133. Спеціальні (вільні) економічні зони в Україні: визначення, класифікація, механізм функціонування та перспективи розвитку.

Організаційно оформленою і достатньо апробованою в світовій практиці передумовою активізації міжнародної інвестиційної діяльності є створення вільних економічних зон (ВЕЗ).

Міжнародна практика визначає понад 20 різновидів ВЕЗ, що пояснюється особливостями їх функціонування і роллю в економіці різних країн. За своїм функціональним призначенням це важливий елемент відкритої економіки, який пов’язує різні форми міжнародного економічного співробітництва.

В Укpаїні фоpмується пpавова база для ствоpення ВЕЗ. У відповідності із законодавством 1992 р., спеціальна (вільна) економічна зона визначається як частина теpитоpії Укpаїни, на якій ствоpюються та діють спеціальний пpавовий pежим економічної діяльності й спеціальний поpядок застосування та дії законодавства Укpаїни. Такі зони мають ствоpюватись для: залучення іноземних інвестицій та pозвитку спільної підпpиємницької діяльності для збільшення експоpту товаpів і послуг, а також поставок високоякісних товаpів на внутpішній pинок; залучення та впpовадження нових технологій, pинкових методів господаpювання; pозвитку інфpастpуктуpи pинку; поліпшення викоpистання пpиpодноpесуpсного потенціалу; виpішення завдань соціального pозвитку.

Упpавління діяльністю ВЕЗ здійснюють місцеві Pади наpодних депутатів та місцеві деpжавні адміністpації у межах своїх повноважень, і також спеціально ствоpений оpган господаpського pозвитку та упpавління конкpетною ВЕЗ. Деpжавне pегулювання діяльністю ВЕЗ здійснюють оpгани деpжавної виконавчої влади Укpаїни відповідної компетенції.

Однак ініціативним рішенням щодо створення українських ВЕЗ, як правило, не передував аналіз можливих ускладнень, пов’язаних з їх прийняттям Верховною Радою, практичною оpганізаційною, економічною і соціальною адаптацією.

До останнього часу в Україні реально функціонувала лише північно-кримська спеціальна експериментальна (СЕЕЗ) “Сиваш”.

У 1998—1999 рр. відбулись суттєві якісні і кількісні зміни стосовно ВЕЗ в Україні. Було скореговано базові організаційні-економічні підходи їх створення з виділенням спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) із спеціальним режимом інвестиційної діяльності (СРІД).

Затверджено Положення про порядок розгляду та схвалення інвестиційного проекту, видачі дозволу на здійснення діяльності у ВЕЗ. Передбачається також здійснювати досить жорсткий контроль над діяльністю відповідних суб’єктів господарювання.

Суб’єктам підприємництва, котрі мають намір функціонувати в специфічних господарських умовах, дозволено робити вибір: де їм краще працювати в межах заснованих або створюваних в межах заснованих або створюваних в регіоні — у ВЕЗ або на ТПР. Від цього буде залежати обсяг і тим пільг, що надаються.

Загалом режим ТПР надано 30 районам України. В них вводиться СРІД на 30 років. За попередніми розрахунками Мінекономіки України за рахунок заснування ВЕЗ та введення СРІД та ТПР протягом 5—7 років буде створено 200 тис. робочих місць, а також відбудеться стабілізація соціально-економічного розвитку регіонів.

За розрахунковими даними Міністерства економіки, ВЕЗ і ТПР здатні увібрати в себе 15,7 млрд. дол. в наступні 5—7 років (зокрема, Донецьк, Трускавець, Яворів, Закарпаття та ін.), а в ТПР (Донецька, житомирська (район Полісся), Чернігівська, Закарпатська, Сумська, Республіка Крим, Волинська, Харків) приблизно буде інвестовано 12,2 млрд. дол. Нині органи місцевого самоуправління працюють над 200 інвестиційними проектами в пріоритетних видах економічної діяльності. Зокрема, передбачається реалізувати великі проекти:

• на Харківському тракторному заводі (вартість проекту 116,5 млн. грн., прогнозований приріст обсягів виробництва до 2010 р. — 336,4 млн. грн.);

• на заводі ім. Малишева (вартість проекту 50 млн. дол., планується освоєння виробництва сільгосптехніки);

• подальша розробка родовищ ільменитових руд (ванадій, скандій, торій, апатити) на Іршавському гірничому-збагачувальному комбінаті (вартість проекту 75 млн. дол.) та ін.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності означає встановлення податкових і митних пільг для суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановленому законодавством порядку зареєстровані на територіях пріоритетного розвитку, у межах їх господарської діяльності, пов’язаної з реалізацією на цих територіях інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності визначається Кабінетом міністрів.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

1) звільнення при ввезенні (пересиланні) на митну територію України з метою використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об’єкта інвестування в експлуатацію, але не більше ніж на 5 років, від обкладання ввізним митом сировини, матеріалів, перелік яких визначається в порядку, встановленому Кабінетом міністрів, устаткування, комплектуючих до цього (крім підакцизних товарів); а також від оподаткування на додану вартість — устаткування, комплектуючих до нього (крім підакцизних товарів);

2) звільнення на 3 роки від оподатковування прибутку, отриманого новоствореними підприємствами від реалізації інвестиційних, проектів, а також діючими підприємствами, на яких проведена реструктуризація, реконструкція, перепрофілювання або модернізація; у частині, отриманій від освоєння інвестицій. Для ТПР Закарпатської області — два роки і оподатковування прибутку в розмірі 50% діючої ставки оподатковування, — відповідно, з третього по п’ятий роки.