5. Поняття і ознаки злочину.

А) Поняття злочину визначено на законодавчому рівні (ст. 11 КК), а саме, злочином є:

• передбачене у КК України

• винне

• суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність)

• вчинене суб’єктом злочину

Діяння - у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 11 КК,- це вольова усвідомлена поведінка (вчинок) особи, безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Під дією у КК розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Бездіяльність - це пасивна поведінка, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Щоб встановити, що діяння є злочинним, слід довести, що вчинене діяння характеризується:

• суспільною небезпекою (ч.2 ст.11 КК), яка визначається через істотну шкоду, яку завдано охоронюваним об’єктам, фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (або може бути завдано). Якщо вчинене хоч і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через свою малозначність не становить суспільної небезпеки, воно не є злочинним (ч.2 ст.11 КК)

• кримінальна караність діяння - зміст цієї ознаки слід розуміти не тільки з огляду, що таке діяння передбачене КК України я к злочин, але й те, що за цей злочин передбачає кримінальний закон вид і розмір покарання. Отже, кримінальна караність означає передбачуваність КК такого діяння як злочин та караність його

• винність як ознака злочину ґрунтується на принципі невинуватості (ч.2 ст.2 ) : Особа є невинуватою і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вина появляється у формі умислу або необережності

прямий непрямий злочинна злочинна

- визначений самовпевненість недбалість

(конкретний)

- альтернативний

- заздалегідь обумовлений

- такий, що раптово виник

• діяння, щоб його можна було назвати злочинним, має бути виконане лише суб’єктом злочину (ст. 18 – 22 КК) . Суб’єктом злочину є «фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати крим. відповідальність»

Б) Відмінність злочину від інших правопорушень

за об’єктом	за характером і ступенем суспільної небезпеки	за характером санкцій	за органами, що застосовують покарання
він за своїм соціальним значенням більш важливий, ніж об’єкти відповідних адм.., цив., дисципл. правопорушень	злочини є суспільно небезпечними, а правопорушення - шкідливими	1. кр.-правові санкції більш репресивні, передбачають більш серйозні обмеження 2. покарання тягне негативний наслідок – судимість – інші – ні Злочини визначаються тільки КК, а правопорушення регулюються адм., цив, сім.	тільки суди, а за правопорушення не тільки суд, а й службові особи (саніт.лікар, напр.)