Проблеми теорії, філософії права
Бобровник Світлана Василівна
Проблеми теорії держави і права (1 модуль)
260 Ауд. Ср. До 3ї пари, чт з самого ранку
черв.корпус – лаборант Наталія. (підручник)
НА 1 СЕМІНАР ПІДГОТУВАТИ ПЕРШІ 15 ПИТАНЬ (ТЕСТИ)
Поняття та ознаки науки
Будь-яка сфера сусп.. д-ті х-ться наявністю 2 напрямків:
науковий,метою якого є отримання нових знань про категорії чи явища які складають предмет наукових пошуків;
практичний – метою якого є реалізація наданих прав,обов’язків, повноважень чи суб’єктивних інтересів.
Таким чином наукова д-ть має самостійний х-р, що підтверджується наявністю певних ознак.
В сучасній літ-рі сформувалися 2 підходи до х-ки науки:
а) теоретичний,що х-є науку як засіб отримання знань про предмет;
б) функціональний, що визначає цю категорію через д-ть суб, що мають особливі властивості.
Найбільш повно категорію в науках х-є інтегративний підхід, що об’єднує означені вище визначення.
Наука – це сфера д-ті суб, що має професійний х-р, здійснюється систематично та забезпечує приріст знань про предмет (в юриспруденції це Д і пр..).
Ознаки – це суспільна д-ть, що здійснюється суб сусп.. відносин. Це активна д-ть що передбачає досягнення певних завдань.
Це д-ть що передбачає професійні знання у відповідній галузі. Це д-ть що здійснюється систематично. Це д-ть що має наступницький х-р, тобто передбачає врахування тих поглядів та ідей, які сформувалися впродовж історії, дослідження певної категорії.
Це д-ть ефективність якої підтверджується практикою. Це д-ть що має чітко визначений предмет,тобто сферу сусп. відносин.
Здійснюється за допомогою си-мою прийомів що х-ся як методи.
Д-ть що має визначену мету – приріст знань.
Предмет теорії Д і пр.: класичний підхід.
Самостійність будь-якої юр. науки обумовлюється 2ма факторами:
предмет дослідження;
метод дослідження.
Предмет науки складають сусп. відносини що є важливими для суспільства, можуть бути усвідомлені суб та забезпечити реалізацію суб’єктивних, сусп., та Д інтересів. Належність ТДП до загальнотеоретичних юр наук обумовлює визначення її предмета у класичному його розумінні.
Предмет ТДП – це зальні закономірності виникнення, становлення, функціонування та вдосконалення Д і пр. як засобу управління сусп.. Закономірності – це категорія що має філософський зміст та визначається як постійні стійкі зв’язки явищ, що визначають сутність і природу. Закономірності що вивчаються теорією:
мають заг. х-р, поширюються на всю юр науку;
х-ть взаємозалежність суспільства і Д;
визначають взаємозв’язок категорій сусп., Д, право, особа;
визначають сутність і природу державно-правових явищ.
Предметом теорії є три різновиди закономірностей:
закономірності виникнення д і пр., що визн процес виникнення інститутів д і пр. (закономірності виникнення приватної власності, розподілу праці, виокремлення сфер сусп. відносин, формування потреб у держ. та праві.)
функціонування Д і пр. визначають вплив різноманітних факторів об’єктивного і суб’єктивного значення на процес реалізації завдань та ф-цій Д та пр.. (закономірності формування інститутів демократі, суб інтересів, взаємодії економ та політ відносин, гарантування суб прав)
закономірності вдосконалення д і пр. обумовлюються динамічним х=м цих категорій та є засобом обґрунтування перспектив розвитку д і пр. та шляхів іх вдосконалення (закономірності формування гром сусп., соціальної правової д)
Класифікація юр наук
Складність та багатоаспектність сусп є певним чином організована соц. система визначає необхідність існування різноманітних наук кожна з яких досліджує певні аспект сусп. дійсності – це філософія, історія, політологія, юриспруденція. Юр наука належить до сусп. оскільки предметом її вивчення є Д і пр.,як засоби організації сусп. відносин.
Складність Д і пр. та їх різноманітна роль в сусп. визначає потребу у існуванні різноманітних юр наук предметом вивчення яких є певний аспект чи сторона держ.-правових категорій. Це умовлює існування с-ми юр наук що відповідно до предмета і методів дослідження можуть бути класифіковані на 3 групи:
теоретико-історичні (загально-теоретичні) предметом вивчення яких є закономірності історичного розвитку, процесу функціонування і вдосконалення д і пр. як сусп. категорії – історія, тдп, політологія, іст політ і пр. вчень.
галузеві науки предметом вивчення яких є особливості держ=пр. регулювання та певних сфер сусп. відносин.
спеціально-прикладні науки що забезпечують можливість використання не юр знань в процесі вирішення юр справ, саме вони забезп взаємодію юриспруденції з ін. сусп. ,технічними та юр науками серед них: судова медицина, пр. соціологія, суд психіатрія, кримінологія,криміналістика, балістика, суд бухгалтерія.
Особливості предмету дп
Класичний підхід до розуміння предмету будь-якої науки не є підставою для її х-ки як самостійної. Цей предмет потребує конкретизації через виокремлення його особливостей. Особливості предмету це напрямки досліджень, що є властивими саме певній науці і в сукупності розкривають та доповнюють класичне розуміння предмету.
Функціонування д і пр. в суспільстві, їх взаємодія з різноманітними сферами відносин обумовлює потребу включення до предмету теорії закономірностей розвитку суспільства як певним чином організованої с-ми однак тих із них які впливають на функціонування д і пр..
