2.4.3. Основні несправності квп

Основні несправності КВП можна разділити на несправності кіл приладів та самих приладів.

Несправності кіл контрольно-вимірювальних приладів можна усунути безпосередньо на автомобілі.

Ознаки основних несправностей у колах контрольно-вимірювальних приладів: не працюють контрольно-вимірювальні прилади; відхилення стрілки покажчика за межі шкали; різкі коливання стрілки покажчика.

Не працюють контрольно-вимірювальні прилади. Отже, до клем приладів не підводиться струм. На більшості автомобілів кола контрольно-вимірювальних приладів і покажчиків поворотів захищені одним запобіжником, та їх справність можна перевірити включенням покажчиків поворотів.

Неточні показання контрольно-вимірювальних приладів. Це може мати місце при справних датчиках і покажчиках у випадку поганого контакту на клемах датчиків, покажчиків і запобіжників, тому що при збільшенні перехідного опору на клемах зменшується сила струму в колі приладів.

Відхилення стрілки за межі шкали. Зв'язано це звичайно з обривом або замиканням на корпус автомобіля проводів, що з'єднують датчики й покажчики, або з відсутністю контакту корпуса покажчика з корпусом автомобіля.

Різкі коливання стрілки покажчика. Звичайно це буває при нещільному кріпленні наконечників проводів на клемах датчиків або покажчиків, порушенні контакту корпуса покажчика з корпусом автомобіля або порушенні контакту мінусової клеми акумуляторної батареї з корпусом автомобіля.

В спідометрах та тахометрах може виникати обрив чи заєдання гнучкого вала.

Несправності контрольно − вимірювальних приладів.

Несправності самих приладів можна виявити шляхом підключення до них імітаторів роботи датчиків. В разі виявлення несправності прилади звичайно не ремонтують, а заміняють.

2.4.4. Технічне обслуговування КВП

Технічне обслуговування контрольно-вимірювальних приладів полягає в очищенні від пилу та бруду приладів і контрольних ламп, а також у перевірці їхньої роботоздатності. Маючи сумнів у точності показників приладів, або коли вони відмовили в роботі, їх знімають з автомобіля і випробовують в електроцехах на спеціалізованому устаткуванні.

2.4.5.Контрольні питання

1. Назвіть склад системи інформації автомобіля.

2. Що таке інформативність КВП і чим вона забезпечується?

3. Поясніть роботу логометричного приймача. Вчому його основні переваги?

4. Назвіть особливості технічного обслуговування КВП.

2.5. Система освітлення і сигналізації

2.5.1. Склад і будова системи освітлення і сигналізації

Система освітлення і сигналізації призначена для створення умов безпечної та ефективної експлуатації автомобіля в любу пору року або доби. Під ефективністю екплуатації понімається можливість безпечного руху з максимально дозволеною швидкістю.

Система освітлення і сигналізації передбачає взаємодію з іншими учасниками дорожнього руху і може створити їм перешкоди. Тому перелік встановлених приладів, їх параметри та порядок установки регламентується правилами Європейської економічної комісії ООН.

Система налічує: світлові прилади, прилади світлової сигналізації та звукові сигнали.

До обов’язкових світлових приладів відносяться фари дальнього та ближнього світла. Протитуманні фари і фонарь заднього ходу є необов’зковими.

До обов’язкових сигнальних пристроїв відносяться:

• габаритні вогні (передні білі, задні червоні);

• сигнали гальмування (червоні);

• сигнали показчиків повороту і в разі необхідності бічні повторювачі (жовтогарячі);

• ліхтарі освітлення номерного знаку (білі);

• світлоповертачі (катафоти);

• звукові сигнали.

Для спеціальних автомобілів застосовуються разпізнавальні вогні, фари-шукачі, додаткові габаритні вогні.

Задні протитуманні вогні, фонарь заднього ходу, аварийна сигналізація та стоянкові вогні є необов’язковими.

Прилади освітлення призначені для водія автомобіля який використовує світло, відбите від дороги. Прилади сигналізації призначені для інформування інших учасників дорожнього руху про тип, напрямок руху, майбутній маневр, та технічний стан автомобіля.

При їх застосуванні використовують пряме світло.

Виходячи з призначення до приладів освітлення і приладів сигналізації пред’являються суттєво різні вимоги. В першу чергу це відноситься до потужності джерел світла та формуємого просторого світлорозподілу.

Потужність джерел світла приладів сигналізації повинна бути достатньою для надйного розпізнавання сигналу при яркому сонячному світлі, а світлорозподіл – забезпечити необхідні кути видімості.

Потужність джерел світла приладів освітлення вибирається з умови своєчасного виявлення перешкоди на шляху автомобіля, її розпізнавання, прийняття рішення на гальмування і безпечної зупинки автомобіля при заданій швидкості руху.

О собливі вимоги пред’являються до світлорозподілу ближнього світла, яке використовується для роз’їзду з зустрічним транспортом у темну пору доби. Світлорозподіл жорстко регламентується той ж Європейською економічною коміссією ООН. Основною особливостю такого світлорозподілу є різка границя між світлом і тінью, особливо в напрямку водія зустрічного транспорту, та підвищена освітленость обочини. Дальнє світло використується при руху без зустрічного транспорту, тому його світлорозподіл нормується не так жорстко.

Система освітлення може бути двофарною та чотирифарною. При двофар-ній системі основний світловий прилад – фара повинна працювати в режимах дальнього і ближнього світла. При чотирифарній системі верхні чи зовнішні фари працюють у двох режимах, а нижні чи внутрішні-тільки в режимі дальнього світла.

Розглянемо принцип формування світлорозподілу на прикладі дворежимної фари (рис.2.20).

У фарі застосовано двониткову лампу 2. Пряме світло закриває екран 6. Нитку далекого світла 3 розташовують уздовж оптичної осі відбивача 1 так, щоб її зовнішній край містився в його фокусі. Симетричний пучок світла, сконцентрований відбивачем, потрапляє на розсіювач, який остаточно формує світлорозподіл. Нитку близького світла 4 висунуто вперед відносно точки фокуса і піднято вгору відносно оптичної осі. Знизу її закрито металевим екраном 5, який запобігає потраплянню на нижню частину відбивача світлового потоку лампи. Тому, коли увімкнене близьке світло, у фарах європейського типу працює тільки верхня частина відбивача, від якої пучок світла одержує напрям вниз і трохи праворуч. Екран 5 із лівого боку за напрямом променів повернено на 15°.

Конструкція приладів системи світлової сигналізації відризняється відсутністю екрану прямого світла, використанням однониткових ламп та розсіювача з рівномірним розподілом.