- •1. Поява людини і первісні форми співжиття в Україні. Трипільська культура.
- •2. Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на українських землях. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Початки державності.
- •4.Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.
- •5. Політичний і суспільний устрій Русі-України.
- •6. Культура Київської Русі.
- •7. Місце і значення Київської Русі в історії України
- •8. Причини та наслідки занепаду Київської Русі
- •9. Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.
- •10. Діяльність князів Романа та Данила. Розквіт Галицько-Волинської держави.
- •11. Зовнішня політика та значення Галицько-Волинської держави.
- •12. Українські землі у складі іноземних держав у 14-16 ст.
- •13. Шляхи та причини входження українських земель до Великого князівства Литовського, мовний та культурно-релігійний склад держави
- •14. Політичний лад і економічний розвиток українських земель за Литовської доби
- •15. Духовне життя, культура України за Литовської доби. Становище церкви.
- •16. Кревська унія.
- •17. Укр. Землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та розвиток укр. Земель після унії
- •18. Соціально-економічний розвиток України в другій пол. 16 – першій пол. 17 століття. Посилення експансії Польщі
- •19. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •20. Загарбання турками і татарами Південної України і їх наслідки на інші українські землі (друга половина 15 ст.)
- •21. Виникнення та початкова історія укр. Козацтва, його класифікація.
- •22. Заснування і основні етапи історії Запорізької Січі.
- •23. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі.
- •24. Виникнення і значення реєстрового козацтва
- •25. Українське козацтво у другій половині 16 - першій пол. 17 ст.
- •26. Козацькі повстання: Косинського, Наливайка. 1620-30 р.Р.
- •27. Культурне життя України в 16 - 17 ст.
- •28. Причини і основні етапи визвольної війни українського народу проти Польщі.
- •29. Зборівський договір. Утворення козацької державності
- •30. Битва під Берестечком. Укладення Білоцерківського договору
- •31. Переяславська Рада 1654 р. Та її рішення.
- •32. Березневі статті 1654 р.
- •33. Дипломатична діяльність Богдана Хмельницького (1648-1657 рр.)
- •34. Боротьба старшинських угрупувань за владу
- •35. Війна Росії з Польщею. Андрусівський договір 1667р. Територіальне розчленування України.
- •36. Україна за часів Руїни.
- •37. Відновлення козаччини на правобережній України в середині 80х рр. 17 ст. С.Палій
- •38.Розвиток культури України в другій половині 17 ст.
- •39. Гетьманщина на поч. 18 ст. Гетьман і. Мазепа.
- •41. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.
- •42. Пилип Орлик та його Конституція 1710 р.
- •43. Соціально-економічний розвиток Лівобережної та Слобідської України у 18 ст. Юридичне оформлення кріпосного права.
- •44. Розвиток економіки на Правобережжі та західноукр. Землях у 18 ст.
- •45. Укр. Культура у 18 ст.
- •2. Література XVIII століття
- •3. Архітектура України у XVIII ст.
- •46. Політичне становище і соціал.-економ розвиток східноукр. Земель у і полов. 19 ст. Колоніальна політика царизму щодо України.
- •47. Декабристський рух в Україні
- •48. Відродження української національної свідомості
- •49 Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 – п. Полов. 19 ст.
- •50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця
- •53. Укр. Сусп. Політ. Рух у другій полов 19 ст.
- •54. Укр. Культура в 19 – на поч. 20 ст.
- •55. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині 19 - на початку 20 ст.
- •56.Активізація національно-визвольного руху в Україні на початку 20 ст.
- •57.Українські партії на початку 20 ст., їх програми, стратегія, тактика.
- •58. Україна в роки і Світової війни
- •59. Політичне становище в Україні після повалення царського режиму. Організація і діяльність Центр. Ради. Проголошення унр.
- •60. Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Гетьманський уряд і його політика.
- •61. Кінець Гетьманату. Утворення Директорії унр та його діяльність.
- •62. Зовн. Політика унр. Брестський договір та його наслідки.
- •63. Західна Україна в 1918 р. Утворення зунр. Є. Петрушевич.
- •64. Військо унр і Укр. Галицька армія в боротьбі з денікінцями.
- •65. Варшавський договір. Спільні бойові дії польських і укр. Військ проти Червоної армії.
- •66. Ризький договір та його наслідки.
- •67. Відновлення Радянської влади в Україні в 1919 р. Селянсько-повстанський рух.
