1. Приватний житловий фонд; 2) державний житловий фонд, який

складається з об’єктів житлового фонду, що належить державним підприємствам, установам, організаціям на праві господарського відання або оперативного управління; 3) комунальний житловий фонд, який належить на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; 4) жилі будинки, інші жилі приміщення, що перебувають у спільній власності різних суб’єктів приватної, державної, комунальної форм власності.

Жилий будинок – будівля капітального типу, споруджена з

дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання.

Жилі будинки повинні бути придатними і призначеними для проживання людей.

Квартирою визнається частина багатоквартирного жилого будинку, яка призначена і придатна для постійного у ньому проживання однієї або кількох сімей і має обладнані одну чи кілька кімнат і підсобні приміщення, окремий вихід на сходу площадку, галерею, в коридор або на вулицю. До складу квартири входять підсобні приміщення – приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи передпокою, вбудованих комірчин чи шаф.

Комунальна квартира – квартира, заселена двома і більше наймачами чи власниками жилих приміщень (кімнат), що спільно використовують місця загального користування та інженерне обладнання в цих місцях.

Кімнатою визнається частина житлового будинку або квартири, призначена для використання як місця безпосереднього в ньому проживання. Кімната – жиле приміщення, обмежене стінами від підлоги до стелі, у жилому будинку, структурно відокремленій частині будинку, що побудоване, прибудоване або відокремлене для проживання громадян, має вихід у місця загального користування багатоквартирного чи індивідуального жилого будинку або будівлі.

При характеристиці житлового фонду слід відрізняти допоміжні

приміщення від підсобних приміщень жилого будинку. Хоча допоміжні приміщення жилого будинку до складу житлового фонду не входять, проте вони призначені для забезпечення та утримання будинку, а також побутового обслуговування населення за місцем проживання (вестибуль, сходова площадка, перехідний шлюз, між квартирний коридор, колясочна, підвали, горища тощо). А підсобні приміщення входять до складу житлового фонду, але вони не можуть бути предметом окремого цивільно-правового договору.

Класифікацію житлового фонду також можна проводити за призначенням:

• житловий фонд загального призначення;

• житловий фонд соціального призначення

• житловий фонд спеціального призначення.

Управління галуззю житлово-комунального господарства основною

метою має задоволення житло-комунальних потреб населення.

Основні засади управління житловим фондом визначені у розділі П ЖК. Проблемою є те, що цей розділ передбачає компетенцію в житловій сфері ще органів колишнього СРСР. Тому при визначенні повноважень в управлінні житловим фондом слід керуватись узгодженими положеннями ЖК з прийнятими пізніше нормативними актами.

Повноваження по управлінню житловим фондом покладені, зокрема,

на органи виконавчої влади місцевих рад, , державні комітети і відомства, спеціально уповноважений орган, що здійснює державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду.

Управління житловим фондом здійснює власник чи уповноважений ним орган в межах, визначених власником.

Для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними згідно ст.. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир (будинків) можуть створювати товариства або об’єднання індивідуальних власників квартир і будинків, відповідно до Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”.

Переведення жилого будинку, жилого приміщення у нежилі провадиться у випадках: визнання у встановленому порядку жилого будинку, жилого приміщення непридатним для проживання; зміни функціонального призначення жилого будинку, жилого приміщення.

Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках комунальної власності у нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках це може здійснюватись за рішенням виконавчого органу міської ради.

Завдання для самостійної роботи (4години)

Теоретичні питання:

1.Які відносини регулюються житловим правом?

2.Житлове право – це галузь приватного чи публічного права?

3.Методи житлового права.

4. Визначення предмета житлового права.

5. Які житлові відносини регулюються іншими галузями права?

6. Джерела житлового права. Проаналізуйте джерела житлового права з

точки зору їх нормативності.

2. Наведіть приклади співвідношення житлового законодавства з іншими

галузями права.

2. Суб’єкти житлового права, їхні права та обов’язки.

3. Які органи здійснюють контроль у житловій сфері?

4. Юридична класифікація жилих будинків і жилих приміщень.

5. Поняття житлового фонду, його структура, особливості регулювання в ньому житлових відносин.

6. Який порядок виключення із житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень? Переведення жилих будинків у нежилі.

7. Правове регулювання передачі державного житлового фонду в комунальну власність.

8. Органи управління житловими фондами.

ВИРІШЕННЯ ЗАВДАННЯ.

Завдання|задача| № 1.

Громадянка Литвин десять|десятеро| років проживала в приміщенні|помешканні|,

розташованому|схильному| на території школи. Після|потім| звільнення з посади прибиральниці директор запропонувала їй виселитися. Литвин, не погодившись на виселення, звернулася|обернулася| в місцеву районну адміністрацію з|із| проханням приватизації займаного|позичати,посідати| нею приміщення|помешкання|. Директор школи пояснила, що приміщення|помешкання|, в якому проживала Литвин, відноситься до надвірних споруд|споруджень|, в яких розміщені шкільні майстерні, і до житлового фонду|фундації| не належать, а передане воно було для тимчасового мешкання.

- До якого фонду|фундації| належить вказане приміщення|помешкання|?

- Чи має житлові права Литвин на вказану житлову площу?

- Визначити структуру житлового і нежилого фондів|фундацій|.

- Чи має Литвин право на приватизацію даного приміщення|помешкання|?