2.4. Особливості ставлення підлітків до ринкової економіки українського суспільства

Ставлення підлітків до ринкової економіки визначалось нами за допомогою пакета методик, в який ввійшли:

– анкета старшокласника, студента для вивчення соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства (розроблено лабораторією соціальної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка);

– анкета визначення орієнтації особистості на ринкову економіку (модифікований варіант анкети Л.Г.Борисової);

– анкета визначення соціальних настановлень у сфері економіки за шкалою Лайкерта.

За допомогою цих анкет ми отримали відповіді на запитання стосовно економічних принципів, які відповідають переконанням підлітків; відповіді стосовно ставлення підлітків до економічних реформ, які проводяться в Україні, а також відповіді про джерела впливу на формування особистості підлітка.

Аналіз відповідей на запитання анкети “Як ви оцінюєте економічні реформи в українському суспільстві?” показав, що більшість респондентів позитивно оцінюють зміни нашого суспільства в напрямку ринкової економіки. Схвалюють економічні реформи 46,6% респондентів (повністю схвалюють – 5%, переважно схвалюють – 41,6%). Не схвалюють – 41,7% (повністю не схвалюють – 10%, переважно не схвалюють – 31,7%) Не визначились – 11,7%. Отже, переважає кількість тих, хто позитивно ставиться до реформ, що говорить про позитивні тенденції.

Подальший аналіз відповідей на запитання, які нас цікавили, здійснювався в зв’язку з факторами статі і віку респондентів. Серед тих підлітків, хто схвалює економічні реформи в Україні, більшість представників чоловічої статі (60% повністю схвалюють 3,3% і переважно схвалюють %6,7%). Серед представників жіночої статі тих, хто схвалює економічні реформи, значно менше – їх лише 33,3% (повністю схвалюють 6,7% і переважно схвалюють – 26,6%) Серед дівчат найбільше тих, хто ще не визначився по відношенню до реформ – їх 16,7%, в той час як серед чоловіків їх у два с половиною рази менше. Отже, у ставленні підлітків до економічних реформ в українському суспільстві значним фактором є стать.

Результати аналізу оцінки підлітками економічних реформ залежно від віку засвідчили значний вплив цього фактору на ставлення до економічних реформ вікового фактору. Серед тих, хто схвалює реформи, значну більшість складають підлітки молодшої групи. Їх виявилось 73,3% – (66,6% – переважно схвалює і 6,7% – повністю схвалює). Серед респондентів старшої групи схвалюють економічні реформи лише 20% (16,7% – переважно схвалює і 3,3% – повністю схвалює). Більшість респондентів старшої групи не схвалює економічні реформи. Вони складають 73,3% (53,3% – переважно не схвалює і 20% – повністю не схвалює). Серед тих, хто не визначився, більше представників молодшої групи порівняно зі старшою (16,7% і 6,7% – відповідно).

Хоча, за всією вибіркою у підлітків переважає позитивне ставлення до проведення економічних реформ (46,6% – позитивне і 41,7% – негативне), не можна не звернути уваги на високі показники несхвального ставлення (73,3%) у підлітків старшої вікової групи, яку склали учні випускного одинадцятого класу.

З метою перевірки наших висновків щодо оцінки економічних реформ підлітками, нами додатково було проведено опитування учнів загальноосвітньої школи № 70 м. Києва за допомогою анкети визначення орієнтації особистості на ринкову економіку (варіант Л.Г.Борисової). Вибірку склали 80 учнів-підлітків молодшої (13–14 рр.) і старшої (16–17 рр.) вікової групи, в яких пропорційно представлено обидві статі. Учням було запропоновано відповісти на запитання: «Як Ви оцінюєте економічні реформи, що проводяться в українському суспільстві?»

Незважаючи на деякі незначні відмінності показників цієї вибірки порівняно з даними попередньої вибірки, в обох дослідженнях визначається спільна тенденція: загальне позитивне ставлення підлітків до ринкових перетворень в нашій країні (56,7% за цією вибіркою і 46,6% – за попередньою). Майже половина опитуваних схвалює економічні реформи в Україні. Ті ж самі тенденції спостерігаються в аналізі за фактором статі та віку.