- •68. Перехід до нової економічної політики і її здійснення в Україні.
- •69. Утворення срср. Статус України в складі Радянського Союзу.
- •71. Український націонал- комунізм в 1920
- •72. Проведення сталінської політики воєнного-комуністичного штурму в Україні: результати, наслідки.
- •73. Причини і наслідки голодомору в Україні в 1921-1922 та в 1932-33 рр. Причини та наслідки голоду в Україні 1932-1933 рр.
- •74. Сталінський терор проти укр.. Народу в 1920-30 р.Р.
- •75. Соціал-економ. Та політ. Розвиток західноукр. Земель в 1920-1930 рр.
- •76. Заснування організації укр. Націоналістів (оун). Розкол в оун. А. Мельник, с. Бандера.
- •77. Українське питання в міжнародних стосунках напередодні Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа і українські землі. Входження земель Зах. Укр. До складу урср.
- •78 . Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Радянський партизанський рух і більшовицьке підпілля.
- •79. Укр. Націон-визво. Рух в роки іі світової війни. Оун і упа.
- •80. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Політичні наслідки Другої світової війни та українське питання.
- •81. Україна після 2 с.В.. Перехід до мирного будівництва.
- •82. Повоєнний сталінський режим в Україні. Репресії 40-х -50-х рр.
- •83. Західноукр. Землі в повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •84. Розвиток господарства Радянської України в другій половині 50-х – першій половині 60-х років.
- •85. Викриття культу особи Сталіна. Демократизація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х на початку 60-х рр. Та їх суперечливий характер.
- •86. Наростання кризових явищ в соціал-економ. Політ. І культурному житті Радянської Укр. В другій полов. 60-х – першій половині 80-х
- •87.Національне питання в Радянській Україні в 60-х першій половині 80-х років. Дисидентський рух і його придушення.
- •89. Розпад срср. Проголошення незалежності Укр.
- •90. Суперечливі процеси в політичному житті України.
- •91. Духовне і культурне життя України в умовах державної незалежності.
- •92. Визнання укр. Держави міжнародним співтовариством. Взаємовідносини з снд
50. Суспільно-політичний рух в західноукраїнських землях в першій половині 19 ст. Гурток ,,Руська Трійця
У 1830-1840-х роках центром національного руху став Львів, а його авангардом - громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Засновники об'єднання М.Шашкевич (1811-1843), І. Вагилевич (1811-1866) та Я. Го-ловацький (1814-1888), на той час студенти Львівського університету і водночас вихованці греко-католицької духовної семінарії, виступали за визволення поділеної на частини України. Вони започаткували новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських землях у дусі романтизму.
Учасники «Руської трійці» підтримували тісні стосунки з М.Максимовичем, О.Бодянським, І.Срезневським - відомими діячами української та російської культури. Суттєвий вплив на формування світогляду членів гуртка мала творчість представників нової української літератури - І.Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Є.Гребінки, П.Гулака-Артемовського та ін. У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник «Зоря», в якому було вміщено біографію Б. Хмельницького, вірш М. Шашкевича про С. Наливайка та інші твори. Однак віденська цензура заборонила видавати «Зорю». У 1836 р. члени гуртка підготували літературно-науковий альманах «Русалка Дністрова», що містив твори із проблем історичного минулого України. Альманах, який через цензурні перешкоди був виданий у Будапешті, отримав позитивну оцінку сучасників, зокрема І.Франко зазначав, що «Русалка Дністрова» виразно і сміливо вказувала на «далекий ясний образ свободної всеслов'янської федерації в освіті й спільній роботі політичній». З 900 привезених до Львова примірників майже всі конфіскувала поліція. Згодом помер Шашкевич; Вагилевич невдовзі перейшов до польського табору; лише Головацький продовжив боротьбу за цілі «Руської трійці».
Я.Головацький у гострій публіцистичній статті «Становище русинів у Галичині» (1846) сформулював соціально-економічні та політичні програмні вимоги національного руху. Тут було і визволення народу з-під соціального гніту, і скасування панщини, і піднесення культури, поширення знань рідною мовою, викладання та дослідження рідної мови у вищій школі з метою підготовки кадрів інтелігенції, яка змогла би працювати в україномовному середовищі, піднесення літератури, заснування журналів та інші вимоги. Були тут і елементи лібералізму, і покладання надій на уряд. Стаття стала справжньою програмою українського національно-визвольного руху в Галичині, що мало істотне значення в мобілізації громадської думки Східної Галичини навколо важливих проблем напередодні революції 1848 р.
