Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Без имени 123.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
327.17 Кб
Скачать

5. Підготуйте виступ на тему „Роль різних агентів соціалізації у де­задаптації особистості".

Література

Вермиенко Ю. В., Келасьев В. Н. Профилактика наркомании в подростковой среде: Учеб. пособ. / Под ред. Келасьева. - Спб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та,2001.

Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных яв­лений и социально-психологическая помощь / Под общ. ред. И. Д. Зверевой. - К.: Науковий світ, 2001.

Иванова Ж. Е. Социология девиантного поведения. - М.: МГСУ,1998.

Лукас К., Сейден Г. Молчаливое горе: жизнь в тени самоубий­ства. - М.: Смысл, 2001.

Клейберг Ю. А. Психология евиантного поведения: Учеб. пособ. для вузов. - М.: ТЦ Сфера, 2001.

Личко А. Е., Битинский В. Л. Подростковая наркология. - М., 1991.

Максимова Н. Ю. Воспитательная работа с социально дезадаптированными школьниками. - К.: ІЗМН, 1997.

Максимова Н. Ю., Толстоухова С. В. Соціально-психологічні аспекти профілактики адиктивної поведінки підлітків та моло­ді. - К.: ЦССДМ, 2000.

Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения. - М.: МЕД пресс, 2001.

Моховиков А. Н. Телефонное консультирование. - М.: Смысл,

Оржехівська В. М. Профілактика правопорушень серед непо­внолітніх. - К.: ІЗМН, 1996.

Понтон Линн. Сексуальная жизнь подростков. - М.: Институт психотерапии, 2001.

Предупреждение подростковой и юношеской наркомании / Под ред. С. В. Березина, К. С. Кислецкого, И. Б. Орешникова. - М.,

Профилактика наркомании у подростков: от теории к практике / Сирота Н. А., Ялтонский В. М., Хажилина И. И. и др. - М.: Генезис, 2001.

14. Эдвин С. Шнейдман. Душа самоубийцы / Пер. с англ. - М.: Смысл, 2001.

 3. Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі

Одним із важливих напрямків діяльності центрів соціальних служб для молоді сьогодні є профілактика негативних явищ у мо­лодіжному середовищі (наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, правопорушень, ВІЛ/СНІДу). Програми профілактики негативних явищ розраховані на проведення профілактичної роботи і, переду­сім, серед неповнолітніх та молоді, їхніх батьків, на професійну до­помогу, що надається педагогічним колективам навчальних загаль­ноосвітніх закладів. Особлива увага приділяється дітям та молоді, схильним до адиктивної поведінки, неповнолітнім, які перебувають на обліку в кримінальній міліції, а також неповнолітнім та молоді, які засуджені умовно, з відстрочкою виконання вироку, та неповно­літнім і молоді, які звільнилися з місць позбавлення волі, безпри­тульним та бездоглядним дітям.

Основним змістом у системі соціально-профілактичної роботи є:

соціально-педагогічна профілактика;

соціально-психологічна допомога;

соціальна адаптація і реабілітація. Соціально-педагогічний характер діяльності центрів ССМ ак­тивно реалізовується шляхом накопичення і удосконалення форм і методів первинної профілактики [2]. У профілактичній роботі, як свідчить аналіз інформаційно-аналітичних та статистичних звітів

357

центрів ССМ, працівники центрів надають перевагу масовим фор­мам роботи. Майже кожний четвертий масовий захід (акція, фес­тивалі, конкурси) організований центрами ССМ і був присвячений питанням профілактики негативних явищ саме у молодіжному се­редовищі.

У діяльності центрів ССМ поширені такі масові форми роботи, як акції "Молодь - за здоровий спосіб життя", різноманітні конкур­си, виставки, просвітницька робота, яка поєднує лекторії, розробку та розповсюдження інформаційно-рекламних листівок профілак­тичного спрямування, виступи на радіо, в телепередачах по форму­ванню і збереженню знань та навичок здорового способу життя, роз­рахованих на широкий загал дітей та молоді.

Однією із найпоширеніших і ефективних форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці, залишаєть­ся лекційна робота, яка наповнюється новітніми технологіями та прийомами. 43 % загальної кількості лекцій, проведених центра­ми ССМ, на різному рівні присвячені питанням профілактики не­гативних явищ у молодіжному середовищі, соціальної підтримки молоді з девіантною поведінкою та осіб, котрі повернулися з місць позбавлення волі. Під час лекцій використовуються профілактичні програми вітчизняних та зарубіжних авторів, проводяться дискусії, вікторини, рольові ігри тощо.

Із метою профілактичної роботи доцільно широко використо­вувати також масові профілактичні акції, які можна організовувати під час Всесвітніх днів без тютюну, боротьби з наркотиками, бороть­би зі СНІДом. До проведення масових профілактичних акцій цен­три ССМ активно залучають різноманітні творчі колективи, котрі посилюють інформаційні матеріали емоційними чинниками. Одно­часно фахівці та волонтери організовують роздачу пам'яток, букле­тів, листівок профілактичного змісту, засобів контрацепції; прово­дять експрес-опитування, вікторини, конкурси малюнків, плакатів, спортивні змагання тощо. Нерідко практикується надання індивіду­альних консультацій спеціалістами різного профілю: психологами, юристами, медичними працівниками, соціальними працівниками тощо.

Соціально-психологічна допомога молоді девіантної поведінки надається як в індивідуальній, так і груповій формах. Спеціалісти центрів ЦССМ впроваджують у практику тренінги для підлітків та молоді з девіантною поведінкою з метою зняття схильності до кон-

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації флікту, агресивності, а також для формування здорових навичок і норм поведінки. Тренінги досить часто проводяться працівниками центрів ССМ у період функціонування літніх чи зимових таборів, у різних молодіжних і підліткових клубах, у притулках для неповно­літніх тощо.

Соціально-психологічна допомога клієнтам надається пере­важно через систему спеціалізованих служб центрів ССМ: кон- сультпункти (стаціонарні та виїзні), громадські приймальні, шко­ли здорового способу життя, лекторії, "Телефони Довіри", пункти медико-психологічного консультування.

Стаціонарні консультативні пункти створюються як на базі цен­трів ЦССМ, так і на базі закладів освіти (у школах-інтернатах, соці­альних гуртожитках, гуртожитках навчальних закладів), у закладах Міністерства внутрішніх справ (приймальниках-розподільниках, виховно-трудових колоніях для неповнолітніх) тощо. Виїзні кон­сультативні пункти створюються з метою надання консультативної допомоги в містах. районах та селах, віддалених від ЦССМ. Такі консультативні пункти залишаються ефективною і майже єдиною формою соціальної роботи в сільській місцевості, де потребуєть­ся індивідуальна і групова допомога. До роботи консультативних пунктів залучаються висококваліфіковані фахівці: юристи, нарко­логи, сексопатологи тощо.

Основне завдання спеціалізованих пунктів медико- психологічного консультування - це надати індивідуальну допо­могу підліткам та молоді, які належать до груп ризику. Залучені фахівці проводять не лише медико-психологічні консультації, а й здійснюють психокорекцію, надають різноманітні види психологіч­ної допомоги.

Однією із форм соціально-психологічної допомоги підліткам та молоді з груп ризику є залучення їх до роботи в різноманітних клубах. З метою активізації цієї роботи у системі центрів ССМ створюється мережа різного типу молодіжних клубів та об'єднань, завданням яких є вироблення у молодих учасників клубу навичок психологічної стійкості, здорового способу життя, позитивно спря­мованого спілкування.

Соціально-психологічна допомога фахівцями центрів ССМ на­дається і під час проведення спеціальних рейдів при виявленні без­доглядних дітей, неповнолітніх жебраків, дітей, котрі не відвідують школи, дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяль­ність чи незаконні дії з наркотичними речовинами. З таким контин­гентом дітей проводиться психолого-корекційна робота.

Останнім часом одним із напрямків соціальної роботи з молод­дю є запровадження патронажного обслуговування сімей, чиї діти перебувають на обліку кримінальної міліції у справах неповнолітніх за епізодичне вживання алкоголю, наркотичних речовин чи за скоє­ні правопорушення. З батьками та дітьми проводяться індивідуальні бесіди, надається кваліфікована допомога соціальними педагогами, психологами, лікарями.

Для категорії дітей та неповнолітніх, схильних до девіантної по­ведінки, спеціалісти центрів ЦССМ створюють молодіжні табори соціально-психологічної реабілітації, спеціалізовані та профільні змі­ни тощо. За час перебування у нормальній обстановці дітям та під­літкам спеціалісти різного профілю надають соціально-психологічну допомогу, спрямовану на корекцію поведінки, зняття агресивності, тривожності, на розвиток їхніх комунікативних здібностей.

Досить продуктивною є психологічна та педагогічна допомога щодо соціальної адаптації молоді, яку надавали центри ССМ у за­кладах пенітенціарної системи, зокрема в Донецькій, Рівненській, Дніпропетровській, Харківській, Чернігівській областях. Тут в учи­лищах соціальної реабілітації, ВТК створені і діють консультативні пункти від ССМ, клуби, проводяться благодійні акції. Вихованці виховних трудових колоній та училищ соціальної реабілітації одер­жують медико-соціальну, педагогічну та інформаційну допомогу.

На сьогодні в Україні склалася своєрідна система передавання під патронат центрів ССМ вихованців, які звільняються з ВТК. Ад­міністрація ВТК повідомляє про звільнення ті регіональні центри ССМ, куди від'їжджає звільнений. Отримавши повідомлення, фахів­ці центрів ССМ проводять обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, куди повертається звільнений підліток, надають психолого- педагогічні консультації батькам.

Після повернення підлітків за місцем проживання фахівці центрів ССМ не залишають їх поза увагою, систематично проводять патронаж не­повнолітніх, організовують консультації психолога, юриста, допомагають в оформленні прописки, працевлаштуванні, інформують про навчальні заклади, курси, де вони можуть оволодіти конкретною професією.

Соціально-адаптаційне і реабілітаційне спрямування діяльності центрів ССМ проблематичне, оскільки провести комплексну реабі­літаційну роботу з молоддю, яка вживає алкогольні напої, наркотики,

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптації майже неможливо без медичного лікування. Хоча і не можна запере­чувати той факт, що досвід такої роботи поступово накопичується. Найбільша увага приділяється активізації діяльності груп взаємопід- тримки за програмою "12 кроків". Фахівці ЦССМ виступили ініціа­торами створення товариств, асоціацій, клубів, що сприяють соціаль­ній адаптації молоді та неповнолітніх із груп ризику. Водночас, при деяких центрах почали створюватися терапевтичні групи соціально- психологічної реабілітації хворих на алкоголізм та наркоманію.

Переважно в профілактичній роботі центри ССМ надають пере­вагу масовим та груповим формам роботи, і, на жаль, значно менше індивідуальному підходу щодо соціально-психологічної допомоги молоді з девіантною поведінкою. Як свідчить аналіз статистичних та інформаційно-аналітичних даних, у будь-якого явища, що може при­звести до вульгарного, звуженого його розуміння, слід пам'ятати, що результативність профілактики адитивної поведінки особистості зале­жить від знання причин, що її зумовлюють. Вивчення та аналіз існую­чих класифікацій причин адитивної поведінки продемонстрували, що їх характерним недоліком є те, що у досліджуваних авторами випадках не вказується рівень, на якому розглядається це явище: особистісний, соціальний, біологічний. Більшість робіт присвячені вивченню відпо­відної причинно-наслідкової обумовленості соціального характеру. Особистісний аспект через надмірну ідеологізацію досліджень доне­давна детально не розглядався. Тому, доцільним є систематизація та доповнення знання причин адитивної поведінки особистості, відпо­відних соціально-педагогічних умов, що призводять до переростання у певні закономірності поведінки, вчинки, які, у своєю чергою, сприяють переходу підлітка до нового соціального середовища, здатних позитив­но впливати на його соціальне становлення.

Питання і завдання для самостійної роботи

Визначити основний зміст соціально-профілактичної роботи у молодіжному середовищі.

Охарактеризувати основні форми профілактичної роботи з не­повнолітніми.

У чому полягає суть соціально-адаптивної і реабілітаційної ді­яльності ССМ?

Розробити зміст однієї з організаційних форм профілактичної ро­боти у молодіжному середовищі (старшокласники, учні ПТУ, сту­дентська молодь, формальні і неформальні групи, об'єднання).

361

Література

Профілактика вживання алкоголю, наркотиків і токсичних ре­човин серед молоді Балакирєва О. М., Дупленко П. Ю, Макси­мова Н. Ю, Мілютіна К. Л. // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв'язання. — Вип. 7. — К.: НТЗФ «Студцентр», 1998.

Закон України «Про сприяння соціальному становленню та роз­витку молоді в Україні».

Запобігання палінню. — К.: Абрис, 1995.

Комарова В. В. Алкоголізм, сім'я спадковість. — К.: Здоров'я, 1981.

Профилактика алкоголизма и наркомании среди учащихся про­фтехучилищ. — К.: ИСМО, 1997.

Психолого-педагогічна робота з «дітьми вулиці» / За ред. С. В. Толстоухової, І. М. Пінчук — К.: ІДЦ ССМ, 2000.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]