Форми суспільно-небезпечного діяння

дія	бездіяльність
активна, усвідомлена і вольова суспільно-небезпечна поведінка особи, яка вчинила заборонене крим. законом сусп-небезп. діяння. заподіює істотну шкоду чи - ставить в загрозу заподіяння такої шкоди	пасивна вольова усвідомлена сусп.-небезп. поведінка особи, яка заклечається в не вчиненні тих дій, які вона повинна і могла вчинити згідно з законом Умовами злочинної бездіяльності є: якщо на особу покладений юрид. обов’язок виконати сусп. корисні дії (об’єктивний критерій) якщо особа мала реальну можливість виконати ці дії (суб’єктивний критерій)

Суспільно-небезпечні наслідки – це шкода, заподіяна об’єкту крим-прав. охорони в результаті вчиненого сусп.-небезп. діяння (дії або бездіяльності)

Види суспільно-небезпечних наслідків

Основні та	додаткові
Матеріальні та майнові (корисливі злочини) фізичні )проти життя і здоров’я)	нематеріальні моральні організаційні політичні

Значення їх

- вони допомагають відмежування злочини від проступків

- можуть бути врахуванні судом як обтяжуючі обставини при призначенні покарання (ст.. 67 КК)

- є обов’язковою ознакою матеріальних складів злочинів

г) Факультативні ознаки об’єктивної сторони

МІСЦЕ – вчинення злочину – територія (чи інше місце), де відбувається сусп.-небезп. діяння і настають сусп.-небезп. наслідки. Це може бути

• територія України – ст. 268, 334; повітряний простір – ст. 282;

• економічна зона України (ст. 243) море, внутрішнє море і територіальні води (ст. 243), атмосферне повітря (ст. 241), водні об’єкти (ст. 242), земля (ст. 2349), надра (ст.240), континентальний шельф

• житло, інші приміщення, сховище – Р.VІ, річне, повітряне, морське судно (ст. 278), транспортні комунікації, вибухонебезпечні підприємства

• митний кордон (ст. 201), держкордон (ст. 331)

• поле бою, район бойових дій (ст. 433), місця обмеження волі (ст. 393, 393) – виправні установи.

Може бути як ознака основного складу або кваліфікованого – ч.2 ст. 433(район воєнних дій)

ЧАС вчинення злочину – певний відрізок часу, протягом якого відбуваються сусп.-небезп. діяння і настають сусп.-небезп. наслідки (описаний рідко, напр., у військових злочинах – ст. 407, 429 КК)

ОБСТАНОВКА – конкретні об’єктивні умови, в яких вчинюється злочин

військові злочини – ст. 402 ч. 3

ст. 403 ч.3 у бойовій обстановці

ст. 404 ч.3

ст. 135 – в обстановці залишення в небезпеці

ст.136 – в обстановці необхідної допомоги потерпілому

ст.350 – погроза або насильство

ст. 118, ст. 124 – стан необхідної оборони змушує особу вчинити злочин

СПОСІБ – як обов’язкова ознака злочину:

• коли прямо вказується у законі (наприклад, насильство – ст. 187, ст. 185, ст.. 186, ст.190)

• випливає зі змісту норми (ст. 129)

Значення способу:

він може бути обов’язковою ознакою основного складу злочину (ст.. 190 КК)

впливає на кваліфікацію при відмежуванні (крадіжку від грабежу)

враховується як кваліфікуюча ознака (підвищує ступінь сусп.. небезпечності, впливає на вид і розмір покарання /наприклад, вбивство з особливою жорстокістю чи способом, небезпечним для життя багатьох людей – п. 4,5 ч. 2 ст.115/)

ЗАСОБИ – предмети матеріального світу, що застосовуються злочинцем при вчиненні сусп.-небезп. Посягань.

Слід відрізняти від предмету злочину – це речі, з приводу яких чи заради яких злочин вчиняється.

Значення засобів:

• полегшують вчинення злочину

• можуть бути обов’язковими ознаками об’єктивної сторони окремих злочинів зброя при бандитизмі)

• виступають як кваліфікуюча ознака (транспортний засіб-незаконне полювання ст.. 243 ч.2)

ЗНАРЯДДЯ - інструмент вчинення злочину, безпосередньо яким впливає злочинець на об’єкт посягання.

В) Значення об’єктивної сторони злочину:

1. Це один із 4-х обов’язкових елементів складу злочину

2. Є критерієм розмежування злочинів, які співпадають за об’єктом (чи інш. елементами, напр.., крадіжка і грабіж – об’єкт один – право власності, а способи вчинення – різні: таємне при крадіжці, відкрите викрадення при грабежі)

3. Показник ступеня сусп. небезпечності (формальні злочини, матеріальні злочини, способи вчинення злочину, використання знарядь тощо). Санкція ч.1 ст. 296 КК до 5-ти років обмеження волі, а санкція ч.4 ст.296 – від 3-х до 7-ми років позбавлення волі.

4. За об’єктивною стороною визначають момент закінчення злочину і поділяють злочини на формальні і матеріальні

5. Об’єктивна сторона є підставою, що допомагає відмежувати злочини від адм., дисципл, чи інших правопорушень.