- •1.Мова і література в системі культурних цінностей укр. Сусп.
- •2.Мова- суспільне явище. Функції мови.
- •3.Укр. Літературна мова і мова професійного спрямування.
- •6. Складники системи нац. Мови.
- •9. Основні х-ки сучасної укр.. Л-ної мови. Види мовних норм.
- •10.Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку лм
- •11.Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
- •12.Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. Давня література й початки формування лм.
- •14. Усна і писемна форми української лм.
- •15. Функціональні різновиди української лм. Їхні основні ознаки
- •16.Стильові різновиди суч. Укр. Мови й фахова мова.
- •17.Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •18.Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •19. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •20.І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •21. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка
- •24. Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •25. Принципи українського правопису.
- •26.Науковий стиль сучасної української літературної мови.
- •27. Писемні форми репрезентації наукової інформації (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •29 Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика
- •30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •31.Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми
- •32. Пряме й переносне значення слова. Вияви полісемії в різностильових текстах.
- •33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
- •34. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах.
- •35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
- •36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •37.Неологізми, архаїзми,історизми в українській літературній мові.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39.Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •40. Поняття «граматичні мовні норми». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •41. Синтаксична конструкція в різностильових текстах.
- •42.Синтаксична норма .Складні випадки керування.
- •43. Синтаксична норма. Порядок слів у реченні.
- •44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівні звороти.
- •45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування, й покликання на використанні джерела, оформлення бібліграфічного опису.
- •46. Усна форма літературної мови. Орфоепічні нори як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •47.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
- •48. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
- •50. Специфіка монологічної публічної мови.
- •51. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •52. Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).
- •53. Мовний етикет.
- •54. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
Документ — це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку й має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. Документи класифікуються за такими критеріями: 1) За найменуванням: заява, телеграма, довідка, інструкція, протокол та ін. 2)За походженням: службові й особисті. 3) За місцем виникнення: внутрішні, зовнішні. 4) За призначенням: особові офіційні документи, кадрові, довідково-інформаційні, організаційні розпорядчі. 5)За напрямом: вхідні, вихідні. 6)За формою: стандартні (типові), індивідуальні (нестандартні). 7)За терміном виконання: звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові. 8)За ступенем гласності: загального користування, службового користування, таємні, цілком таємні. 9)За стадіями створення: оригінали, копії. 10)За складністю (кількістю відображених питань): прості, складні. 11)За терміном зберігання: тимчасового, тривалого, постійного. 12)За технікою відтворення: рукописні,відтворені механічним способом. 13)За носієм інформації: на папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці, дискеті. До документа ставляться такі вимоги: 1)Повинен видаватися повноважним органом або особою у відповідності з її компетенцією. 2) Не повинен суперечити діючому законодавству і директивам вищестоящих органів. 3) Повинен бути достовірним і відповідати завданням конкретного керівництва. 4) Повинен бути складений за формою. 5) Бездоганно відредагований і оформлений.
31.Поняття «термін», «термінологія», «терміносистема». Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми
Терміни - це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів.Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні, юридичні, економічні (інфляція, емісія). Існує й загальнонаукова термінологія, що викориистовується в усіх галузях науки, суспільного життя: аналіз, синтез, держава, проблема. Терміни позбавлені образності, експресивно-стилістичного забарвлення. Терміноло́гія — це розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань. Терміносистема – це сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва. Кодифікація термінів — це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання. Вона буде ефективною лише, якщо введені єдинодержавні стандарти. Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології. Будь-яке відхилення від стандартів може призвести до непорозуміння, що в свою чергу може стати фатальною причиною величезних проблем. Найбільш яскравою проблемою стандартизації сучасної економічної терміносистеми є перехід від радянської термінології до української. Також багато термінів є запозиченими з інших мов. Намагання їх українізувати породжує проблеми непорозуміння.