Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
24.04.2019
Размер:
818.18 Кб
Скачать

7. Місце і значення Київської Русі в історії України

КР була могутньою державою середньовічної Європи, яка відіграла велику роль як в історії східнослов'янських народів, так і в світовій історії. Утворення великої Давньоруської держави сприяло більш швидкому економічному, політичному й культурно­му розвиткові східних слов'ян. І, в той же час, дало їм мож­ливість відстояти свої землі від нападів багатьох воро­гів— на сході й півдні — степових кочівників-печенігів, половців та ін., на півночі — від норманнів, на заході — від польських і угорських королів та феодалів, на півдні — від зазіхань імператорів Візантії. Великою була роль Давньоруської держави в міжнародному житті.

Успішно відбиваючи напади степових кочівників — печенігів, торків, половців, які вторгалися зі сходу в приазовські і причорноморські степи і мали намір руха­тися далі на захід, цим самим рятувала й захищала Візан­тію і західноєвропейські країни. Широко розвивалися зовнішньоторговельні зв'язки Ру­сі з багатьма країнами Заходу і Сходу. Різноманітні торговельні, політичні, культурні відноси­ни мала Русь з слов'янськими країнами — Болгарією, Че­хією, Польщею, а також з Угорщиною, Візантією, Німеч­чиною, Норвегією, Швецією, Францією, Англією.

Підтри­мувалися зв'язки з країнами Кавказу і Закавказзя, особ­ливо з Грузією і Вірменією, а також з арабським Сходом. З міжнародним становищем КР пов'язані й широкі династичні зв'язки руських князів з візантійським та європейськими дворами, які прагнули порідни­тися з великими князями могутньої Русі.

КР як одна з найбільших і наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи мала великий авторитет і вплив на міжнародній арені.

Обгрунтовано, що Кр виникла внаслідок тривалого внут­рішнього соціально-економічного і політичного розвитку східнослов'янського суспільства, в якому ще задовго до літописного “прикликання варягів” були зародки держав­ності у вигляді політичних об'єднань племен Отже, творцями Київської держави були самі східні слов'яни.

8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі

XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, КР розпадається на багато князівств і земель. Основною причиною розколу була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.

Серйозними причинами можна назвати й великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці.

У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.

Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча.

Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. У 60- 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, - Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства знову викликає загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги - лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.

У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.

Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.

Окрім татаро-монголів, Русь воліли завоювати ще лицарі-хрестоносці, польські та угорські феодали. Проте Данилові Романовичу, галицько-волинському князю, вдалося вгамувати їхні зазіхання.

Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соц-ек, політичний і культурний розвиток КР. Феодальна роздробленість була фактично законсервована.

Виконавши роль буфера для країн Західної Європи Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]