83.П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.

Соціологічні дослідження закладені О.Контом,Г.Спенсером,Е.Дюркгеймом знайшли своє продовження в працях Питирима Сорокіна(1889-1968).У 1930 став першим професором соціології в Гарвардському універститеті.Представник інтегрального напрямку сучасної соц,автор теорій соціальної стратифікації і соц мобільності.Значний внесок зробив в розробку проблем предмету і структури соціології,механізму і шляхів соціального розвитку,соц нерівності,соц структури суспільства.Обєднав в єдине ціле всі аспекти соціологічного вивчення суспільного життя,створив ту «інтегральну»соц.яка синтезувала все найкраще,що було досліджено до того часу в соц.Основні праці: Система соціології 1920,Соц революції 1925,Соц мобільність 1927,Соціальна і культурна динаміка 37-41,Осноні тенденції нашого часу 1964.В праці Система соц проголосив такі основні принципи соц:Соц,як наука повинна будуватись за типом природничих наук;соц повинна вивчати світ таким,який він є;соц повинна бути «оюєктивною дисципліною»,тобто вивчати реальні взаємодії людей,які є доступними бєктивному вивченню;соц повинна позбутися «філософстування»оскільки вона хоче бути точною наукою.Сорокін ділив соц на теоретичну і приклану.Обєктами вичення його соц є перш за все соц поведінка і діял людей,соц групи і структура сусп вцілому.а також соц процеси які в ньому відбув.Він розробив теорію цінностей і культурної динаміки.

84.Правова культура сучасного українського суспільства

85.Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні

86.Соціологія політики та її особливості в Україні

Соціологія політики — галузь соціологічного знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів на політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі. Предмет соціології політики охоплює соціальні аспекти функціонування політичної сфери — інституціалізацію, соціалізацію, інструменталізацію політичних форм в контексті соціального середовища, а також політичну свідомість і політичну поведінку людей, відображених у діяльності державних і суспільних інститутів, організацій та в механізмах їх впливу на процес функціонування влади. Специфіка соціології політики, на відміну від філософії, юриспруденції, політології та інших наук, що вивчають сферу політики, виявляється в дослідженні її із соціологічних засад. Її проблематика — це передусім відносини між політикою та суспільством; соціальними і політичними інститутами; соціальною і політичною поведінкою різних соціальних груп: представленість інтересів, потреб соціальних груп у політиці державної влади, їх ставлення до неї, яке виявляється у суспільній думці (судженнях, оцінках) та в залученні людей до діяльності суспільно-політичних організацій, процесів тощо. Відповідно соціологія політики досліджує виникнення політичного феномену всередині соціального контексту. Тобто якщо соціологія досліджує людину в соціальному середовищі, то соціологія політики аналізує політичне життя з точки зору людини як суб'єкта суспільства. На сучасному етапі розвитку людства політичне життя все більше характеризується активізацією масових суспільних рухів. Люди різної політичної орієнтації протестують проти мілітаризації, політики агресії та війни, расової та національної дискримінації, обмеження прав жінок, корупції, хижацького використання природних ресурсів і довкілля. Історію становлення соціології політики поділяють на три періоди: передісторія соціології політики (до середини XIX ст.), класичний етап розвитку соціології політики (друга половина XIX ст. — 20-ті роки XX ст.), сучасний етап. Поява соціології політики як самостійної галузі знання пов'язана з діяльністю німецького соціолога М. Вебера, який одним з перших здійснив соціальний аналіз влади, владних відносин, дав класифікацію типів держави в суспільстві. Сучасні українські соціологи (Є. Головаха, С. Макєєв, В. Танчер, О. Якуба та ін.) зосередили свій погляд на владних відносинах, особливостях суб'єктів влади, проблемах співучасті людей у політичному і правовому житті. Багато уваги приділяють вони вивченню природи, ролі держави, напрямів діяльності формальних і неформальних інститутів, що претендують на участь у прийнятті політичних рішень. Усі ці дослідження завжди виходять на проблеми влади, владних відносин, їх розвитку, функціонування в суспільстві, завдяки чому було сформовано проблемне поле соціології політики.