Підлітки чоловічої статі цієї вибірки більш схвально ставляться до економічних реформ порівняно з жіночою статтю (62,5% і 55% – відповідно). Серед хлопців менше тих, хто не схвалює реформи (20% проти, 37,5% у дівчат). Це можна пояснити тим, що на дівчаток більш впливає таке джерело інформації як сім’я, (цей вплив майже втричі більший), яка оцінює загальні макроекономічні зміни з позиції умов свого мікросередовища. Більшість сімей наших респондентів належить до незаможних верств населення, незадоволених своїм матеріально-економічним станом, вбачають причину зниження свого рівня життя в економічних реформах. Серед чоловічої статі виявилось більше тих, хто не визначився (17,5% проти 7,5% у представників жіночої статі).

Аналіз відповідей в залежності від віку теж підтвердив загальну тенденцію оцінки підлітками економічних реформ, виявлену нами в результаті дослідження на попередній вибірці, а саме: значний вплив вікового фактору на виявлення підлітками ставлення до економічних реформ. Позитивна оцінка економічних реформ молодшими підлітками значно перевищує оцінку старшою групою: 82,5% підлітків молодшої групи позитивно ставляться до економічних реформ, а серед старших підлітків таких лише 35%. Серед старших підлітків більшість не схвалює економічні реформи (52,5%), серед молодшої групи таких лише 5%.

Негативне ставлення старших підлітків до економічних реформ пояснюється, на нашу думку, тим, що випускники занепокоєні своїм завтрашнім днем, зокрема, своїм працевлаштуванням. Тому вони більш критично осмислюють економічне становище в країні, глибше аналізують економічні зміни, які відбуваються поки що не на користь більшості населення.

Потрібно підкреслити, що ставлення до того, як проводяться в Україні економічні реформи, не означає ставлення до принципів ринкової економіки. Щоб перевірити наше припущення, ми співставили відповіді респондентів на запитання про ставлення до проведення економічних реформ в Україні з відповідями на запитання про їх переконання в принципах ринкової економіки. З цією метою використовувалась анкета “Старшокласника, студента для вивчення соціалізації молоді” на вибірці 600 осіб. Підліткам було запропоновано відмітити в анкеті ті економічні принципи, які відповідають їх переконанням. Принципи сформульовано в формі протилежних тверджень, які відображають протилежні позиції щодо економічних основ суспільства: ринкову і командно-адміністративну. Було перелічено такі принципи. Принципи ринкової економіки: приватної різних видів власності; ринкового господарювання суб’єктів ринку; доходів від підприємницької діяльності; підприємницької праці поряд з найманою в бюджетних і небюджетних організаціях; придбання житла – квартир, приватних будинків за власні кошти. Принципи командно-адміністративної економіки: загальнонародної (державної) власності на нерухомість, майно, землю і засоби виробництва; командно-адміністративного господарювання щодо виробництва і розподілу продукції; доходів у формі зарплат (скромних) за державними тарифами; найманої праці в бюджетних організаціях і колгоспах; одержання безкоштовних малогабаритних квартир.

Результати показали, що більшість опитаних має ринкові переконання, про що свідчить високий середній бал (3,3), за яким оцінювалась кількість виборів, з числа тих п’яти, якими пропонувалось визначити особистісну спрямованість на ринкову економіку. Можна констатувати те, що загалом ставлення наших респондентів до проведення в Україні економічних реформ відповідає їх переконанням.

Аналіз отриманих результатів в зв’язку зі статтю теж підтверджує відповідність між ставленням до проведення економічних реформ і ринковими переконаннями.

Результати дослідження сприйняття економічних принципів у зв’язку з віком показують, що старші підлітки у своїх переконаннях спрямовані на ринкові перетворення в економіці навіть в більшій мірі, ніж молодші. Так, рівень орієнтації на ринкову економіку у старших підлітків досить високий (Х=3,56) і перевищує середні показники молодшої групи (Х=3). Високий рівень переконань у принципах ринкової економіки не співпадає зі ставленнями до економічних реформ, яке виявлено нами у старшої підліткової групи (за першою вибіркою не схвалює реформи 53,3%, а за другою – 52,5% респондентів старшої групи).

З метою подальшого аналізу виявленої нами невідповідності ставлень і переконань у підлітків старшої групи в процесі їх економічної соціалізації, а також більш детального змістовного дослідження економічних принципів, що відображають ринкову економіку і виявляються через систему соціальних настановлень особистості, ми здійснили дослідження економічних настановлень підлітків за допомогою шкали Лайкерта. У вибірку ввійшло 60 осіб (30 учнів випускних класів (11 кл.) загальноосвітньої школи (школа № 70 м. Києва) і 30 студентів 3-^го курсу університету імені Т.Шевченка).

