Запитання для самоперевірки

1. 3 яких компонентів законодавчого регулювання складається законодавчо-правовий механізм екологічного управління?

2. Що є метою управління в галузі охорони навколишнього середовища?

Тема 2.4. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації План

1. Природоохоронна діяльність підприємства

Питання. Природоохоронна діяльність підприємства

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При вивченні даного питання необхідно звернути увагу на те, що рівноваги між інтересами виробництва та станом природи можна певною мірою досягти з допомогою екологічних витрат, до яких належать кошти для проведення заходів, які запобігають негативним екологічним змінам довкілля (очищення газовикидів у повітря, промислових та побутових стоків, створення санітарно-захисних зон, екологічна паспортизація об'єктів, захоронення, збирання, транспортування та спалювання (переробка) відходів, захист від шуму, вібрації, негативного впливу потужних фізичних полів), а також витрати на ліквідацію негативних екологічних змін природного середовища.

Одним із основних шляхів вирішення проблем глобальної екологічної кризи є якомога ширше та швидше впро­вадження найновітніших технологій різних виробництв, насамперед, найсучасніших технологічних процесів у базових галузях виробництва (чорна та кольорова металургія, газо- та нафтовидобувна промисловість, транспортування сировини, обробка найважливіших матеріалів, виробництво енергії). Впровадження таких технологій - це зміна ставлення людини до природи через зменшення витрат сировини (тобто потреб у природних ресурсах) і енерговитрат, підвищення якості виробництва й зменшення його вартості.

Якість технології є одним із найважливіших показників ступеня використання людством наукових досягнень.

Завдяки гласності останнім часом стало відомо, що, незважаючи на наявність у колишньому СРСР, і зокрема в Україні, багатьох значущих досягнень і винаходів у галузі новітніх технологій, із-за недалекоглядності та недбалого ставлення тогочасної системи до науково-технічного процесу, винахідництва й раціоналізаторів, ефективність наших виробництв порівняно з передовими країнами світу була дуже низькою.

Протягом останніх десятиліть значно знизився престиж наукової праці, близько 90 % найталановитіших молодих науковців незадоволені змістом і оцінкою своєї праці.

Це призвело до того, що більшість з них почали шукати своєї реалізації за кордоном, оскільки в Україні десятиліттями недооцінювалася роль фундаментальних досліджень і своєчасної оперативної науково-технічної інформації.

Від низької якості продукції нині в Україні потерпають майже всі сфери виробництва, оскільки впродовж тривалого часу на перше місце ставилася лише кількість. Наведені факти безпосередньо стосуються екології. Якнайшвидше впровадження нових ефективних технологій у всі сфери виробництва нашої держави - дуже важливий екологічний захід.

Запровадження конверторного та електродугового способів виплавки сталі знижує витрати енергії на 27 % і підвищує продуктивність виробництва, порівняно з мартенівським, у два-три рази. Установка для безперервного розливу сталі економить до 15 - 20 % металу. Якби сучасні заводи повністю перейшли на метод безперервного розливу, то змогли б скоротити видобування залізної руди, коксу та виплавку сталі на десятки мільйонів тонн. Електроімпульсні та електроіскрові способи обробки матеріалів підвищили б продуктивність праці, порівняно з традиційними металорізальними, у 80 разів. Установка для ультразвукової обробки деталей, що використовує явище авторезонансу, споживає менше електроенергії, а якість і швид­кість її роботи набагато вища.

Винахід вчених Харківського фізико-технічного інституту - спосіб покриття металорізальних інструментів з допомогою іонного бомбардування титаном - допоміг збільшити стійкість інструментів у 10 разів, продовжити строк їх роботи, знизити споживання енергії на 30 %, підвищити якість обробки.

Ультразвуковий портативний прилад “Зонд-3”, створений в Івано-Франківському інституті нафти й газу, дає змогу прохідникам вирішувати дуже важливі питання у процесі свердлування, економити час, кошти та енергію.

Перекачування нафти трубопроводами є економнішим в 2-3 рази й екологічно значно безпечнішим, ніж інші види транспортування.

Використання газу замість нафтопродуктів в автотранспорті дало б змогу економити до 10 млн моторного палива на рік (тобто близько 20 млн т нафти). При цьому чистішим стало б повітря, оскільки токсичність відпрацьованих газів у 2 - 4 рази менша, ніж бензину чи мазуту.

У разі використання електрошлакової технології миття сталі, що розроблена українськими вченими й одержала світове визнання, одержується продукція найвищої якості; на кожній тонні готових виробів економиться до 2,3 т металу, набагато покращуються умови праці, собівартість знижується в 5-6 разів.

Значний комплексний ефект дало б також широке використання нових способів зварювання, розроблених в Українській Академії Наук, -електрошлакового, дифузійного, електронно-променевого та шляхом вибуху.

Старі технології різних виробництв орієнтовано не на утилізацію, а на скид відходів у відвали. З величезного обсягу щорічно піднятих із засипних глибин гірських порід витрачається на виробництво готової продукції менше 5 %, решта йде у відвали та відходи. Нині у відвалах накопичено десятки мільярдів тонн гірських порід, вони займають сотні тисяч гектарів землі, забруднюючи довкілля. На утримання відвалів і звалищ сміття витрачається до 20-25 % вартості продукції виробництва.

Завдяки використанню закуплених вітчизняних ліцензій на нові технології розливки сталі, сухого гасіння коксу, утилізації тепла відпрацьованих газів доменних печей у чорній металургії енерговитрати в Японії на 20-30% нижчі, ніж в Україні.

Нині в Німеччині з металобрухту виплавляється близько 75 % сталі, а найближчим часом в усіх країнах Спільного ринку планується виготовляти всю сталь саме з металобрухту, оскільки тонна такої сталі в 7 - 20 разів дешевша за одержання її з первинної сировини - залізної руди.

Якщо різко скоротити виробництво первинної сталі (а вона переважно зосереджена в Україні, 70 - 80 % цієї сталі використовується в галузях добувної та переробної промисловості), то певні відомства втрачатимуть щорічно мільярди гривень.

В Україні нині наявно декілька мільярдів тонн металобрухту. Цього вистачило б на роботу підприємств чорної металургії на десять років, а отже, позитивно вплинуло б на економічну та екологічну сфери діяльності. У перспективі важливим було б широке впровадження нових мембранних технологій водоочищення.

Нарешті, надзвичайно важливим фактором ресурсозбереження є виконання енергозберігаючих заходів, які б вже сьогодні могли допомогти вдвічі скоротити видобування первинних енергетичних ресурсів - вугілля, нафти, газу, урану. Адже нині, за підрахунками вітчизняних вчених, використовується лише близько 20 % енергії, що міститься у видобувних енергетичних ресурсах, а 80 % - втрачається.

Економія лише 1 % енергоресурсів забезпечить народне господарство енергією для виробництва сталі в електропечах протягом десяти місяців, целюлози, паперу, картону - протягом року, міський електротранспорт працюватиме на ній два роки.

До 80 % відходів теплоенергетичної, гірничої, металур­гійної, коксохімічної промисловості можна використовувати як будівельні матеріали та для інших потреб.

Слід зауважити, що найчистішими технологічними про­цесами є ті, що виконуються рослинними й тваринними орга­нізмами, тому одними з найперспективніших є біотехнології.