Контрольне завдання 44

1. Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.

Запоріжська Січ розпочала своє формування в основному з українських селян-втікачів та міської бідноти в кінці ХV століття. Її жителі - козаки, (тобто вільні люди) майже сестематично вели боротьбу проти турецько-татарських завойовників. Але вони і самі часто здійснювали напади на Крим, нерідко просуваючись до території Турції до Константинополя (Стамбула).

До кінця ХVІ - початку ХVІІ століть Запоріжська Січ перетворилась в оригінальну воєнну общину, якої не знала ні одна країна світу, а до ХVІІІ століття у ній почали утворюватись елементи державності.

У Запоріжській Січі було багато своєрідного, оригінального. Оригінальним було і відправлення правосуддя. Правда, архівні матеріали, по свідченням чисельних істориків і юристів ХVІІІ - ХІХ століть, безповоротньо втрачені, а ті залишки, які вціліли, не дають можливості відтворити повну картину про правосуддя в Запоріжській Січі. Ми користувались роботами істориків та юристів, в яких в тій чи іншій степені зачіпались ці питання. Історія здійснення правосуддя в Запоріжській Січі радянськими юристами спеціальним дослідженням не піддавалась, а серед дореволюційних авторів необхідно мати на увазі роботи Грушевського, Яворницького, Скальського, Ригельмана, Скальковського, Слабченко, Міллера, Наріжного, Лазаревського, Кістякова, Теліченко, Багалея та інших.

Особливе значення для розвитку української державності мало формування звичаєвого права в житті тих українських селян, які тікали від панського гніту на віддалені від властей простори середнього і нижнього Піддніпров'я, Лівобережжя і називали себе козаками. Виникло навіть нове поняття - «козацьке право» сукупність правових звичаїв, більшість з яких склалася в Запорізкій Січі.

2. Здійсніть порівняльний аналіз процесів соціальної модернізації України в Російській та Австрійської імперіях наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. ». Поділи Польщі призвели до того, що з ліквідацією державних кордонів між Ліво- та Правобережною Україною, створилися сприятливіші умови для розвитку українського народу як у господарській, так і в духовній сферах.

Останнє десятиріччя перед визвольною війною 1648—1654 pp. було часом особливо жорстокого феодального гніту. Польські й полонізовані українські магнати й козацтва, міщанства шляхтичі, захопивши родючі українські землі й зайнявши всі адміністративні посади — воєвод, старост, каштелянів та ін.,— по-хижацькому грабували природні багатства, неймовірно експлуатували населення, насамперед селян. Панщина у "багатьох місцевостях України, зокрема, у Східній Галичині й на Волині, досягла 5—6 днів на тиждень.

Соціально-економічне гноблення доповнювалося жорстоким націонаціонально-релігійним гнітом. Використовуючи зраду найбільших українських магнатів і частини вищого православного духівництва, польські шляхтичі силою насаджували в Україні католицизм і уніатство, перешкоджали розвитку шкіл, освіти, української культури, утискували православних і їхню віру, знущалися з православних священиків, захоплювали й руйнували церкви та монастирі.

Та, незважаючи на жорстоке національне і релігійне гноблення, полонізувалась і окатоличилася лише верхівка українських феодалів. Основна ж частина українського населення — селяни, козаки, міщани — лишилися вірними своїй мові, культурі, вірі, національним традиціям. В українських землях — Лівобережжі і Слобожанщині, які входили до складу Росії, відбувалися в основному ті самі суспільно-економічні процеси, що й в усіх російських землях, — посилювався кріпосницький гніт і водночас відбувався розклад феодально-кріпосницької системи, в надрах якої формувався капіталістичний уклад

3.  Внаслідок Великого розселення VI – VII ст. слов’янські племена з’явилися (визначте у таблиці правильні твердження):

а) в Подунав’ї, глибинних районах Балтійського узбережжя – на Півдні

б) в районі Ельби та Балтійського узбережжя – на Заході

в) у верхів’ях Дону й Волги – на північному сході

3	правильний варіант б, в

4. Запорізьку січ остаточно ліквідовано:

в) 1775 року

5. Яка битва стала кульмінаційним моментом війни Польщі і Литви проти Тевтонського ордену:

г) Грюнвальдська битва

6. Оберіть тлумачення, які розкривають зміст поняття «вотчина»:

б) спадкове володіння землею

7. Територія козацької держави Військо Запорозьке складалася з трьох воєводств: Київського, Чернігівського та Брацлавського за умовами:

а) Зборівського мирного договору 1649 року

8. У ХІХ ст. університети діяли в:

в) Харкові

г) Одесі

е) Києві

9. Генеральний секретаріат Центральної Ради очолив:

б) Володимир Винниченко

10. Які заходи партійно-державного керівництва середини 1950-х – середині 1960-х рр. вплинули на життєвий рівень населення України?

а) ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва

в) установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників

г) підвищення рівня оплати праці, скорочення тривалості робочого дня на дві години у передвихідні та передсвяткові дні.

3	правильний варіант а, в, г

11. Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з Володимиром Щербицьким стосовно реформаторського курсу Михайла Горбачова упродовж 1985–1987 рр.?

в) засудження курсу «перебудови» та розроблення власної концепції реформування УРСР на засадах ринкової економіки

12. За якими з перелічених законодавчих актів розвивається освіта в незалежній Україні?

а) Національна доктрина розвитку освіти

в) Болонська хартія

д) Програма «Освіта — Україна ХХІ ст.»

