Тема 2: „Злочини проти основ національної безпеки”
Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки.
Особливості ЮСЗ, передбачених ст. 109 КК.
Особливості ЮСЗ, передбачених ст. 110 КК.
Особливості ЮСЗ, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 114 КК.
Характеристика заохочувальних норм, передбачених у ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 114 КК.
Особливості ЮСЗ, передбаченого ст. 112 КК.
Особливості ЮСЗ, передбаченого ст. 113 КК.
Література – у відповідності з програмою курсу.
1. Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки
Характерною особливістю законодавчою характеристики більшості ЮСЗ, передбачених у розділі І ОЧ КК, є використання законодавцем значної кількості спеціальних юридичних понять, з’ясування змісту яких вимагає звернення до Конституції України та інших нормативно-правових актів (наприклад, мова йде про такі поняття, як „суверенітет”, „обороноздатність”, „конституційний лад” тощо).
Як випливає з назви розділу І ОЧ КК, родовим об’єктом передбачених у ньому злочинів є основи національної безпеки України. Сам термін „національна безпека” є новим для кримінального законодавства України – вперше він з’явився саме у КК 2001 р., а кримінальному закону радянського періоду був невідомий (у КК цього періоду структурні підрозділи аналогічні до розділу І ОЧ КК називалися „Злочини проти держави”).
На сьогодні поняття “національна безпека” має свій конкретний нормативний зміст, закріплений у ст. 1 ЗУ “Про основи національної безпеки”: “Захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров’я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв’язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам”.
Питання для самостійної роботи
Чи узгоджується, визначення поняття „національна безпека”, наведене у ст. 1 “Про основи національної безпеки” зі змістом ст.ст. розділу І ОЧ КК? Чи можуть окремі фрагменти нормативних положень даного розділу розглядатись в якості нормативних орієнтирів для розуміння національної безпеки як об’єкта кримінально-правової охорони?
Необхідно відзначити, що національна безпека охороняється не лише на рівні норм розділу І ОЧ КК, а й на рівні інших положень кримінального закону. Зокрема:
а) окремі „елементи” національної безпеки є основними безпосередніми об’єктами , наприклад, злочинів, ЮСЗ яких передбачені ст.ст. 328-330 КК;
б) в деяких випадках вказані вище „елементи” можуть бути додатковими або факультативними об’єктами кримінально-правової охорони (див., наприклад, ст. 201 КК).
Питання для самостійної роботи
Ознайомитись з главою „кафедрального” підручника та подумати, чи відповідає теоретичним підходам до побудови ОЧ кримінального закону розташування у КК 2001 р. розділу ОЧ „Злочини проти основ національної безпеки” під першим порядковим номером?
З об’єктивної сторони більшість ЮСЗ, передбачених в розділі І ОЧ КК, є формальними, а сама об’єктивна сторона виражається у формі дії.
Питання для самостійної роботи
Які із ЮСЗ, передбачених у розділі І ОЧ КК, не є формальними? Об’єктивна сторона яких ЮСЗ, передбачених у розділі І ОЧ КК, виражається не лише у формі дії, а й у формі бездіяльності?
З суб’єктивної сторони більшість злочинів проти основ національної безпеки вчиняються з умисною формою вини (практично завжди – з прямим умислом; виняток – злочини, ЮСЗ яких передбачені ч. 3 ст. 110 та ст. 112, що можуть вчинятися з непрямим умислом).
Злочин, ЮСЗ якого передбачений ч. 3 ст. 110, може вчинятися і з т.зв. „складною виною”.
Питання для самостійної роботи
Із яким саме проявом складної вини може вчинятися злочин, ЮСЗ якого передбачений ч. 3 ст. 110 КК, у чому її специфіка?
Для багатьох ЮСЗ, передбачених у розділі І ОЧ КК, характерна спеціальна мета (наприклад, ЮСЗ, передбачені ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 110).
Суб’єкт злочинів – як правило, загальний. Лише в окремих ЮСЗ суб’єкт – спеціальний (ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 114) і при цьому виступає критерієм розмежування державної зради у формі шпигунства від шпигунства як злочину окремого виду.
У різних навчальних джерелах здійснюються спроби класифікувати ЮСЗ злочинів, проти основи національної безпеки. Наприклад, на такі, що посягають на зовнішні основи національної безпеки, та такі, що посягають на внутрішні основи національної безпеки. Але з огляду на багатоманітність „компонентів” національної безпеки, а також те, що переважна більшість злочинів проти основ національної безпеки може посягати й на її внутрішні, й на зовнішні умови, така класифікація видається зайвою.