Питання для самостійної роботи:

1. Цінності в структурі релігійного світогляду.

2. Проведіть різницю між основними християнськими та нехристиянськими цінностями.

3. Типологія і функції християнських цінностей.

Методичні рекомендації для самостійної роботи:

Цінності − те, що відчуття людей визнають найвартісним, тим, що стоїть над усім і до чого треба прагнути, споглядати, відноситися з повагою, визнанням, шануванням. Необхідно відзначити, що цінності являють собою ірраціональну глибину світогляду людини. Вони не піддаються логіці раціонального пізнання. І виявляються у особистісних почуттях добрі і зла, симпатії та антипатії, любові та ненависті, дружби та ворожості. Людина утворює специфічний аксіосвіт − світ цінностей, значень, ідеалів, вподобань, норм, які фактично визначають її буття. Світ людського буття − це світ цінностей. Це особливий космос естетикос.

Існує особливий тип релігійних цінностей, який має свою природу і структуру. Релігійні цінності відрізняються від нерелігійних. Релігійні цінності є теоцентричними, вартісність речей, подій та явищ в межах релігійних цінностей визначається приналежністю до сфери священного, релігійного авторитету, релігійної свідомості (знання, віра, емоції), релігійних відносин, святинь (культ) та релігійних спільнот (). Ієрархія священного є визначальним ієрархії цінностей. Релігійні цінності мають суспільний та індивідуальний аспект. Суспільними (колективістськими) є цінності прийняті усією релігійною спільнотою: спасіння, мир, єдність, спілкування, авторитет, тощо. До індивідуальних релігійних цінностей відносять такі, що складають основу особистісних пріоритетів та ідеалів віруючого: святість, спасіння, чистота. Існує, також, поділ цінностей на духовні та матеріальні, хоча акцент робиться на духовних. Релігія переважно продукує систему духовних цінності, хоча серед них можна виділити ідеали (святість, добро, істина, свобода) та духовні цінності матеріального плану − предмети культури (твори, культ, храми). В різних релігіях різне ставлення до матеріальних цінностей (економіка, гроші, товар, ринок, знаряддя праці, засоби виробництва, тощо). В більшості релігій матеріальні цінності є залежними, похідними від духовних, вони не самоцінні і виступають засобами для реалізації духовних завдань.

2. Якщо поділяти релігії на природні релігії (нетеїстичні) та релігії Одкровення (теїстичні: іудаїзм, християнство, іслам), то система цінностей природних релігій визначається прийнятими в певному суспільстві звичаями, нормами, ритуалами, духовними прозріннями, тоді як в релігіях Одкровення цінності мають надприродний характер − їх джерелом виступає єдиний Бог. В залежності від характеру релігії, в кожній релігії виділяють основну групу цінностей, а також одну, чи декілька, вищих духовних цінностей. Так, в релігіях Індії духовними цінностями є життя, спокій, безпристрасність, духовна чистота, але найвищою цінністю є пробудження, просвітленість. В конфуціанстві − справедливість, мужність, відданість, чемність, щирість, але найвищою є людинолюбство (жень). В зороастризмі − чистота, світло, творчість, але вищою цінністю є Добро. В іудаїзмі до духовних цінностей належать: святість, спасіння, моральність, добро, віра, але вищою є Закон, Завіт з Богом. У мусульман − віра, мужність, чистота, милосердя, але найвищою є покора, відданість Богу. В християнстві духовними цінностями є смирення, чистота, радість, свобода, віра, надія, але найвищою є любов.

3. В християнстві немає протиставлення духовних і матеріальних цінностей, тому, що не існує протистояння Бога й світу, людини й Бога, тіла й душі. Реалізація духовних ідеалів й цінностей можлива і необхідна в матеріальній сфері. Так само і матеріальні цінності потребують вищих парадигм свого розвитку − духовних цінностей. Матеріальні цінності є цінності-засобами для реалізації духовних цінностей-цілей. Наприклад, в якості ідеалів матеріальних цінностей − грошей, праці, господарювання, матеріальних ресурсів, виступають духовні цінності − мир, спокій, щастя, справедливість.

Функціями християнських цінностей є конституююча, орієнтаційна та нормотворча. З'ясовуючи, що є добро, прекрасне, істина, справедливість тощо, цінності конституюють сенс людського життя, утворюють його духовну основу. Метою життя християнина є реалізація вищих духовних ідеалів та цінностей. Сенсом життя християнина є досягнення буття в любові. Будучи орієнтирами, цінності постають у формі ідеалів — вільно прийнятих зразків поведінки, прообразів духовних предметів, які орієнтують людину на втілення волі Бога та саморозкриття. Цінності не тільки формують ідеали, вони передбачають вибір людини на користь добра, прекрасного, справедливого, стають нормами діяльності людей. Норми — це правила, вимоги, закони поведінки, які виводяться із сенсу цінності.