Показники is за всією вибіркою

Гендерні типи	Показники IS, %
маскулінність	5,4
фемінність	13,5
висока андрогінність	24,3
середня андрогінність	56,7
низька андрогінність	0,9

Значна більшість андрогінів виявилась з середніми показниками андрогінності (табл.4.11). Виявилось, що більшість андрогінів з середніми показниками - в групах чоловічої статі. Якщо розглядати отримані дані в залежності від віку, то виявляється, що більшість андрогінів серед хлопчачих груп молодшого віку (див. табл. 4.10).

Дані, отримані нами за методикою BSRI, підтвердили результати наших досліджень за методикою ММРІ, а саме, зміну гендерних показників у напрямку формування середнього рівня андрогінності, яке здійснюється як збалансування маскулінності-фемінності за різними схемами у дівчат (зменшення маскулінності) і хлопців (збільшення фемінності).

Таблиця 4.10

Показники is в залежності від статі

Гендерні типи	хлопці		дівчата
	% відносно всієї вибірки	% відносно статевої групи	% відносно всієї вибірки	% відносно статевої групи
маскулінність	4,5	8,5	0,9	1,9
фемінність	1,8	3,4	11,7	25
висока андрогінність	14	27	9,9	21,1
середня андрогінність	32	59	24,3	51,9
низька андрогінність	0,9	1,7

Отже, з нашого дослідження методикою BSRI можна зробити висновок, що особливістю статеворольової соціалізації підлітків є тенденція формування андрогінного гендерного типу особистості, яка виявляється в показниках індексу IS середнього рівня.

Таблиця 4.11

Показники is в залежності від віку

Гендерні типи	Молодший вік		Старший вік
	% відносно вибірки	% відносно вікової групи	% відносно вибірки	% відносно вікової групи
маскулінність	1,8	3,7	3,6	7
фемінність	4,5	9,3	9	15,8
висока андрогінність	11	22,2	13,5	26,3
середня андрогінність	32	64,8	24,3	47,3
низька андрогінність	–		0,9	1,7

4.6.3. Особливості структури гендерних образів в уявленнях підлітків

Однією з найважливіших задач підліткової стадії формування гендерної ідентичності є набуття гетеросоціальності. Гетеросоціальність як можливість задовольняти потребу у спілкуванні з однолітками не тільки своєї статі, але й протилежної, є виявом зрілості гендерної ідентичності і тієї ступені формування особистості, на якій відбувається вибір шлюбного партнера. Набуття гетеросоціальності в процесі статеворольової соціалізації обумовлено багатьма факторами. Важливою умовою становлення гетеросоціальності є адекватність гендерних образів в процесі спілкування особистостей протилежних статей, що забезпечує позитивне сприймання один одного. В зв’язку з цим стає необхідним аналіз образів чоловіка і жінки в уявленнях підлітків як детермінуючого фактора набуття гетеросоціальності. Саме з цією метою нами здійснювалось дослідження структури образу чоловіка і жінки в уявленнях підлітків. Крім того це дослідження мало на меті через структуру гендерних образів чоловіка і жінки в уявленнях підлітків виявити змістовні характеристики гендерних схем, які визначають тенденції у формуванні їх гендерної ідентичності.

Наші попередні дослідження констатували таку особливість процесу статеворольової соціалізації підлітків як переорієнтацію їх зі стереотипних фемінно-маскулінних гендерних схем на андрогінні. Як вже відмічалось, центральне місце в гендерних схемах займають уявлення чоловічого і жіночого, які виявляються в гендерних образах. Дослідження змісту, який вкладають підлітки в розуміння “чоловічого” і “жіночого” мало на меті більш детально розглянути зміни, що відбуваються в гендерних схемах і визначають особливості статеворольової соціалізації підлітків на сучасному етапі трансформації гендерної культури суспільства.

Дослідження проводилось на вибірці, яку склали 111 осіб підліткового віку (учні Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського м. Києва) чоловічої і жіночої статі. Респонденти були поділені на 4 групи: хлопчики молодшого підліткового віку (середній вік – 13 р.) – 27 осіб; дівчатка молодшого підліткового віку (середній вік – 13 р.) – 27 осіб; хлопці старшого підліткового віку (середній вік – 15,5 р.) – 32 особи; дівчата старшого підліткового віку (середній вік – 15,5 р.) – 25 осіб.

