9.4. Віддача від масштабу виробництва
Якщо фірма має можливість збільшити обсяги виробництва, то для кожної іншої величини обсягу випуску можна знайти оптимальну комбінацію ресурсів, що мінімізує витрати – точки Е1, Е2, Е3. Поєднання цих точок на ізоквантно-ізокостній діаграмі утворює лінію (рис. 9.6), яка називається шлях (крива) росту (лінія експансії, або траєкторія розвитку, розширення виробничої діяльності) підприємства у довгостроковому періоді.
Розширюючи виробництво для виготовлення більшої кількості продукції, виробники залучають все більшу й більшу кількість необхідних ресурсів. При цьому можливий різний ефект від збільшення масштабу виробництва:
– якщо приріст обсягу виробництва відповідає приросту витрат факторів виробництва, то ефект масштабу виробництва є сталим (рис. 9.7 а));
– якщо обсяг виробництва збільшується відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів, то маємо зростаючий ефект від зміни масштабу виробництва (рис. 9.7 б));
– якщо зростання випуску продукції відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат факторів виробництва, то спостерігається ефект спадної віддачі від зміни масштабу виробництва (рис. 9.7 в)).
К
3Q К 3Q К
2Q c
3Q
3
К
2Q c 3K 3К 2Q
Q b Q c
2
К
Q
b
2К 2К
b
К a К a К a
0
0 0
L 2L 3L L L 2L 3L L L 2L 3L L
а) 0a=ab=bc б) 0a<ab<bc в) 0a>ab>bc
Рис. 9.7. Постійний (а), зростаючий (б) та спадний (в) ефекти від
Збільшення масштабу виробництва
Таким чином, у виробничому процесі мають місце зростаюча, постійна та спадна віддача від масштабу виробництва, коли пропорційне збільшення кількості всіх факторів веде до зростаючого, постійного або спадаючого приросту обсягу випуску продукції.
Як правило, позитивний ефект масштабу виробництва (ефект масового виробництва) пов'язаний, по-перше, зі зростанням спеціалізації праці, оскільки на великих підприємствах є можливість поглиблювати внутрішній поділ праці, по-друге, поліпшенням управління, тому що більші масштаби виробництва дають змогу використовувати більш спеціалізовану управлінську працю, залучаючи маркетологів, різного профілю менеджерів, фінансистів тощо, по-третє, зі зростанням ефективного використання капіталу, оскільки лише великі підприємства мають можливість придбати більш досконале технологічно виробниче обладнання, по-четверте, з можливістю виробництва побічних продуктів, які підвищують ефективність використання закуплених ресурсів.
Західні економісти вважають, що сьогодні більшість видів виробничої діяльності досягає постійного ефекту від масштабу. В багатьох галузях економіки зростаючий ефект від масштабу є потенційно значущим, проте з певного моменту він може змінитися спадною віддачею. Як правило, він пов'язаний з обмеженими можливостями управління великим виробництвом. Концентрація управління понад певну межу приводить до порушення координації потоків «випуск-ресурси», розмір середнього продукту зменшується. Причини цього негативного явища криються у значній інерції великих систем і втраті ними гнучкості, крім того занадто великі розміри створюють громіздку бюрократичну систему, знижує ефективність управління.
При аналізі розширеного виробництва в довгостроковому періоді однієї фірми, зазвичай, проявляються всі три види ефекту масштабу: спочатку позитивний, потім незмінний, далі від'ємний. Їх дія багато в чому залежить від специфіки галузі, ринкової ситуації тощо.