Тема 1.6 Роль калькулювання в управлінні витратами

План

1.6.1 Собівартість, калькуляція, види калькуляцій

1.6.2 Принципи калькулювання

1.6.3 Об’єкт обліку витрат, об’єкт калькуляції, калькуляційна одиниця

1.6.1 Собівартість, калькуляція, види калькуляцій

Собівартість – це виражена у грошовому вимірнику величина ресурсів, використаних у певних цілях. Вона є одним з важливих узагальнюючих економічних показників ефективності роботи підприємства, основою для ціноутворення, а зниження собівартості – важливий резерв покращання фінансового стану підприємства.

Калькуляція – обчислення собівартості.

Види калькуляцій:

1) залежно від часу складання, методики розрахунку та вихідних даних:

- планові – складають перед початком виробничого процесу на підставі планових норм витрат та планового виходу продукції і протягом виробничого процесу не змінюють;

- нормативні – складають на кожен наступний робочий період, вид або цикл робіт за нормами, скоригованими з урахуванням умов, що склалися на даний момент;

- провізорні (попередні) – складають за деякий час до закінчення звітного періоду на підставі фактичних даних про витрати і вихід продукції за минулий час з початку періоду та очікуваних витрат і виходу продукції до кінця звітного періоду. Їх використовують для визначення очікуваних фінансових результатів та для планування на наступний період;

- звітні (фактичні) – складаються після закінчення звітного періоду на підставі облікових даних про фактичні витрати і вихід продукції;

2) за періодом господарської діяльності, витрати якого включені до собівартості – щоденні, місячні, квартальні, за періодами робіт (циклами, фазами, переділами, стадіями тощо), по закінченню робіт (замовлення);

3) за складом елементів витрат, що включаються до собівартості: повні виробничі, повні комерційні, неповні (калькуляції змінних витрат).

1.6.2 Принципи калькулювання

Основними принципами калькулювання є: науково обґрунтована система класифікації витрат підприємства; визначення об’єктів обліку витрат, об’єктів калькулювання і калькуляційних одиниць; вибір методу розподілу накладних (непрямих) витрат; розмежування витрат між звітними періодами; розмежування поточних витрат на виробництво і капітальних вкладень (інвестицій); вибір методу обліку витрат і калькулювання собівартості.

1.6.3 Об’єкт обліку витрат, об’єкт калькуляції, калькуляційна одиниця

Об’єкт віднесення (обліку) витрат – це виріб, організаційний підрозділ, вид виробництва, стадія, агрегат, для яких організовано відокремлений облік витрат, тобто відкривають окремий аналітичний рахунок для обліку витрат.

Об’єкт калькуляції – це вид продукції, робіт, послуг, виробництво, програма, завдання, замовлення і т.ін., собівартість яких визначають.

Калькуляційна одиниця – це одиниця вимірювання окремих видів продукції (робіт, послуг), собівартість яких визначається: тонна, шт.., рулон, умовна одиниця тощо.

Контрольні питання

1. Поняття: собівартість, калькуляція.

2. За якими ознаками класифікують калькуляції.

3. Коли складається провізорна калькуляція.

4. Чим відрізняється об’єкт витрат від об’єкта калькуляції.

5. Що таке калькуляційна одиниця.