Отже, діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національного руху на західноукраїнських землях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань
51. Проведення реформи 1861 р. Її причини і наслідки+52. Реформи в Російській імперії в 60 - 70-х рр. 19 ст. та впровадження на Україні.
У середині XIX ст. розпад кріпосницько-феодальної системи господар¬ства прискорився. Малопродуктивна кріпосна праця зумовлювала невисоку її продуктивність, стримувала впровадження у виробництво досягнень нау¬ки і техніки, породила нестачу продовольства. Повсюдно множилися соці¬альні конфлікти.
Кримська війна 1853-1856 рр. продемонструвала економічну відста¬лість, воєнну нездатність Російської імперії, виснажувала українські землі, що були основним джерелом постачання царської армії всім необхідним і поповнення її солдатами. Росія зазнала ганебної поразки, яка прискорила назрівання революційної ситуації.
Новий російський цар Олександр II ЗО березня 1856 р. проголосив курс на проведення реформ. У кожній губернії було створено комітети з розробки проектів реформ, які мала потім узагальнити Головна комісія в Петербурзі. До складу останньої увійшло чимало українських дворян, у то¬му числі Г.Ґалаган, В.Тарновський та інші.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав «Маніфест» про скасування кріпосництва і «Положення про селян, звільнених від кріпосної залеж¬ності». Селяни-кріпаки, що доти були власністю поміщиків, отримували особисту свободу. За садиби й польові наділи вони мали вносити викуп. Селянам дозволялося без сплати мита торгувати, відкривати фабрики та різні промисли, підприємства, займатися ремеслом за місцем проживання, вступати до гільдій і торговельних організацій.
Норми наділу встановлювалися різні, залежно від місцевості та якості землі. Вона надавалася общині або селянському двору (подвірне госпо¬дарство) - за числом «ревізьких душ», які мали право на наділи. Однак поміщики відрізали в селян землі й приточували до своїх володінь. З ме¬тою збереження за собою кращих земель вони міняли попередні селянські наділи на гірші. Щоправда, царський уряд пом'якшив умови селянської ре¬форми на Правобережжі, де було збільшено селянські земельні наділи на 20% і зменшено розмір викупу.
Внаслідок половинчастості й обмеженості реформи та її непослідовно¬го запровадження майже 94% селянських сімей мали наділи до 5 десятин, що було значно менше норми середнього прожиткового мінімуму. До 1907 р. селяни в результаті викупної операції виплатили понад 1,5 млрд. крб,, що в декілька разів перевищувало ринкову вартість землі. У листопаді 1866 р. всі землі й угіддя державних селян, які становили в Україні 50% се¬лянства, закріплювалися за ними в безстрокове общинне чи подвірне ко¬ристування. За ці наділи вони щороку вносили до державної скарбниці об¬рочний податок, Реформа 1861 р. зумовила процес витіснення дворянського землево¬лодіння буржуазним. Дворянська земля переходила до рук купців, замож¬них селян і представників інших станів. Тоді ж спостерігався посилений процес товаризації поміщицьких і заможних селянських господарств, чіткі¬шою стада спеціалізація окремих районів України. Чимраз інтенсивніше використовували найману працю та машини. Наприкінці XIX ст. у капіталі¬зованих поміщицьких і курдських господарствах застосовувалася праця 425 тис. постійних сільськогосподарських робітників. Все це разом із роз¬ширенням посівних площ зумовило підвищення врожайності.
Наслідком реформи 1861 р. стало й подальше розшарування селянст¬ва. До сільської буржуазії належало 448 тис. дворів (5 млн. осіб), що зосе¬реджували майже 40% всіх надільних і приватних земель. Решту - 550 тис. дворів (5-6 млн. осіб) становили середняки, які були власниками четвертої частини надільних земель. Частина селян, які розорилися, йшла до госпо¬дарств поміщиків, заможних селян і в промисловість.
Хоча земельні реформи 60-х років були запроваджені кріпосниками, вони мали буржуазний характер і сприяли налагодженню ринкових відно¬син, матеріально-технічному забезпеченню сільськогосподарського вироб¬ництва та піднесенню рівня агротехніки, а отже, й зростанню врожайності.