50. Неофакторні моделі в теорії міжн торгівлі: основні вихідні положення і сфери застосування.

Нові явища у стр-рі МТ після II світ. війни, динамічний НТП та виявлення “Парадоксу Леонтьєва” обумовили розвиток теорії МТ двома шляхами, що характеризувалися появою неофакторних та неотехнологічних моделей.

Неофакторні моделі в цілому зберігають методологію неокласичної торгової теорії. До них належать:

1.теорія урахування різної інтенсивності факторів. Оскільки Леонтьєв робив розрахунки по продукції, що заміщувала імпорт, а не по фактичних витратах заруб виробників, то і імпортозаміщуюча і експортна амер. продукція були більш капіталомісткими, ніж та, що вироблена в інших країнах.

2.т. врахування особливостей попиту. Надлишок капіталу, обумовлюючий капіталомістке вир.во і споживання, зумовлює його нестачу для експорту, формуючи працемісткість товарів, що експортув. (США)

3.т. урахування неоднорідності факторів. Модель передбачала виділення фізичного і людського капіталу, обґрунтувала значущість кваліфікованої робочої сили тощо.

4.т. додавання нових факторів (природні ресурси, кваліфікація, з/п).

51. Неотехнологічні моделі міжнародної торгівлі.

Повоєнний бурхливий розвиток наукомістких, високотехнологічних галузей вир.ва і, відповідно, стрімке зростання міжн обміну їх продукцією зумовили появу низки теорій неотехнологічного напряму. Базу неотехн моделей складає думка про те, що потрібно виробляти не те, що дешевше обходиться, а те, що ніхто досі ще виробити не в змозі. Осн елемент - технології., концепція внут.галузевої торгівлі. Осн засадами неотехнологічних моделей є:

- відмова від ряду теоретичних уявлень моделі Хекшера-Оліна; -дослідж торгівлю не усіма товарами, а переважно наукомісткими товарами; -враховують різні рівні ек і технолог розвитку країни; - осн змінні - витрати на дослідження і розробки, з/п, % від вартості продаж, питома вага висококваліфікованої робочої сили; -осн переваги полягають у конкретних позиціях фірми або галузі, які є новаторськими.

До теорій і моделей неотехнічного напряму належать: 1.Модель наукомісткої спеціалізації обґрунтовує об'єктивність спеціалізації індустріально розвинутих країн на вир.ві та експорті наукомістких і технологічно складних товарів, а країни, що розвив.ся, мають спеціалізуватися на вир.ві та експорті переважно ресурсомістких товарів.

2.Теорія технологічного розриву пояснює торгівлю між країнами існуванням відмінностей у рівнях їх технологічного розвитку. Тобто, прогресивні технології, якими володіє країна, створюють унікальні нові товари та послуги, які й забезпечують країні першість. Теорія обґрунтовується наявністю імітаційного лага, який складається з лага попиту і лага реагування. експорт до іншої країни можливий, якщо лаг попиту коротший за лаг реагування.

3.Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку. один і той же товар в один і той же час знаходиться в різних країнах на різних стадіях свого життєвого циклу. новий, зрілий, стандартний (поширений) товар. А країни, в свою чергу, поділяються на країни-новатори, країни-послідовниці та інші країни, які останніми починають споживання та вир.во товару. Модель демонструє, як із часом країна-новатор з осн експортера товару перетворюється на його імпортера, а країна-послідовниця - з імпортера стає осн експортером на світовому ринку.

4.Згідно з моделлю економії на масштабах вир.ва у країнах, які мають місткий внутр ринок, повинні розміщуватися такі вир.ва, що забезпечують зростання ек ефекту при ↑ масштабу вир.ва. Осн припущення: розвинуті країни наділені факторами вир.ва приблизно в однакових пропорціях, тому торгівля між ними доцільна в тому разі, якщо вони спеціалізуються на вир.ві товарів різних галузей, що дозволяє знижувати витрати за рахунок масового вир.ва.

5.Модель внутрішньогалузевої торгівлі орієнтована на дослідження та пояснення такої суч тенденції розвитку МТ, як внутрішньогалузева торгівля між країнами. Висновок: практично всі теорії, наслідуючи практику, є суб’єктивними.