якості питної води і води джерел водопостачання.
- •Вивчення санітарного стану ґрунту в зоні активного живлення вододжерела.
- •Екологічний паспорт джерела водопостачання.
- •Ранжування територій за ступенем нітрогенного забруднення води децентралізованих джерел водопостачання.
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Вивчення загальних положень опису довкілля та впливу на нього об’єктів поводження твердих побутових відходів
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Повітряне середовище
- •Водне середовище
- •Геологічне середовище та ґрунти.
- •Рослинний і тваринний світ
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Математичний аналіз дослідних даних
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Визначення кількості повторностей та об’єму вибірки
- •Дисперсійний аналіз. Загальні відомості
- •Дисперсійний аналіз однофакторного досліду
- •Дисперсійний аналіз двофакторного досліду
- •Дисперсійний аналіз трифакторного досліду
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
Загальні правила відбору проб води
Способи відбору проб води на аналіз повинен забезпечити максимальну збереженість сольового та газового складу досліджуваної води та гарантувати виключення елементів випадковості у відібраній пробі (забруднення, застійність).
Кількість води, необхідна для аналізу, залежить від:
а) точності аналізу, яка вимагається;
б) ступеню мінералізації води;
в) призначення аналізу.
У разі підвищеної мінералізації (сухий залишок більше 1500 мг/д) кількість води, що необхідна для проведения повного аналізу, дорівнює 1 л, при середній мінералізації (сухий залишок від 500 до 1500 мг/л) – 1,5 л; при малій мінералізації (сухий залишок менше 500 мг/л) – 2 л.
Однією з головних умов при взятті проб води є чистота пляшок та пробки. Краще за все застосувати пришліфовані скляні пробки, але можна користуватися гумовими та корковими пробками. Коркові пробки кип'ятять у дистильованій воді, гумові – у 1 %-му розчині Ш2СО3, потім промивають водою, 1 % – ним розчином НС1 та ополіскують декілька разів дистильованою водою.
Пляшки та пробки перед відбором проби ополіскують відібраною водою, яку відбирають не менше 3-х разів.
Для закупорки проби краще за все застосовувати коркові пробки, так як гумові можуть вміщувати цинк, сурму та інші елементи, здатні переходити у розчин. Однак у випадку необхідності можна використовувати і гумові пробки, заздалегідь їх обробивши. Гумові пробки обробляють наступним чином: 2 рази кип'ятять у розчині НС1 5-ти % – ному протягом 20-30 хв., промивають дистильованою водою та обробляють парафіном. Парафінують висушені пробки у розплавленому парафіні протягом 1 хв., потім охолоджують на фільтрувальному папері.
Якщо вода буде довго зберігатись, її консервують 2 мл хлороформу на 1 л води.
При відборі проб для визначення мікрокомпонентів додержуються наступних правил:
а) мутні води заздалегідь фільтрують через щільний фільтр, при цьому перші 0,5 л води виливають;
б) всі проби води (за виключенням проб, призначених для визначення урану, германію, молібдену, миш'яку, бору та галоїдів), підкислюють соляною кислотою.
Для цього в пляшку з водою додають декілька капель 0,1 % – го розчину НС1 до рожевого забарвлення.
Визначення загальної лужності
Відібрати пробу об`ємом 100 см3, помістити у конічну колбу, додати 2-3 краплі метилового оранжевого ((м-о)=0,1%) і титрувати розчином хлоридної ( =0,1 моль/дм3) чи сульфатної ( =0,1 моль/дм3) кислоти до переходу забарвлення з жовтого в золотисто-рожеве.
Розрахунки:
, де
– загальна лужність, мг/дм3;
V1(HCl) – об`єм розчину хлоридної кислоти, що пішов на титрування, см3;
Vпр – об`єм проби, см3;
- молярна маса еквіваленту гідроксид-іонів, г/моль.
При загальній лужності води нижче 0,4 мг/дм3 пробу титрують розчином хлоридної кислоти ( =0,05 моль/дм3).
Визначення твердості води
Відібрати пробу об`ємом 100 см3, додати розчин хлоридної кислоти( =0,1 моль/дм3), що еквівалентний лужності води, та 5 см3 буферного розчину (рН=8…10), невеликими порціями індикатор еріохром чорний Т до появи винно-рожевого забарвлення розчину. Суміш нагріти до температури 400С і титрувати робочим розчином трилона Б( =0,05 моль/дм3) до переходу забарвлення в фіолетово-синє.
Розрахунки:
, де
- загальна твердість води, ммоль/дм3;
- молярна концентрація еквіваленту розчину трилона Б, моль/дм3;
- об`єм трилона Б, що пішов на титрування, см3;
V(H2О)- об`єм води, що взятий для аналізу, см3.