З метою визначення структури образів чоловіка і жінки, ми запропонували такі методики: методика «Якості» (модифікований варіант анкети, розробленої А.А. Палієм [41]; анкета «10 якостей чоловіка і жінки»; міні-твір на тему: «Яким я уявляю собі сучасних чоловіка і жінку». Взаємопов’язаність цих методик визначається не тільки тим, що вони відповідають предметові дослідження, але й тим, що дані, отримані за їх допомогою, піддаються однаковому способові аналізу. В той же час ці методики є різними за характером завдань і типом діяльності респондентів (у анкетах вона скоріше репродуктивна, а в написанні твору – творча), що дозволяє уникнути односторонності в характеристиці образів. Застосування цих методик було розраховано на те, щоб різними способами (через відповіді на поставлені запитання, або через зміст твору) отримати якнайбільше інформації про якості особистості, обсяг якої дозволяв би застосування засобів обробки інформації, адекватних отриманих структурних одиниць образів чоловіка і жінки. Названі три методики – це три частини дослідження, які не тільки доповнюють одна одну, але й є етапами дослідження, кожен із яких є підготовкою до наступного і продовженням попереднього. Дані, отримані за всіма частинами методики, дають не тільки достатньо об’ємну інформацію для її кваліфікації, але й можливість охоплення нею всіх структурних елементів образу.

Перший етап дослідження образів чоловіка і жінки здійснювався із застосуванням методики написання міні-твору: “Яким я уявляю собі сучасних чоловіка і жінку”. Цей етап ми розглядали як ознайомчий. Перед написанням міні-твору були проведені лекції-бесіди, з яких підлітки мали можливість познайомитись з деякими категоріями щодо гендерної сторони особистості, визначитись щодо якостей, притаманних чоловікові і жінці. Цей етап дослідження був спрямований на осмислення підлітками проблем, які нами ставились в дослідженні. В процесі написання твору мала значення процедура самого написання твору, а саме, такі фактори, як місце і час. В нашому пілотажному дослідженні ми пропонували дітям твір на цю ж саму тему написати вдома, розраховуючи на можливість допомоги дорослих і на необмежений час. Тоді ми хотіли залучити до цієї роботи експертів з боку родичів, однолітків. Необмеженість часу надавала більшої свободи у висловлюваннях. Застосовуючи "міні-твір" в нашому основному дослідженні, ми запропонували написати його дітям в класі, обмежуючи міжособистісні контакти в процесі написання, а також встановлюючи певні межі часу (30 хв.). Такі умови виключали будь-які підказки і вимагали самостійного, особистісного осмислення теми. Отже, цей етап є розрахованим не стільки на отримання інформації щодо структури якостей образів чоловіка і жінки, скільки на те, щоб підготувати респондентів до другого етапу дослідження.

Для другого етапу дослідження ми вибрали методику "Якості" А.А. Палія, вважаючи доцільним застосування її саме на цьому етапі, який ми вважали настановчим. Методика А.А. Палія застосована в його дослідженні особливостей статеворольових уявлень дітей дошкільного віку. Вона являє собою опитувальник, в якому міститься більше півсотні запитань, які є звертанням до хлопчиків і дівчаток з приводу їх думки щодо якостей як дорослих чоловіків і жінок, так і однолітків – хлопчиків і дівчаток. Низка запитань поставлена так, щоб виявити оцінку дітей своєї власної статі. Запитання сформульовані в формі, яка зрозуміла дітям молодшого віку і легко ними сприймається. Саме така форма запитань забезпечує певну відповідь, яку чекає отримати дослідник. Ця особливість методики робить її корисною для застосування у разі, коли потрібно сформувати орієнтацію досліджуваних на пошуки інформації у відповідному напрямку. Методику А.А. Палія ми модифікували відповідно з віковими особливостями опитуваних нашої вибірки, вибравши із півсотні запитань опитувальника 22, залишивши форму, в якій вони сформульовані. Форма, в якій сформульовані запитання, є чіткою і ясною. Саме така форма, розрахована на сприймання дітьми молодшого віку, спроможна сформувати настановлення у дітей нашої вибірки на відповідну групу якостей цілісної структури образів чоловіка і жінки. Запитання в анкеті "Якості" ставляться конкретно: "Хто добріший – чоловік чи жінка?" або "Хто розумніший – чоловік чи жінка?" Така конкретність орієнтує піддослідних на відповідний особистісний образ, формує у них поняття "чоловічність", "жіночність", знайомить з категоріями, які визначають гендерну сторону особистості.

