4. Злочини проти здоров’я особи

4.1. Поняття тілесного ушкодження: тілесне ушкодження як медична характеристика шкоди здоров’ю, як характеристика злочинного наслідку та як юридична конструкція

У теорії кримінального права терміном „злочини проти здоров’я особи” позначаються злочини, основні склади яких передбачають заподіяння шкоди здоров’ю людини у вигляді тілесного ушкодження (ст.ст. 121-125 КК), фізичного болю або страждань (ст.ст. 126-127 КК).

З-поміж цих злочинів основну групу становлять т.зв. тілесні ушкодження (ст. 121-125, 128 КК). Характеризуючи цю групу злочинів проти здоров’я слід звернути увагу, що поняття „тілесне ушкодження” у кримінальному праві вживається в трьох значеннях:

а) як медична характеристика шкоди здоров’ю людини – у такому значенні дане поняття використовуються у правилах судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесного ушкодження;

б) як характеристика злочинного наслідку в межах ЮСЗ злочину певного виду (саме в такому розумінні ознака тілесного ушкодження використовується у абсолютній більшості статей ОЧ КК);

в) як типова юридична конструкція, що охоплює діяння, наслідок у виді шкоди для організму людини і причиновий зв’язок (у такому значенні вказане поняття використане в ст.ст. 121-125, 128 КК). Детальніше щодо характеристики типової юридичної конструкції „тілесне ушкодження” див. „кафедральний” підручник.

Звернути увагу – наведені вище різні підходи до розуміння поняття „тілесне ушкодження” в окремих випадках зумовлюють й різні теоретичні підходи кваліфікації дій суб’єктів. Наприклад, у НПК за ред. С.С. Сташиса та В.Я. Тація випадки, коли при вчиненні розбою потерпілому завдано умисне ТТУ, яке тягне за собою смерть з необережності, пропонується кваліфікували лише за ч. 4 ст. 187 КК. Очевидно, автори даного НПК розгляють характеристику „заподіяння тяжкого тілесного ушкодження” на рівні особливо кваліфікованому складі розбою як юридичну конструкцію, однак, більш коректним виглядає кваліфікація зазначених ситуацій за ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 121 КК (в особливо кваліфікованому складі розбою характеристика „заподіяння тяжкого тілесного ушкодження” „фіксує” лише суспільно небезпечний наслідок – такий підхід є домінуючим у правозастосовчій практиці і знайшов своє відображення в аб. 3 п. 11 ППВСУ №10 від 06.11.2009 та абзаці 3 п. 11 ППВСУ №7 від 04.06.2010).

4.2. Види тілесних ушкоджень за кк України

Систематизацію видів тілесних ушкоджень можна здійснити за декількома критеріями

а) за формою вини:

- умисні тілесні ушкодження

- необережні тілесні ушкодження

б) за ступенем тяжкості:

- тяжкі тілесні ушкодження;

- середньої тяжкості тілесні ушкодження;

- легкі тілесні ушкодження з розладом здоров’я;

- легкі тілесні ушкодження без розладу здоров’я

Розмежування тілесних ушкоджень за тривалістю розладу здоров’я та відсотком втрати працездатності

Ушкодження Тривалість розладу %

ЛТУ без розладу здоров’я до 6 дн. (включно) -

ЛТУ з розладом здоров’я 7-21 дн. або менш/= 10 %

СТТУ більш 21 дн. або 10-33,3 %

ТТУ більш 21 дн. та 10-33,3 %

Звернути увагу – на рівні Розділу ІІ ОЧ КК не передбачено відповідальність за необережне легке тілесне ушкодження як за злочин окремого виду. В той же час на рівні ЮСЗ в інших розділах ОЧ КК може бути передбачений наслідок у вигляді необережного ЛТУ (наприклад, ч. 2 ст. 271, ч. 2 ст. 406 КК)

Окремо слід зазначити про спеціальні різновиди умисних та необережних тілесних ушкоджень.

Спеціальними різновидами умисних тілесних ушкоджень можуть визнаватися злочини, ЮСЗ яких відповідають таким умовам:

а) об’єктивна сторона такого ЮСЗ охоплює наслідок у вигляді відповідного ТУ;

б) з суб’єктивної сторони злочин вчиняється виключно або в т.ч. з умисною формою вини;

в) діяння, яке на рівні відповідного ЮСЗ призводить до наслідків у вигляді ТУ, саме по собі не є злочином іншого виду;

г) з огляду на законодавчу характеристику злочин не є складеним.

У зв’язку з вищесказаним, як спеціальні різновиди ТУ слід розглядати злочини, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 345 КК і, очевидно, не повинен визнаватися спеціальним різновидом УТУ злочин, передбачений ч. 2 ст. 314 КК.

Питання для самостійної роботи

Подумати, чому в наведених прикладах (ч.ч. 2, 3 ст. 345 та ч. 2 ст. 314 КК), саме такий висновок є коректним?

Спеціальними різновидами необережних тілесних ушкоджень можуть визнаватись злочини, ЮСЗ яких відповідає таким умовам:

а) з об’єктивної сторони відповідний ЮСЗ охоплює заподіяння певного ТУ;

б) з суб’єктивної сторони злочин вчиняється виключно з необережною формою вини;

в) з огляду на законодавчу характеристику злочин не є складеним.

Прикладами таких злочинів є злочини, ЮСЗ яких передбачені ст. 270, 272, 286 КК.

В усіх інших випадках, коли відповідний ЮСЗ охоплює спричинення ТУ умисно чи з необережності, слід говорити про конкуренцію „частини” та „цілого” між нормами розділу ІІ та нормами інших розділів ОЧ КК (наприклад, ч. 3 ст. 110, ч. 4 ст. 152 КК тощо).