Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
потенціал.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
221.18 Кб
Скачать

29. Визначення вартості машин і обладнання

Машини та обладнання створюють техніко-техноло­гічну основу будь-якого підприємства, забезпечуючи значну частину його індустріального потенціалу. Вірогідність (достовірність) оцінки технічного потенціалу підприємства залежить від правильного вибору методів оцінки, що ґрунтуються на трьох підходах: витратному, порівняльному та дохідному.

Витратний підхід базується на принципі заміщення і під час оцінки машин та обладнання передбачає розрахунок витрат на відтворення або заміщення точної копії об’єкта оцінки чи його аналога, за вирахуванням утрат від усіх видів зносу, старіння та знецінення.

Витратний підхід до оцінки машин та обладнання практично реалізується в таких методах:

1) розрахунок за ціною однорідних об’єктів;

2) аналіз та індексація витрат;

3) поелементний розрахунок витрат;

4) визначення собівартості за укрупненими нормативами.

Порівняльний підхід ґрунтується на визначенні ринкової вартості машин та обладнання масового і серійного виробництва шляхом аналізу та порівняння цін недавніх продаж ідентичних чи аналогічних об’єктів. Найпоширенішими оціночними методами, заснованими на порівняльному підході, є: метод прямого порівняння, метод статистичного моделювання ціни та метод процентного відновлення вартості. Вибір того чи того методу визначається характером об’єкта оцінки, умовами його використання і повнотою інформаційної бази щодо цін і параметрів аналогічних зразків машинної техніки.

Дохідний підхід полягає у визначенні поточної вартості об’єкта майна як сукупності майбутніх доходів від його використання і реалізується в методах дисконтованих доходів, прямої капіталізації доходів та рівновеликого аналога.

30. Нематеріальні активи та методи їх оцінювання.

Нематеріальні активи вважають особливим видом інвестицій, визначаючи їх як умовну вартість об’єктів інтелектуальної, у тому числі промислової, власності. Цінність нематеріальних активів зумовлена їх можливістю тривалий час бути корисними для отримання доходу чи інших вигід. По своїй суті вони повинні розглядатися як засоби виробництва, що не мають матеріальної форми, але володіють грошовою (матеріальною) вартістю. В зв’язку з цим їх вартість не можна визначити традиційними показниками, які використовують для оцінювання матеріальних складових підприємницького потенціалу підприємства. Конкретна технологія оцінювання вартості нематеріального активу обумовлена метою її проведення. Незалежно від цілей аналізу обов’язковою є ідентифікація кож­ного об’єкта оцінки та його власника в кожному конкретному випадку. Кожна методика розробляється під конкретного замов­ника.

Нематеріальні активи можуть бути оцінені в грошовій формі з використанням таких видів оцінок: за фактичною собівартістю, за поточною відновною вартістю, за поточною ринковою вартістю, за чистою вартістю реалізації. Оцінка нематеріальних активів ґрунтується на трьох підходах:

Доходних підхід представлений методами, які залежно від показника, що визнається за основний, можна поділити на дві групи: методи обліку грошових потоків; методи обліку умовної економії.

Витратний підхід до оцінки вартості нематеріальних активів реалізується методом обліку початкових витрат, методом вартості заміщення та методом відновної вартості.

Ринковий підхід до оцінювання нематеріальних активів передбачає порівняння об’єкта оцінювання з представленими на ринку аналогічними об’єктами. Найпоширенішим указаний підхід став у методі порівняльних продаж.