На третьому етапі дослідження ми застосували методику "10 якостей чоловіка і жінки". Анкета складається з двох частин. В першій частині респондентам пропонувалось назвати 10 якостей особистості, які вони вважають найбільш важливими для чоловіка. Якості пропонувалось відмітити номерами у відповідності зі значенням, яке респонденти надають їм. В другій частині респондентам було запропоновано теж саме завдання стосовно якостей, які вони вважають найбільш важливими для жінки. Отримані дані розглядались з точки зору змісту тих якостей, які називаються, а також значення, якого надають респонденти тій чи іншій якості. Така інформація дала можливість визначати структуру образу особистості. Запитання цієї анкети (в порівнянні з анкетою А.Палія) вимагали від дітей більшої творчості. Діти повинні були вказати якості, керуючись своїм поглядом на те, якими вони уявляють справжнього чоловіка і жінку. Для нас також мало значення те, яка оцінка надається тим чи іншим якостям в структурі образу чоловіка і жінки. Цей етап дослідження ми вважаємо основним у плані збору інформації як за кількісними, так і за змістовними показниками. Ми сподівались, що відмічені респондентами десять жіночих і десять чоловічих якостей в своїй сукупності дадуть інформацію щодо всіх шести груп якостей, на які вони були зорієнтовані попередніми етапами дослідження, що дасть можливість скласти уявлення про цілісну структуру образів чоловіка і жінки у підлітків. Як показала в подальшому обробка анкет, наші сподівання здійснились.

На останньому етапі дослідження структури образів чоловіка і жінки оброблялась вся інформація, яку ми отримали на всіх трьох етапах дослідження. Аналіз отриманих даних здійснювався на основі принципів, запозичених із контент-аналізу, а саме: всі названі особистісні якості ми розподілили за шістьма групами якостей, які визначились ще на етапі пілотажного дослідження, що дало нам можливість зробити порівняльний аналіз структури гендерних образів за статю і віком підлітків, а також здійснити змістовний аналіз цих образів. В результаті обробки даних, отриманих на всіх трьох етапах дослідження за допомогою трьох методик, ми отримали біля 75 різних особистісних якостей, які були відмічені в анкетах 1691 раз. Ці якості ми згрупували так.

І група якостей – особистісні якості, що визначають загальні риси характеру людини. До цієї групи ми віднесли: відповідальність, самоконтроль, оптимізм, відвертість, щедрість, скритність, життєрадісність, акуратність, працелюбство.

ІІ група якостей – якості, що визначають "жіночність" в традиційному стереотипному розумінні цього слова. До цієї групи ми віднесли: емпатійність, турботливість, сором'язливість, жіночність, довірливість, емоційність, сентиментальність, м'якість, ласкавість, мудрість, розсудливість, терпеливість, хазяйновитість, скромність.

ІІІ група якостей – якості, що визначають "чоловічність" в традиційному стереотипному розумінні цього слова. До цієї групи ми віднесли такі якості: мужність, сила, розум, сміливість, вольовитість, незалежність, амбіційність, агресивність, схильність до ризику, рішучість, владність, лідерство, матеріальну спроможність, майстровитість.

ІV група якостей – складають моральні якості особистості. До цієї групи ми віднесли: доброта, чуйність, духовність, людяність, правдивість, вірність, доброзичливість, великодушність, любов до дітей, добросовісність, надійність, небайдужість, відданість.

V група якостей – це соціально-комунікативні якості особистості. До цієї групи якостей ми віднесли: терпимість, дотепність, почуття гумору, дружелюбність, поступливість, ввічливість, любов, тактовність, широта поглядів, освіченість, вихованість.

VІ група якостей – це якості, що стосуються зовнішніх даних людини. До цієї групи якостей ми віднесли: артистизм, спортивність, привабливість, сексуальність, врода.

Визначені нами шість груп якостей визначають цілісну структуру образу чоловіка і жінки в уявленнях підлітків. Оцінка цих образів здійснювалась за ступенем виявленості тієї чи іншої групи якостей і місця, яке відводилось їй в цілісній структурі образу чоловіка і жінки. Ступінь виявленості особистісних якостей визначалась нами частотою, з якою називалась та чи інша якість, а також рангом, який вона отримала в ряду інших. Аналіз даних здійснювався по відношенню як змісту тієї чи іншої групи якостей, так і порівняльної її значущості в ряду інших груп.

За допомогою пакетів SPSS ver. 10 та Statistiks ver.5.6 було здійснено кількісний та якісний аналізи отриманих даних структури якостей в гендерних образах статистичним методом. Загальна таблиця спряженості шести груп якостей в образах хлопчиків і дівчаток виглядає так (див. табл. 4.12).

Відмінності образів чоловіка і жінки вивчались через визначення міри спряженості груп якостей. Для цього було застосовано хі-квадрат тест. Дані, що були отримані по критерію Х² Пірсона, критерію відношень правдоподібності та критерію лінійного зв'язку показали, що відмінності між образами чоловіка і жінки є значущими (див. табл. 4.13).

Таблиця 4.12