Практична робота №4

Методологія польового досліду

Метою роботи є набуття знань з методології польових досліджень.

Завдання:

Ознайомлення з поняттям методології польового досліду, його плануванням, розбивкою дослідних ділянок, закладкою та проведенням польових дослідів. Оволодіти прийомами внесення добрив, обробітку ґрунту, сівба та садінням. Навчитись проводити догляд за рослинами та дослідною ділянкою в цілому.

Термінологічний словник:

Вивчення дослідної ділянки полягає в проведенні вирівнюючих та рекогносцирувального (розвідувального) посівів з роздрібним обліком урожаю. Це є підставою для встановлення кількості повторності, розміру і форми ділянок.

Види польових дослідів: за змістом - агротехнічні та з сортовипробування; за кількістю факторів - однофакторні та багатофакторні; строком виконання - короткострокові, тривалі, довгострокові, охопленням території - місцеві та географічні.

Дослід вегетаційний – вирощування рослин в спеціальних посудинах у вегетаційному будиночку, на відкритих або закритих сіткою майданчиках, в теплицях та фітотронах для вирішення агрохімічних та фізіологічних питань.

Дослід польовий – метод дослідження в польових умовах, який має за мету виявлення кількісного або якісного впливу добрив або агротехнічних прийомів на врожай с.-г. культур та параметри стану ґрунту.

Заходи агромеліоративні - окремі прийоми та варіанти їх комбінацій, спрямовані на покращення водно-повітряного та поживного режимів г.

Метод дослідження - це упорядкована діяльність дослідника, що спрямована на здобуття нових знань. Методи наукових досліджень поділяються на загальнонаукові і спеціальні. Загальнонаукові методи - діалектичний, аналізу і синтезу, індукції й дедукції, аналогії, моделювання, конкретизації та інші. Спеціальні дослідження: лабораторний, вегетаційний, лізиметричний, польовий та виробничий досліди.

Методи розміщення варіантів у польовому досліді: стандартні (ямб, дактиль, стандарт через три ділянки, парний, шаховий); систематичні (послідовне розміщення варіантів в один, два і більше ярусів); рендомізовані (рендомізованих блоків, латинського квадрата і латинського прямокутника, решітки, розщеплених ділянок, повної рендомізації).

Методика польового досліду це - сукупність таких складових елементів: число варіантів (схема досліду); площа, форма та напрямок ділянок; повторність та повторення; система розміщення ділянок, повторності і варіантів на території; метод обліку врожаю й організація досліду в часі

Методичні вимоги до польового досліду полягають у дотриманні принципів типовості, єдиної логічної відмінності та доцільності; проведенні досліду на спеціально виділеній і вирівняній за родючістю ділянці, вірогідності досліду за точністю та суттю.

Методологія – це система наукових принципів і засобів організації і побудови теоретичної і практичної діяльності, а також вчення про цю систему.

Морфологічні ознаки ґрунтів – зовнішні ознаки г.: будова профілю (послідовність горизонтів та їх потужність), забарвлення, складення, щільність, зв'язність, структура, вологість, гранулометричний склад, наявність вкраплень, новоутворень, розподіл коріння тощо

Наукове дослідження - це вивчення об’єкта, явища або елемента технології з метою розкриття закономірностей його виникнення і розвитку, що є основою формування нових знань.

Планування польового досліду охоплює етапи вибір теми, визначення завдань і об’єкта досліджень, вивчення та критичний аналіз історії і сучасного стану питання, що досліджується; створення робочої гіпотези, складання програми і методики досліджень.

Повторність досліду на території - визначається наявністю на площі однойменних ділянок кожного варіанта; повторність у часі - проведення досліду протягом кількох років або одержання декількох урожаїв протягом року.

Польовий дослід - це дослідження, що виконується в польових умовах на спеціально виділеній площі. Завданням його є встановлення відмінностей між варіантами, кількісної оцінки дії факторів життя, умов чи прийомів вирощування на врожай та його якість.

Прийоми наукового дослідження - це висунення гіпотези або конкуруючих гіпотез, проведення спостережень та експерименту, розробка нової або удосконалення існуючої теорії.