Характеризуючи економ відносини сусп. як базові що безпосередньо впивають на реальність та ефективність сусп. відносин важливого значення має дослідження проблем взаємодії та взаємовпливу економічної і державно-правової с-ми що також належить до предмету теорії.
Належність д і пр. до більш широких с-м обумовлює необхідність вивчення теорією закономірностей функціонування д серед елементів політ с-ми сусп. та закономірностей функціонування права в с-мі засобів соціального регулювання.
Регулятивний х-р впливу д і пр. на сусп. передбачає необхідність конкретизації певних правових категорій до певних суб. Саме тому предметом теорії є такі категорії як правовідносини, правова свідомість, правова культура, законність, правопорядок, правомірна поведінка, реалізація правових норм, правопорушення, юр відповідальність.
Динамічний х-р д і пр. обумовлює необхідність наукового обґрунтування, шляхів та перспектив розвитку у майбутньому шляхом належності до предмету теорії таких категорій як громадян. сусп., правова та соц. д.
Поняття та категорії наукових досліджень
Методологією юр науки є важливою умовою визначення її як самостійної. Сучасній юр науці склалися 3 осн підходи до визначення методології:
методологія – це сукупність засобів та прийомів дослідження,що використовуються в процесі дослідження д і пр.;
методологія – це сукупність прийомів дослідження що застосовуються чи можуть бути застосовані в процесі дослідження д і пр. Ці 2 підходи скл вузьке розуміння методології;
методологія – це сукупність певним чином класифікованих прийомів і способів дослідження а також принципів наукової діяльності, що в сукупності забезпечують правомірні висновки та обґрунтовані знання про д і пр.
На відміну від категорії методологія, що х-ться різноманітністю підходів категорія метод як складовий елемент методології визначається вченими однаково, як прийом чи спосіб дослідження що забезпечує об’єктивний х-р наукової д-ті.
Правомірним є виокремлення в с-мі методології:
а) методів дослідження;
б) принципів наукового пізнання.
Багаточисленний х-р методів та їх різноманітне значення обумовлює необхідність її класифікації за ступенем поширеності та значенням для науки.
В суч юр науці існують різноманітні точки зору стосовно груп методів юр науки.
Підручник «Проблеми теорії держави і права» стор. 3-4
Найбільш обґрунтованим є підхід до класифікації методів,що складається з 4х рівнів:
філософсько-світоглядовий рівень складають методи обґрунтовані філософією як світоглядовою наукою які поширюються на всі різновиди наук. В юриспруденції юридичного змісту цим методам надає ТДП;
загальнонауковий рівень складають методи що поширюються на всі юр науки та забезпечують їх єдність. Вони розробляються теорією ДП;
спеціально-наукові методи що пош на певну групу юр наук ними обґрунтовуються та вказують на їх галузеву належність;
приватно-наукові методи розробляються кожною юридичною наукою підтверджуючи її самостійний х-р.
Наявність чотирьох рівнів методології визначає особливість методологічної ф-ції ТДП:
Т надає юр змісту філософсько-світоглядовим методам;
розробляє с-му загально-наукових методів;
узагальнює спеціально-наукові методи та створює можливості для їх використання ін. науками;
забезпечує обмін інфою стосовно методології окремих юр наук виокремлюючи її позитивні та негативні риси.
Важливою складовою методології є принципи наукового пізнання. див підручник стор. 6-7
Принципи:
пр.-п професіоналізму;
системності;
відповідальності;
об’єктивності;
практичності.
Х-ка філософсько-світоглядових методів дослідження
Важливого значення в процесі дослідження ДП має с-ма ф-с-вих методів, ці методи розробляються філософією та визначають світоглядові позиції вченого. Саме філософські методи розкривають взаємозалежність таких категорій як – суспільство, Д та Пр. В класичному підході розрізняють 4 осн філос.. методи дослідження:
матеріалістичний метод, обгрунтовує первинність економ. відносин на державно-правовому, використовується в процесі дослідження в залежності виникнення д і пр. від розвитку економ відносин та базисного х-ру економ си-ми сусп. в процесі функціонування д і пр. як надбудови;
ідеалістичний метод акцентує увагу на первинності свідомості (д і пр) над матерією (економ відносини). Застосовується в процесі дослідження культурних та духовних факторів виникнення д і пр. та в процесі визначення впливу д і пр. на економ с-му сусп.;
діалектичний метод х-є д і пр. як динамічні категорії, забезпечує дослідження факторів та умов, що спричиняють вдосконалення д і пр. ;
метафізика досліджує д і пр. як сталі категорії що за своєю сутністю і природою є незмінними хоча форми і методи управління є різними.
Об’єктивність знань про д і пр. потребує використання всіх методів, надання переваг одному з них призводить до однобічності наукових результатів.
Метод абстрагування забезпечує відособлення держ.-правових явищ від будь-яких факторів чи ін. категорій з метою вивчення сутності цих явищ.
Соціологічний метод забезпечує х-ку відношення населення до необхідності д і пр. до їх ефективності та значення для сусп.. Здійснюється шляхом анкетування чи опитування.
Статистичний метод надає можливість визначити ефективність дії права шляхом статистичних даних щодо числа змін та доповнень які вносяться до законодавчих актів.
Конкретно-історичний метод забезп. можливість вивчення особливостей фун-ння д і пр. в певний історичний період часу.
Порівняльний метод забезпечує вивчення схожих правових категорій, що належать до різних пр. с-м що діють у різні проміжки часу з метою виокремлення загальних та особливих рис цих понять та визначення можливості запозичення позитивного простору.
Перелік питань на іспит: