- •1. Поява людини і первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі.
- •7. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі
- •9. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі у складі іноземних держав у 14-16 ст.
- •13. Шляхи та причини входження українських земель до Великого князівства Литовського, мовний та культурно-релігійний склад держави
- •14. Політичний лад і економічний розвиток українських земель за Литовської доби
- •15. Духовне життя, культура України за Литовської доби. Становище церкви.
- •16. Кревська унія.
- •17. Укр. Землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток укр. Земель після унії
- •18. Соціально-економічний розвиток України в другій пол. 16 – першій пол. 17 століття. Посилення експансії Польщі
- •19. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •20. Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •21. Виникнення та початкова історія укр. Козацтва, його класифікація.
- •22. Заснування і основні етапи історії Запорізької Січі.
- •23. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •24. Виникнення і значення реєстрового козацтва
- •25. Українське козацтво у другій половині 16 - першій пол. 17 ст.
- •26. Козацькі повстання: Косинського, Наливайка. 1620-30 р.Р.
- •27. Культурне життя України в 16 - 17 ст.
- •28. Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі.
- •29. Зборівський договір. Утворення козацької державності
- •30. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •31. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення.
- •32. Березневі статті 1654 р.
- •33. Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.)
- •34. Боротьба старшинських угрупувань за владу
- •35. Війна Росії з Польщею. Андрусівський договір 1667р. Територіальне розчленування України.
- •36. Україна за часів Руїни.
- •37. Відновлення козаччини на правобережній України в середині 80х рр. 17 ст. С.Палій
- •38.Розвиток культури України в другій половині 17 ст.
- •39. Гетьманщина на поч. 18 ст. Гетьман і. Мазепа.
- •41. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •42. Пилип Орлик та його Конституція 1710 р.
- •43. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •44. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукр. Землях у 18 ст.
- •45. Укр. Культура у 18 ст.
- •2. Література XVIII століття
- •3. Архітектура України у XVIII ст.
- •46. Політичне становище і соціал.-економ розвиток східноукр. Земель у і полов. 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •47. Декабристський рух в Україні
- •48. Відродження української національної свідомості
- •49 Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 – п. Полов. 19 ст.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця
- •53. Укр. Сусп. Політ. Рух у другій полов 19 ст.
- •54. Укр. Культура в 19 – на поч. 20 ст.
- •55. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •56.Активізація національно-визвольного руху в Україні на початку 20 ст.
- •57.Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •58. Україна в роки і Світової війни
- •59. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центр. Ради. Проголошення унр.
- •60. Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •61. Кінець Гетьманату. Утворення Директорії унр та його діяльність.
- •62. Зовн. Політика унр. Брестський договір та його наслідки.
- •63. Західна Україна в 1918 р. Утворення зунр. Є. Петрушевич.
- •64. Військо унр і Укр. Галицька армія в боротьбі з денікінцями.
- •65. Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і укр. Військ проти Червоної армії.
- •66. Ризький договір та його наслідки.
- •67. Відновлення Радянської влади в Україні в 1919 р. Селянсько-повстанський рух.
- •68. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •69. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •71. Український націонал- комунізм в 1920
- •72. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •73. Причини і наслідки голодомору в Україні в 1921-1922 та в 1932-33 рр. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •74. Сталінський терор проти укр.. Народу в 1920-30 р.Р.
- •75. Соціал-економ. Та політ. Розвиток західноукр. Земель в 1920-1930 рр.
- •76. Заснування організації укр. Націоналістів (оун). Розкол в оун. А. Мельник, с. Бандера.
- •77. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входження земель Зах. Укр. До складу урср.
- •78 . Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •79. Укр. Націон-визво. Рух в роки іі світової війни. Оун і упа.
- •80. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •81. Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва.
- •82. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х -50-х рр.
- •83. Західноукр. Землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •84. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х – першій половині 60-х років.
- •85. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х рр. Та їх суперечливий характер.
- •86. Наростання кризових явищ в соціал-економ. Політ. І культурному житті Радянської Укр. В другій полов. 60-х – першій половині 80-х
- •87.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •89. Розпад срср. Проголошення незалежності Укр.
- •90. Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •91. Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •92. Визнання укр. Держави міжнародним співтовариством. Взаємовідносини з снд
49 Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 – п. Полов. 19 ст.
Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис, кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії, їхнє населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті - мадяризації, на Буковині - румунізації. Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт. Східна Галичина разом з частиною польських земель входила до «королівства Галіції та Лодомерії» з центром у Львові. В адміністративному відношенні край поділявся на 19 округ. До Східної Галичини входили Золочівська. Тернопільська, Чортківська, Жовківська. Львівська, Бережанська, Коломийська, Станіславська, Стрийська, Самбірська округи та частина Сяноцької і Перемишльської. На чолі Галичини був губернатор, якого призначав Відень. Буковиною певний час управляла військова влада, а в 1786 р. її приєднано до Галичини, разом з якою вона перебувала до 1849 р., а потім була перетворена в окрему провінцію. Закарпаття, у зв'язку з тим, що підпорядкування Угорщини Відню було дуже умовним, фактично управлялося з Будапешта. Отже, навіть перебуваючи у складі однієї держави західноукраїнські землі були розчленовані на три частини, У цілому перша половина XIX ст. стала для Західної України останнім етапом розкладу панщинно-кріпосницької системи господарювання. Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями, їх промисловість залишалася на мануфактурній стадії. Перші дві парові машини в Галичині з'явилися лише у 1843 р. На західноукраїнських землях розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна (сіль, нафта, залізна руда, кам'яне вугілля ) галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Та панівне становище займало ремісництво. Найбільшою перешкодою для розвитку сільського господарства, яке відігравало головну роль в економіці Західної України, залишалося кріпацтво. Селянство поділялося на повнонадільних, загородників, огородників, халупників, тяглових, піших. Вони змушені були відробляти панщину. Чи не найгіршим становище селян було в Галичині, де під час літніх сільськогосподарських робіт панщина досягала шести днів на тиждень.
Після реформ «освіченого абсолютизму» австрійської Імператриці Марії-Терези (1740-1780) та її сина Йосифа II (1780-1790) (аграрна реформа (передбачала: • звільнення селян з особистої залежності від поміщиків, • передання права здійснення суду над селянами від пана до спеціально призначеного державного чиновника; • чітке визначення розміру панщини - до ЗО днів на рік); церковна реформа (здійснювалася протягом 1770-поч. 1780-х років і передбачала: • зрівняння прав католицької, протестантських і греко-католицької церков та забезпечення віруючим цих віросповідань однакових можливостей вступу до університетів та на державну службу, купівлі-продажу землі тощо; • підпорядкування церкви державі та надання священникам статусу державних службовців з відповідною платнею), освітня реформа (передбачала: • ліквідацію ордену єзуїтів (1773) і його багатолітнього домінування у навчальних закладах та відкриття у Львові на місці єзуїтської колегії університету (1784); • запровадження системи початкових і середніх шкіл (1777), причому в початковій школі навчання для дітей мало проводитися рідною мовою) вже незабаром прогресивні нововведення було зведено нанівець наступними австрійськими правителями - Леопольдом II (1790-1792) та Францом (1792-1835).