- •Електрообладнання автомобілів
- •2.1.Система електропостачання автомобіля
- •2.1.1. Акумуляторна батарея
- •2.1.1.1. Принцип дії та будова акумуляторної батареї
- •2.1.1.2. Несправності акумуляторних батарей
- •2.1.1.3. Технічне обслуговування акумуляторних батарей
- •2.1.1.4. Контрольні питання
- •2.1.2.Генераторні установки автомобілів
- •2.1.2.1. Генератор
- •2.1.2.2. Регулятор напруги
- •2.1.3. Основні несправності системи електропостачання
- •2.1.4. Технічне обслуговування генераторних установок
- •2.1.5. Контрольні запитання
- •2.2.Система запалювання автомобіля
- •2.2.1. Загальна схема системи запалювання
- •2.2.2. Класична батарейна система запалювання
- •2.2.3. Контактно-транзисторна система запалювання
- •2.2.4. Основні елементи системи запалювання
- •2.2.5. Основні несправності системи запалювання
- •2.2.6. Технічне обслуговування системи запалювання
- •2.2.7. Контрольні запитання
- •2.3. Система пуску двигуна
- •2.3.1. Загальна схема системи пуску
- •2.3.2. Будова і работа стартера
- •2.3.3. Основні несправності системи пуску
- •2.3.4. Технічне обслуговування електростартерів
- •2.3.5. Контрольні питання
- •2.4.Контрольно-вимірювальні прилади автомобіля
- •2.4.1. Система інформації автомобіля
- •2.4.2. Автомобільні контрольно-вимірювальні прилади
- •2.4.3. Основні несправності квп
- •2.5.2. Основні несправності системи освітлення та сигналізації
- •2.5.3. Технічне обслуговування системи освітлення і сигналізації
- •2.5.4. Контрольні питання
2.1.2.2. Регулятор напруги
Вираз 2.1 для ЕРС на виході синхронного генератора можна перетворити до:
,
де Се – постійна генератора.
Оберти двигуна в процесі експлуатації автомобіля змінюються в широких межах. Тому для підтримки напруги на виході генераторної установки постійною є єдина можливість – регулювання магнітного потоку обмотки збудження Ф. Зі збільшенням частоти обертання ротора зростає ЕРС і напруга генератора перевищує регульоване значення. При цьому регулятор напруги зменшує струм збудження, що приводить до зменшення магнітного потоку, ЕРС і напруги генератора. Зниження напруги приводить до необхідності збільшення струму збудження. Цей процес повторюється періодично, завдяки чому напруга генератора коливається біля регульованого значення.
Змінення струму збудження, а отже, і магнітного, потоку можна домогтися трьома способами:
-закорочуванням обмотки збудження;
-перериванням кола збудження;
-включенням послідовно з обмоткою збудження додаткового резистора.
Останній спосіб має два разновиди:
- традиційне регулювання з частотою переключення, яка змінюється зі зміною режиму роботи генератора;
- регулювання зі стабілізованою частотою переключення, за принципом широтно - імпульсної модуляції (ШІМ).
З агальна схема регулятора напруги приведена на рис.2.6.
Регулюючий орган по команді схеми порівняння виконує відповідні комутації в колі обмотки збудження. Команда виробляється на підставі порівняння інформації про рівень напруги на виході генераторної установки, яка поступає з чуттєвого елемента, та про рівень стабілізованої напруги, яка поступає з задаючого елемента.
Описаний вище принцип регулювання може бути реалізований пристроями різного типу. На автомобілях знайшли широке застосування контактні (вібраційні), контактно-транзисторні і безконтактні регулятори напруги.
Р озглянемо роботу кон-тактно-транзисторного регуля-тора РР362 автомобіля ГАЗ-53А, схема якого зображена на рис.2.7.
Напруга з генератора подається на клему В3, а обмотка збудження підключається між виводами "Ш" і "М"
Регулятор має додаткове реле РЗ для захисту транзистора VT1 від короткого замикання обмотки збудження на корпус.
Чуттєвим елементом цієї схеми є реле РН з нормально замкненими контактами РН І. Задаючим елементом являється пружинка реле, яка утримає нормально замкнені контакти, а органом керування - транзистор VT1.
Якщо напруга генератора мала, транзистор VT1 відкритий і через нього протікає великий струм збудження. Коли напруга генератора досягне значення спрацювання, реле РН перемикається у положення ІІ і запирає транзистор VT1. Струм збудження вимушений протікати через послідовно з’єднані резистори R1 i RД . Величина струму збудження зменшується і, відповідно, спадає напруга на виході генератора. Реле РН перемикається у положення І і процес регулювання повторюється.
Недоліками такої схеми є нестабільність напруги регулювання завдяки зміни жорсткості пружини, яка являється задаючим елементом, в результаті нагрівання або старіння. Окрім того наявність реле з механічними контактами не додає регулятору надійністі.
В останній час найбільше поширення знайшли безконтактні регулятори, які вільні від перелічених недоліків.
Регулятор інтегрального типу Я120М1 (автомобілі КамАЗ) вбудовується в щіточний вузол генератора.
В регуляторі (рис.2.8а) обмотка збудження включається між контактами "Ш"і " Д ", вхідний подільник напруги на резисторах Rl, R2, R3 виконує роль чуттєвого елемента, задаючий елемент — стабілітрон VD1 (в регуляторі Я120М1 включені два стабилитрона послідовно), які разом з вхідним транзистором VT1(схема порівняння) і резистором R8 створюють мікросхему ДА1. Транзистор VT2- орган керування. Діод VD2 — гасячий, діоди VD3, VD4 захищають від можливих аварійних режимов. Конденсатор С1 запобігає від випадкових спрацювань регулятора, резистор R4 і конденсатор С2 прискорюють переключення транзистора VT2. При сезонному ТО зовнішній резистор спеціальним перемикачем підключається до контакту Р параллельно резистору R3 Я120М1, що змінює опір входного подільника і збільшує напругу регулювання.
Параметри розглянутих регуляторів приведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Тип регулятора напруги |
Напруга, В |
Тип генератора |
Марка (модель) автомобіля |
|
Номі-нальна |
Регульована
|
|||
РР362 |
14 |
13,8. ..14,6 |
Г250, Г286 |
ГАЗ, "Москвич", УАЗ |
Я120М1 |
28 |
Влітку 27,5 ± 0,3 Взимку 29,5 ± 0,5 |
Г237 |
КамАЗ, МАЗ |