Контрольне завдання 45

1. Проаналізуйте комплекс факторів, які спричинили початок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:

1.1. Причини політичного характеру - напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Однією з причин війни стала невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища за «Ординацією 1638 p.», яку польський сейм ухвалив в січні 1639 р. Згідно з «Ординацією» реєстр зменшувався на 6 тис. і включав козаків, які не брали участь у повстаннях. При цьому ліквідувалося виборність козацької старшини, козацьке судочинство. Замість гетьмана призначався польський комісар. На посади полковників та осавулів призначалася представники польської або полонізованої шляхти. Селянам і міщанам заборонялося вступати до козаків. Козаки мали право оселятися тільки в прикордонних містах.

1.2. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури; після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах; стрімко зростав наступ католицизму й уніатства на права та свободи Української православної церкви: здійснювалася конфіскація її церковного майна і земель; впроваджувався обов'язковий податок для населення на утримання католицької й уніатської церков.

1.3. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях (наприклад, спалення лісів зарадивиробництва і продажу на європейських ринках поташу); зростання панщини (5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; розгул магнатсько-шляхєтської сваволі, посилення експлуатації з боку орендарів, які намагалися під час оренди землі отримати максимальний прибуток; більшість  міст на території українських земель перебували в приватній власності, розвитку ремесла і торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої з її анархією і сваволею, системою оренд і застав, постоями військ на утриманні міщан, митною системою; українці були позбавлені права працювати в цехах, а заняття ремеслом поза цехами суворо переслідувалося. Однією з важливіших передумов Національно-визвольної війни в соціально-економічній стало загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фактично фермерським за своєю суттю, і фільварковим, що базувався на підневільній праці кріпаків-селян.

2. Якими були передумови створення політичних партій Східної України на початку ХХ ст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових політичних сил.

На початку XX ст. в українському національному русі просліджуються дві тенденції – посилення земсько-ліберальної опозиції царизмові та переростання українського культурно-просвітницького руху в політичний. Ліберальна опозиція – представники інтелігенції (службовці, лікарі, вчителі та ін.) все частіше висувала вимогу щодо надання політичних свобод, ліквідації пережитків кріпосництва у законодавстві, скликання Установчих зборів для розробки конституції. Питання про захист національних прав українців піднімалося за відзначення 35-річчя діяльності І. Нечуя-Левицького та М. Лисенка, відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, проведення «банкетних кампаній» на честь 40-річчя судової реформи. На початку XX ст. у Східній Україні з'являються перші політичні партії. 1900 р. в Харкові була утворена Революційна Українська Партія (РУП), яка обстоювала соціальні інтереси селянства. РУП не мала ні статуту, ні програми. М. Міхновський, котрий готував для партії програму під назвою «Самостійна Україна», був змушений вийти з партії і заснувати власну партію – Народну Українську Партію у 1902 p., оскільки він пропагував утворення самостійної України під шовіністичним гаслом «Україна для українців». У 1904 р. від РУП відкололася Українська соціал-демократична спілка («Спілка») на чолі з М. Меленевським та О. Скорописом-Йолтуховським, що була близькою за поглядами до російських меншовиків. У 1905 р. РУП перейменована на Українську Соціал-Демократичну Робітничу Партію на чолі з В. Винниченком та С. Петлюрою, що захищала інтереси українських робітників.  У 1904 р. була утворена Українська Демократична Партія. Невдовзі від неї відкололася Українська Радикальна Партія, але в 1905 р. вони об'єдналися в Українську Радикально-Демократичну Партію на чолі з Б. Грінченком, С. Єфремовим. За поглядами вони були близькі до російських кадетів і виступали за надання автономії Україні в складі перетвореної на конституційну монархію Росії.  Більшість українських політичних партій була лівого спрямування і виступала за надання автономії Україні у складі перебудованої на федеративних засадах Росії. Лише партія Міхновського НУП виступала за самостійність України, однак вона не мала широкого впливу на маси.  На Західній Україні першою виникла Русько-українська радикальна партія (1898 p., засновник І. Франко), Українська соціал-демократична партія, Українська народно-демократична партія. Всі вони виступали за самостійність і соборність України. В Україні також діяли загальноросійські, єврейські та польські партії.

3. Уперше поселення носіїв трипільської археологічної культури дослідив:

б) В. Хвойка

4. За літописними згадками засновниками Києва були

б) Кий, Щек, Хорив

5. Кревську унію укладено між державами:

в) Польщею та Литвою

6. У яких містах із наведеного переліку українські емігранти в першій половині ХХ ст. заснували вищі навчальні заклади?

в) Прага

7. Встановіть відповідність між датами правління і:

Іван Брюховецький - 1663 – 1668

Юрій Хмельницький - 1659 – 1663

Іван Самойлович - 1672 – 1687

Дмитро Дорошенко - 1665 – 1676

8. Визначте послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст.

Б).г).а).в)

9) 9. Визначте важливу складову політики десталінізації (1953 – 1964 рр.):

г) ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених

10. Постання в Україні руху «шістдесятників» зумовлено

а) лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя

11. Які верстви українського суспільства зникли наприкінці 1930-х рр.?

в) селяни-власники, промисловці, підприємці

12. Встановіть хронологічну послідовність суспільно-політичних подій у СРСР – УРСР протягом 1950-х – 1970-х рр.:

а) виступ Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС з доповіддю «Про культ особи та його наслідки»

г) суд у Львові над членами української робітничо-селянської спілки – Л. Лук’яненком, І. Кандибою та ін.

б) поява праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

в) утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод