Оформлення курсової роботи
Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконана і відповідати певним вимогам оформлення. Вона мусить включати титульну сторінку (додаток А), план роботи (зміст), викладення матеріалу згідно із планом, заключну частину, перелік посилань, додатки.
Обсяг курсової роботи повинний складати 1 - 1,5 авторських аркуша (25-30 рукописних сторінок).
Курсова робота оформлюється на папері формату А 4 (297 х 210 мм), включаючи таблиці і малюнки, у рукописному або друкованому (комп’ютерному) вигляді.
Якщо роботу друкують за допомогою комп'ютера, то текст виконується шрифтом Times New Roman розміром 14 пт. через півтора інтервалу на одній стороні аркуша. На кожному аркуші повинні бути поля: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве - 25 мм; праве - 15 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 5 знакам.
Формули, знаки, виконують у відповідному додатку Word чи вписуються креслярським шрифтом від руки. Формули і знаки, що вписують у видрукуваний текст, повинні бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна бути максимально наближена до щільності основного тексту.
Текст роботи повинний бути відредагований, помилки, описки та графічні нечіткості, виявлені у процесі оформлення записки, мають виправлятися тим самим кольором після акуратного підчищення. До захисту можна представляти тільки відредагований текст.
Зміст курсової роботи відображається простим планом. Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки розділів і підрозділів варто починати з абзацу (рівного п'ятьом знакам) і друкувати малими літерами, крім першої заголовної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів заголовка не допускається.
Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-ом інтервалам.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Сторінки роботи варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці. Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на титульному листі не проставляють. Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, список використаної літератури і додатки також включають у загальну нумерацію сторінок тексту.
Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. В кінці номеру підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „2.3.” (третій підрозділ другого розділу).
Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) варто розташовувати в звіті безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті, назву ілюстрації поміщають під нею. Ілюстрації позначаються словом „Рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Зразок такого оформлення наведено на рис. 1.
Таблиця 1
Тематичний заголовок
Головка |
|
|
|
Заголовки граф Підзаголовки граф |
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Боковик (заголовки рядків) |
Графи (колонки) |
|
|||
Рис. 1. Зразок оформлення таблиць
Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, чи на наступній сторінці так, щоб її зручно було розглядати. Якщо таке розташування неможливе, таблицю розміщують так, щоби для її вивчення записку повернути за годинниковою стрілкою. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті. Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що подані у додатках) в межах розділу арабськими цифрами. Номер складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Слово „Таблиця” і заголовок починаються з великих букв. Якщо рядки графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частині, поміщаючи одну частину під іншою чи поруч, чи переносячи частину таблиці на наступну сторінку. Слово „Таблиця” вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: „Продовження таблиці” з вказівкою номера таблиці. Заголовки граф таблиці повинні починатися з великих букв, а підзаголовки - з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком, та з великих, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині. У разі повторення у графі тексту, який складається з одного слова, його можна замінити лапками. Якщо текст повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його заміняють словом „те саме”, а далі – лапками. Якщо цифрові дані в рідку таблиці не наводяться, в ній ставиться риска.
Перед перерахуваннями, що є присутнім у тексті, ставлять двокрапку. Позиції перерахування оформляються як комп'ютерний маркірований список. Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати багаторівневі маркіровані списки.
Формули розташовують безпосередньо після згадування в тексті, посередині сторінки. Вище і нижче формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули, що складається з розділених крапкою номеру розділу і порядкового номеру формули в розділі, вказують на рівні формули біля правого поля аркуша в круглих дужках, наприклад, перша формула третього розділу позначається таким чином:
(3.1)
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту слід давати з нового рядка. Перший рядок починають зі слова „де”, дві крапки після нього не ставлять.
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
...
...
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.
Усі запозичені з друку цитати, фактичні дані, нормативні й інші матеріали повинні супроводжуватися посиланнями на відповідні джерела. Посилання приводяться в квадратних дужках, із вказівкою порядкового номера джерела в списку використаної літератури, а також із зазначенням використаних сторінок, якщо джерело має досить багато сторінок, наприклад: [5, с. I2-15]. У списку літератури приводиться докладний перелік усіх використаних джерел: прізвище і ініціали автора, найменування роботи (книги, статті), місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.
Джерела можна розміщувати в списку одним з таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, в хронологічному порядку.
Додатки варто оформляти як продовження роботи на наступних її сторінках. Тексту додатків передує аркуш з назвою „ДОДАТКИ”. Кожний додаток починається з нової сторінки, має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої прописної симетрично щодо тексту. Над заголовком в правому верхньому куті сторінки друкують слово „Додаток” і велику літеру, що позначає цей додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад, „Додаток А”.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.
На останній сторінці, після заключної частини, студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.
Курсова робота виконується відповідно до цих методичних вказівок, інакше її не буде допущено до захисту.
Робота має бути виконана і подана на кафедру не пізніше зазначеної у навчальному плані дати.