Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка Основи християнськ культури.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
369.66 Кб
Скачать

Питання для індивідуальної роботи:

  1. Побудуйте ієрархію власних цінностей.

  2. Проаналізуйте цінності сучасної молоді з погляду християнства.

  3. Як в християнстві розуміється любов?

  4. Текстуально розгляньте і знайдіть підтвердження християнського вчення про любов як вищу цінність.

  5. Цінності сучасної молоді: християнський погляд.

Питання для обговорення:

  1. Чи мають значення для християн матеріальні цінності?

  2. Чи існує конфлікт між цінностями віруючого та атеїста?

  3. Чиї цінності більш духовні: християнина чи невіруючого?

  4. Чи мають християни дослухатися до цінностей інших релігій?

  5. Яка роль людини в формуванні цінностей, якщо їх відкриває Бог?

  6. Чи є любов універсальною цінністю?

  7. Чи можуть бути цінності хибними?

  8. Чи можуть і в якому випадку християнські цінності втратити свою значимість?

  9. Чи потрібно усім приймати християнські цінності?

  10. Що потрібно зробити щоб християнські цінності стали всезагальними?

Література:

  1. Ваайман К. Духовность. Формы, приципы, подходы. – М.: ББИ,

Тема 4: Суспільний ідеал християнства та його втілення в українському суспільстві

Церква як суспільний та духовний інститут. Відмінності християнської спільноти від інших релігійних спільнот. Ідеал сучасної християнської Церкви: «цивілізація любові». Ставлення християнства до сучасної культури та цивілізації. Християнство і сучасна масова культура. Ставлення християнства до держави. Моделі взаємодії церкви та держави. Функції Церкви в державі та суспільстві. Вплив Церкви на суспільні та державні відносини в Україні. Християнство і права людини. Доброчинність як вияв соціальної солідарності та християнської любові. Церковна та народна культура: єдність та протистояння. Проблема інтеркуляції та неоязичництва. Процеси секуляризації, етнізації та уніфікації в сучасному християнстві. Конфлікт консерватизму та лібералізму в християнстві. Християнство та сучасні ідеології. Екуменізм як важливий чинник відносин між християнами. Християнський та світський гуманізм. Перспективи розвитку християнства в сучасному світі.

Основні поняття: Церква, «цивілізація любові», народна християнська культура, права людини, християнський солідаризм, християнський гуманізм, інтеркуляція, етнізація, уніфікація.

Питання до лекції:

        1. Основні аспекти християнського суспільного ідеалу.

        2. Сучасна культура: християнська оцінка.

        3. Тенденції розвитку сучасного християнства.

Питання семінарського заняття:

              1. Проаналізуйте суспільний ідеал християнства.

              2. Християнська оцінка сучасного суспільства.

              3. Аспекти взаємодії християнства з державою та політикою.

Методичні рекомендації до семінарського заняття:

1. Метою і суспільним ідеалом християнства є максимальна християнізація культури й суспільства згідно принципів любові, миру, справедливості, милосердя. Зусилля по християнізації церква здійснювала протягом усієї історії свого існування. Щоправда християнізація розумілася не лише як моральне і поступове вдосконалення людини, але часто проводилася як насильне нав’язування церковних доктрин та ідей політичними засобами, або шляхом маніпуляцій та боротьби за владу. Домінувала думка, що християнізувати суспільство може лише християнська влада, яка сама по собі здатна побудувати суспільство й культуру добра й любові. Часто навіть не звертали увагу на негативні засоби реалізації такої мети. В результаті з багатьох причин, і зокрема й церковних, в Європі почався процес секуляризації − відокремлення суспільства і держави від релігії. В сучасному світі християнство не займає домінуючих владних позицій, можливість його політичного впливу на суспільні процеси обмежено законодавствами різних країн (норма про відокремлення церкви від держави та школи). В той же час християнство не відмовилося від своєї духовної мети. Воно дійшло усвідомлення того, що ідеал любові не може бути нав’язуватися насильно. Тому зусилля християнських спільнот в наш час спрямовані на мирні, не політичні, культурні і поступові перетворення життя держав і суспільств. Ідеалом таких зусиль є побудова «цивілізації любові» − мирного співіснування людей, культур та держав.

2. Сучасне християнство має загалом консервативне соціальне вчення. Воно наполягає на проведенні традиційних моральних принципів та цінностей у культурному, соціальному, політичному та економічному житті. Християнство усіх конфесій активно протестує проти пороків сучасної цивілізації: індивідуалізму, конс’юмеризму (споживатництва), духу вседозволеності, аморалізму, культу насилля, тощо. На противагу воно проголошує солідаризм, справедливість, моральну рівність усіх перед Богом, тощо. Останнім часом в християнстві все голосніше звучить заклик до оновлення соціального вчення на засадах нової ортодоксії. Негативи масової культури пропонується долати активною проповіддю Христа, Євангелія, створювати дієвий простір християнської культури сучасного типу.

3. Важливим чинником соціальної доктрини Церкви є ставлення до держави. Насамперед важливо усвідомити, що Церква не вважає нормативним видом соціального життя монархію, аристократію чи республіку. Християнство приймає будь який соціально-політичний устрій з умовою, що він не відкидає християнських принципів. Найкращим для блага Церкви є демократичний устрій держави, адже в його умовах можлива найбільша реалізація самодіяльності, прав і свобод людини.

В цьому контексті прийнятні різні варіанти взаємодії церкви та держави: форма залежного існування (цезаропапізм), форма повної автономії і відокремленості, форма співпраці та кооперації. Перша була реалізованою в історії Візантійської та Російської імперій, і привела до тяжких наслідків втрати Церквою своєї свободи. Дві останні прийнятні для незалежного і вільного існування церкви в суспільстві. Церква не повинна виконувати в суспільстві ідеологічних, державницьких функцій. Вона покликана завжди залишатися втіленням чистого образу Бога в державі та суспільстві.