Стаття 33. Сукупність злочинів

1. Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

2. При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

1. Сукупність злочинів як форма їх множинності характеризується вчиненням особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

Як окрема форма множинності злочинів їх сукупність характеризується такими специфічними ознаками:

а) вчинення однією особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК;

б) вчинене охоплюється двома або більше різними складами злочинів;

в) за жоден із злочинів на час вчинення останнього з них особа не була засуджена;

г) згідно з окремими положеннями ч.1 ст.33 не може розглядатись як елемент сукупності злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність в діяннях особи сукупності злочинів, необхідно також відмежовувати сукупність злочинів від конкуренції кримінально-правових норм, зокрема при кваліфікації складного (складеного) злочину.

Так, за умови, коли вчинений особою злочин є проявом або частиною складного чи складеного злочину, такі діяння розглядаються як одиничний злочин і сукупності не утворюють.

Наприклад, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем “складається” з двох злочинів:

1) заволодіння чужим майном;

2) зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

При цьому, враховуючи, що даний злочин є складеним, то “зловживання службовою особою своїм службовим становищем” втрачає самостійність, оскільки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного складу злочину.

Другою специфічною ознакою сукупності злочинів як форми множинності є те, що цю форму множинності утворюють лише ті злочини, за які на час вчинення останнього з них особа не була засуджена

3. Частина 2 ст.33 визначає, що при сукупності злочинів кожен із них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК. Співставлення положень ч.3 ст.32 та ч.1 ст.33 дозволяє зробити висновок, що сукупність злочинів матиме місце в будь-якому випадку при вчиненні особою двох і більше злочинів, передбачених різними статтями або частинами однієї статті Особливої частини КК, — при вчиненні двох і більше злочинів, передбачених різними статтями Особливої частини КК, — поряд із сукупністю матиме місце і повторність злочинів. Тобто наявність сукупності злочинів не виключає наявності повторності злочинів.

У теорії кримінального права розрізняють декілька видів сукупності злочинів, зокрема:

а) ідеальну сукупність;

б) реальну сукупність;

в) реально-ідеальну сукупність.

Ідеальна сукупність матиме місце в тому випадку, коли вчинене особою одне діяння містить два або більше злочинів, які мають різні юридичні склади.

Ідеальною сукупністю злочинів буде, наприклад, виготовлення без передбаченого законом дозволу холодної зброї для вчинення умисного убивства (ч.2 ст.263, ч.1 ст.14 та ч.1 ст.115).

Реальна сукупність матиме місце в тому випадку, коли особа окремими діяннями в різний час вчиняє два або більше злочини, що мають різний юридичний склад. Наприклад, вчинення особою вимагання, а потім шахрайства, чи спочатку замаху на умисне вбивство однієї особи, а потім закінченого умисного вбивства іншої.

Реально-ідеальна сукупність злочинів має місце тоді, коли кілька злочинів, що мають різні юридичні склади, особа вчиняє кількома (двома або більше) діяннями, і принаймні одне з цих діянь одночасно передбачене двома або більше різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК та відповідає двом або більше різним юридичним складам злочинів.

Прикладами реально-ідеальної сукупності злочинів є вчинення умисного вбивства потерпілого під час незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого, вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах потерпілому, поєднане з пошкодженням чи знищенням його майна шляхом підпалу, вибуху.