Респондентам було запропоновано дати оцінку таким соціальним настановленням: I. Настановлення на можливості займатися приватним бізнесом (а не тільки працювати в держбюджетних організаціях; II. Настановлення на приватну (а не загальнонародну) власність (на землю, на нерухомість, на засоби виробництва, на інтелектуальний продукт, на матеріальні цінності, на капітал); III. Настановлення на ринково-економічну ідеологію. Кожне настановлення було конкретизоване у п’яти твердженнях, які потрібно було оцінити за п’ятибальною шкалою.

Найбільша частина респондентів (79,4% опитаних) поділяє настановлення на те, щоб займатись приватним бізнесом; настановлення на ринково-економічну ідеологію підтримують 73,2% опитаних; настановлення на приватну власність – 72,3%. Істотних відмінностей між названими показниками залежно від статі за нашою вибіркою не виявлено.

Аналіз економічних настановлень (група учнів віком 16–17 років і група студентів третього курсу (20 років) ВНЗ) показав певні відмінності у оцінках настановлень залежно від віку. Так, в молодшій групі оцінки усіх настановлень на ринкову економіку виявились вище, ніж у старшої групи (студентів): 81,2% старшокласників позитивно і досить високо (середній бал Х = 20,3 при максимальних 25 балах) оцінюють можливості займатися бізнесом порівняно з 77% студентів (Х=19,4 бали); 75% старшокласників орієнтуються на приватну власність (Х=19) порівняно з 71% студентів (Х=17,5); для 78% старшокласників характерні настанови на ринково-економічну ідеологію (Х = 19) порівняно з 71% студентів відповідно (Х = 17,8).

Важливим було дослідити джерела впливу на формування ставлення підлітків до ринкової економіки. З цією метою ми скористались анкетою “Старшокласника, студента…” і проаналізували відповіді на запитання “Який соціальний інститут має найбільший вплив на формування Вашої особистості?”. До уваги взято такі джерела впливу: І – сім’я; ІІ – учбовий заклад; ІІІ – церква; ІV – держава; V – партії; VI – ЗМІ; VII – етнокультурні спільноти; VIII – культурні заклади; IX – друзі; X – інше. Опитано 600 підлітків віком 13 – 17 років. Аналіз відповідей показав значний вплив сім’ї на їх погляди (53,3%). Друге місце за вагомістю займає фактор друзі (21,7%), на третьому – учбовий заклад (15%). Вплив ЗМІ незначний (5%).

Підкреслимо також значущість фактору статі у оцінці впливу соціальних інституцій на формування особистості. Це виявляється в тому, що на представників жіночої статі вплив сім’ї є більш вагомим фактором порівняно з чоловічою статтю (переважає на 26,7%). При цьому на хлопців більше (на 16,7%), ніж на дівчат, впливає фактор “друзі”. Засоби масової інформації здійснюють вплив лише на хлопців (10%), а не на дівчат. Отже, у визначенні джерел впливу на формування у підлітків ставлення до ринкової економіки важливо враховувати фактор статі.

Результати опитування також показало значущість фактора віку у питанні щодо впливовості окремих соціальних інституцій на формування особистості. Так виявилось, що з віком набувають великого значення такі інституції, як сім’я (для 56% 17-літніх порівняно з 50% 13-літніх підлітків), ЗМІ і заклади культури (для 10% та 6,7% юнаків відповідно), знижується значення інституту груп однолітків (“друзі” важливими є для 26,7% підлітків і для 16.6% юнаків) та учбового закладу (як не прикро, а влив останнього фактора зменшується протягом дорослішання). Сім’я залишається вагомим джерелом впливу на формування особистості і в старшому віці (за нашою вибіркою спостерігається навіть збільшення його значеня: для 50,6% підлітків порівняно з 56% юнаків). Отже, у визначенні джерел впливу на формування у підлітків ставлення до ринкової економіки важливо враховувати фактор віку.

В и с н о в к и

Можна зробити такі загальні висновки з дослідження ставлення підлітків до ринкової економіки.

1. Більшість підлітків позитивно ставиться до ринкових змін в економіці нашого суспільства.

2. Значними факторами, що обумовлюють ставлення підлітків до ринкової економіки є стать і вік.

3. Визначилась суперечність між ставленням до проведення економічних реформ і переконаннями у економічних принципах підлітків старшої вікової групи. Високий рівень переконань, направлених на ринкову економіку, супроводжується негативним ставленням до проведення економічних реформ в нашій країні.

4. В настановленнях підлітків на ринкову економіку переважає настановлення на можливість займатись приватним бізнесом.

5. Сім’я визначилась основним джерелом, що впливає на формування ставлення підлітків на ринкову економіку.