- •Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) в просторі.
- •2. Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) щодо осіб.
- •3. Набрання і втрата чинності кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •4. Зворотна дія кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом:
- •При посиленні санкції норми Особливої частини кк новий закон може:
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Той факт, що злочином є лише діяння, означає, що злочином не можуть бути визнані самі по собі:
- •Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість, яка розкривається у ч. 2 ст. 11 кк через:
- •6.Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і значення об'єкта злочину. Класифікація об'єктів злочину, її критерії і значення
- •9. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •11. Поняття і критерії неосудності.
- •Процес встановлення неосудності особи має певні послідовні складові:
- •13. Примусові заходи медичного характеру.
- •14. Відповідальність за злочин, вчинений у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, і їх обґрунтування в теорії кримінального права.
- •16. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •17. Умисел і його види.
- •18. Необережність і її види.
- •19. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •20. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •21. Поняття співучасті у злочині, її об'єктиві і суб'єктивні ознаки.
- •До об’єктивних ознак відносяться:
- •Суб’єктивні ознаки співучасті включають:
- •22. Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення. Види співучасників:
- •Дії організатора полягають:
- •За суб’єктивними ознаками:
- •Відповідальність співучасників:
- •Співучасть у злочинах з спеціальним суб'єктом:
- •Види ексцесу:
- •23. Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Обов’язковими ознаками множинності злочинів є наступні:
- •Множинність має місце в таких випадках:
- •Злочин зберігає своє кримінально-правове значення у межах:
- •Повторність злочинів:
- •Стаття 33. Сукупність злочинів
- •Стаття 34. Рецидив злочинів
- •24. Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •25. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •26. Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •1) Суспільно небезпечного посягання
- •2) Необхідності в його негайному відверненні чи припиненні.
- •27. Необхідна оборона і уявна оборона.
- •28. Затримання особи, що вчинила злочин.
- •29. Крайня необхідність: поняття і умови її правомірності
- •30. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •31. Фізичний або психічний примус. Відповідальність за шкоду, заподіяну від впливом фізичного або психічного примусу.
- •32. Виконання законного наказу або розпорядження. Кримінально-правові наслідки виконання і невиконання явно злочинного наказу або розпорядження.
- •33. Діяння, пов'язане з виправданим ризиком.
- •34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •35. Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •36. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •37. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •38.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •2). У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин".
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
- •40. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
Поняття і ознаки злочину.
Поняття злочину є центральним у будь-якій правовій системі. Проте у кримінальних законах ряду країн визначення поняття злочину або зовсім не даються, або є формальними (такими, що відображають лише юридичну властивість злочинів). Формальне визначення поняття злочину дається, зокрема, у КК Іспанії, ФРН, Швеції, Франції, США. Формальними, як правило, є доктринальні визначення поняття злочину у зарубіжній теорії права. Злочином визнається діяння, заборонене законом (причому часто - не тільки кримінальним) під загрозою покарання.
На відміну від багатьох інших країн, в Україні поняття злочину не лише має значне теоретичне обґрунтування, а й отримало своє законодавче закріплення і містить у собі необхідну і достатню кількість ознак, які дають можливість відмежувати злочин від інших правопорушень та від правомірної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК «злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину».
Наведене поняття злочину є формально-матеріальним. Із нього випливає, що злочином є діяння (дія або бездіяльність), якому властиві такі обов'язкові ознаки:
1) це діяння вчинене суб'єктом злочину;
2) воно є винним;
3) вказане діяння є суспільно небезпечним;
4) відповідне діяння передбачене чинним КК
5) кримінальна караність.
Відсутність хоча б однієї із цих ознак вказує на відсутність злочину.
Що стосується діяння, то у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 11 КК,- це вольова усвідомлена поведінка (вчинок) особи, безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Відтак, для будь-якого діяння характерною є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Перші відображають фізичні рухи, здійснювані тими чи іншими органами людського організму (або утримання від таких рухів). До суб'єктивних належать інтелектуальна та вольова ознаки, а також умотивованість та цілеспрямованість.
Той факт, що злочином є лише діяння, означає, що злочином не можуть бути визнані самі по собі:
а) будь-які почуття, думки, побажання або ідеологічні, політичні, релігійні чи інші переконання особи, навіть і виявлені (наприклад, викладені в особистому щоденнику);
б) вимова, написання чи висловлення іншим способом думки або побажання, якщо таким висловленням не здійснюється посягання на національну безпеку, територіальну цілісність, громадський порядок, здоров'я населення, репутацію або права інших людей, таємницю конфіденційної інформації, авторитет і неупередженість правосуддя (див. ст. 34 Конституції України); в) належність особи до тієї чи іншої расової, етнічної, національної, релігійної, мовної, політичної, майнової чи іншої подібної групи, навіть і незареєстрованої органами влади в установленому порядку;
г) суб'єктивні якості особи (скажімо, погані риси характеру), наявність у неї судимості у минулому, наявність родинних чи інших зв'язків з особою, яка вчинила злочин, тощо.
Під дією у КК розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Бездіяльність — це пасивна поведінка, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Злочином визнається діяння, вчинене суб'єктом злочину, тобто фізичною осудною особою, яка на момент його вчинення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ст. 18 КК). Не може бути визнане злочином прийняття (або неприйняття) певного рішення не фізичною, а юридичною особою, а так само діяння, вчинене, наприклад, твариною, неосудною особою, а також особою, яка на момент його вчинення не досягла встановленого ст. 22 КК віку.
Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Застосування ознаки «винність» у законодавчому визначенні поняття злочину має за мету підкреслити той факт, що у КК діє принцип суб'єктивного ставлення у вину, і що діяння, вчинене за відсутністю вини, тобто за відсутністю психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином. Так, не є злочином:
а) рефлекторні, імпульсні, інстинктивні або інші рухи тіла, які не є результатом вольової поведінки особи;
б) рухи тіла або відсутність таких рухів, що є результатом тільки чужої волі чи впливу непереборної сили;
в) діяння, можливість настання суспільно небезпечних наслідків якого особа не передбачала і не могла передбачати (казус).