10.2. Доход та прибуток підприємства

Ефективність розміщення підприємством (фірмою) своїх ресурсів відбивається не тільки на витратах виробництва. Мінімізація витрат створює умови для появи та росту прибутку фірми. Оскільки витрати це всі видатки фірми в процесі виробництва, то прибуток є результатом цього процесу.

Прибуток у загальному вигляді визначається як різниця між доходами та витратами.

Відповідно видам витрат підприємства (фірми) доход поділяють на загальний, середній та граничний.

Загальний доход (TR) – це грошова сума, що є результатом певної кількості товарів (випуску). Він дорівнює ціні товару (Р), помноженій на його кількість (Q):

TR = P*Q, (10.4)

Середній дохід (AR) – це загальний дохід, поділений на кількість одиниць продукції, тобто ціна одиниці товару:

(10.5)

Граничний дохід (МR) – це зміна загального доходу (TR), що викликана продажем однієї додаткової одиниці продукції:

(10.6)

Проте перевищення доходів над витратами складає так званий бухгалтерський прибуток, що відображує різницю між виручкою підприємства (фірми) від реалізації продукції та грошовими (реально сплаченими) витратами фірми на її виробництво.

Але для підприємства (фірми) більш важливий економічний прибуток, тобто величина перевищення доходу підприємства над усіма здійсненими з її боку та можливими, але нереалізованими витратами.

Наявність економічного прибутку означає, що на існуючій фірмі ресурси використовуються більш ефективно, ніж де б це не було. Саме економічний, а не бухгалтерський прибуток є критерієм успіху підприємства. Його наявність або відсутність є стимулом використання додаткових ресурсів або їх використанням в інших сферах.

Враховуючи вище викладене, взаємозв’язок між витратами та прибутком можливо представити у вигляді такої схеми (рис. 10.3):

Рис. 10.3. Взаємозв’язок витрат та прибутку

Намагання отримати найбільший прибуток закладено в основі концепції максимізації прибутку.

Максимальний прибуток досягається при взаємодії внутрішніх (динаміка витрат виробництва) та зовнішніх (динаміка доходу фірми після реалізації продукції) факторів діяльності фірми. Головна вимога максимізації прибутку – прибутковість (окупність) кожної одиниці випуску.

Випуск кожної додаткової одиниці продукції збільшує обсяг виробництва та величину граничних витрат. Проте одночасно збільшується і загальний дохід фірми на величину граничного доходу. Перевищення величини граничного доходу над величиною граничних витрат свідчить про те, що максимізація прибутку фірмою ще не досягнута та вона може збільшувати обсяг виробництва. Перевищення граничних витрат над граничним доходом негативно впливає на величини загального доходу фірми. Фірма стає збитковою.

Максимізація прибутку досягається при такому випуску продукції фірмою, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам. Ось чому фірма розширює виробництво до тих пір, доки граничний доход та граничні витрати не зрівняються.

МR = МС (10.7)

Маса отриманого прибутку ще не виражає ефективності діяльності фірми. Її ефективність вимірюється загальною нормою рентабельності, яка являє собою відношення отриманого прибутку до вкладеного капіталу.

(10.8)

де P^’ – норма рентабельності;

R – прибуток;

K – весь авансований капітал.

Вона характеризує здатність капіталу до самозростання. Формування норми рентабельності повторює рух прибутку, обсягу випуску продукції, витрат. Максимізація норми рентабельності безпосередньо залежить від прибутковості кожного кругообігу капіталу та інтенсивності загального обігу капіталу. Тому постійний рух капіталу забезпечує можливість зростання прибутку та підвищення ефективності функціонування фірми.