- •Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) в просторі.
- •2. Чинність кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) щодо осіб.
- •3. Набрання і втрата чинності кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •4. Зворотна дія кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність).
- •Встановлення злочинності діяння (його криміналізація) може бути досягнуте шляхом:
- •При посиленні санкції норми Особливої частини кк новий закон може:
- •Поняття і ознаки злочину.
- •Той факт, що злочином є лише діяння, означає, що злочином не можуть бути визнані самі по собі:
- •Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість, яка розкривається у ч. 2 ст. 11 кк через:
- •6.Класифікація злочинів і її кримінально-правове значення.
- •7. Поняття і ознаки складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Поняття і значення об'єкта злочину. Класифікація об'єктів злочину, її критерії і значення
- •9. Поняття, ознаки і значення об'єктивної сторони злочину.
- •4. Злочинні наслідки. Поняття, види і значення злочинних наслідків. Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •2. Поняття спеціального субєкта злочину. Ознаки, що характеризують спеціального субєкта злочину. Види (класифікація) спеціальних субєктів злочину.
- •11. Поняття і критерії неосудності.
- •Процес встановлення неосудності особи має певні послідовні складові:
- •13. Примусові заходи медичного характеру.
- •14. Відповідальність за злочин, вчинений у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, і їх обґрунтування в теорії кримінального права.
- •16. Поняття, ознаки і значення суб'єктивної сторони злочину.
- •17. Умисел і його види.
- •18. Необережність і її види.
- •19. Поняття і види стадій вчинення злочину
- •20. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця: поняття, ознаки і кримінально-правове значення. Відмінність добровільної відмови від доведення злочину до кінця від дійового каяття.
- •21. Поняття співучасті у злочині, її об'єктиві і суб'єктивні ознаки.
- •До об’єктивних ознак відносяться:
- •Суб’єктивні ознаки співучасті включають:
- •22. Види співучасників злочину, критерії і значення їх виділення. Види співучасників:
- •Дії організатора полягають:
- •За суб’єктивними ознаками:
- •Відповідальність співучасників:
- •Співучасть у злочинах з спеціальним суб'єктом:
- •Види ексцесу:
- •23. Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
- •Обов’язковими ознаками множинності злочинів є наступні:
- •Множинність має місце в таких випадках:
- •Злочин зберігає своє кримінально-правове значення у межах:
- •Повторність злочинів:
- •Стаття 33. Сукупність злочинів
- •Стаття 34. Рецидив злочинів
- •24. Поняття, види і значення повторності злочинів. Відмінність повторності злочинів від продовжуваного злочину
- •25. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння
- •26. Необхідна оборона: поняття та умови її правомірності. Перевищення меж необхідної оборони.
- •1) Суспільно небезпечного посягання
- •2) Необхідності в його негайному відверненні чи припиненні.
- •27. Необхідна оборона і уявна оборона.
- •28. Затримання особи, що вчинила злочин.
- •29. Крайня необхідність: поняття і умови її правомірності
- •30. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •31. Фізичний або психічний примус. Відповідальність за шкоду, заподіяну від впливом фізичного або психічного примусу.
- •32. Виконання законного наказу або розпорядження. Кримінально-правові наслідки виконання і невиконання явно злочинного наказу або розпорядження.
- •33. Діяння, пов'язане з виправданим ризиком.
- •34. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •35. Поняття, підстави і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності.
- •36. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
- •37. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
- •38.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.
- •2). У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин".
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
- •40. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності.
23. Поняття, ознаки і види множинності злочинів.
Повторність злочинів, їх сукупність і рецидив, як це прямо зазначено в статтях 32-34 КК, припускають вчинення особою або групою осіб двох чи більше окремих самостійних злочинів. У теорії кримінального права такі ситуації визначають як множинність злочинів, оскільки саме слово «множинність» включає декілька елементів.
При множинності злочинів завжди має місце поєднання в поведінці особи або співучасників двох чи більше злочинів. Тому множинність злочинів, видами якої є повторність, сукупність і рецидив злочинів, означає, що особою (співучасниками) вчинено два або більше злочинних діянь, кожне з яких утворює ознаки самостійного складу злочину.
З огляду на високий ступінь суспільної небезпечності повторності, сукупності і рецидиву злочинів законодавець не тільки дає визначення цим видам множинності, а й вказує на їх правові наслідки (ст. 35 КК).
1. Якщо вчиняються два або більше злочинів, це значить, що заподіюється велика шкода об'єктам посягання, ставиться під загрозу заподіяння шкоди більш широке коло суспільних відносин, соціальних цінностей. Так, якщо особа або група осіб вчинили крадіжку і вбивство, то шкода заподіюється не лише відносинам власності, а й такій найбільш охоронюваній соціальній цінності, як життя потерпілого. Якщо об'єкт злочину передусім визначає ступінь суспільної небезпечності вчиненого, то посягання на два або більше об'єктів свідчить про значно більшу небезпечність вчиненого.
2. Вчинення однією особою або співучасниками двох чи більше злочинів свідчить про стійку антисоціальну спрямованість злочинних діянь, є показником більшої схильності винних до вчинення злочинів, а часто і до зайняття злочинною діяльністю професійно. Все це визначає і підвищену небезпечність особи таких злочинців.
3. Вчинення двох, а часто і більшого числа злочинів негативно впливає й на інших нестійких членів суспільства, породжуючи в них ілюзію безкарності, створює часом ореол романтизму, особливо в уявленні неповнолітніх правопорушників.
4. Нарешті, множинність — поширене явище в структурі і динаміці злочинності. Майже кожен другий засуджений вчинив не один, а два і більше злочинів або раніше засуджувався за вчинення злочину. В середньому кожний третій злочин вчиняється рецидивістом. Причому рецидивісти вчиняють переважно тяжкі злочини — вимагання, розбої, тяжкі посягання проти особи, тяжкі види хуліганства. Слід зазначити поширеність множинності злочинів серед злочинних груп як однієї з форм організованої злочинності.
Обов’язковими ознаками множинності злочинів є наступні:
а) поняття “множинність злочинів” охоплює суспільно небезпечну поведінку однієї і тієї самої особи;
б) суспільно небезпечна поведінка особи у поєднанні з іншими фактичними обставинами відповідає юридичним складам принаймні двох окремих злочинів і тим самим утворює разом із цими обставинами принаймні два окремих фактичних склади злочинів;
в) суспільно небезпечна поведінка особи, що в поєднанні з іншими обставинами утворює фактичні склади двох або більше злочинів, з кримінально-правової точки зору не може розглядатись як одиничний (єдиний) злочин;
г) фактичний склад кожного злочину, що вчинила особа, відіграє роль самостійної основної фактичної підстави кримінальної відповідальності;
д) щодо кожного з вчинених особою злочинів зберігаються певні кримінально-правові наслідки, які певною мірою впливають на зміст або обсяг “сукупної” кримінальної відповідальності