40.Визначте сутність трудової мобільності та особливості формування трудової кар’єри

Важливою характеристикою трудового процесу є трудова мобільність, яка є одним із видів соціальної мобільності.Трудова мобільність- переміщення працівника , пов’язані зі змінами його становища в системі суспільного поділу праці(місяця роботи , професії, виду зайнятості тощо). Суспільна роль трудової мобільності реалізується в економічній , соціальній і соціально-психологічній функціях.Чинниками трудової мобільності є об’єктивні і суб’єктивні причини, які зумовлюють переміщення , змушують до них чи перешкоджають їм. Одним із видів трудової мобільності є трудова кар’єра.Трудова кар’єра- просування працівника щаблями виробничої, професійної, адміністративної, майнової, соціальної ієрархії, що відбувається протягом його трудового шляху. Успішність трудової кар’єри зумовлена соціальними( можливості , які надає суспільство в отриманні освіти , здійсненні кар’єри), ринковими ( можливості підприємств, попит і пропозиція на ринку праці);соціально-трудовими ( територіальна розташованість і галузева належність , партнерські зв’язки , масштаби підприємств), особистісними( здібності , риси характеру, здоров»я працівника , орієнтація на кар’єрне зростання,досягнення успіху),соціально-демографічними( стать , вік, освіта, стаж роботи , сімейний стан), соціально-статусними( матеріальне становище, соціальне походження , особливості соціалізації), а також випадковими ( сприятливі обставини , родинні зв’язки) чинниками.

48. Соціологія культур (функції, предмет, об’єкт).

Становлення культури пов'язують із процесом антропо-соціогенезу - біологічного та соціального розвитку людства. Водночас, власне соціальний розвиток людини, "входження" людини до суспільства у процесі соціалізації можливий лише через культуру. Будучи тільки людським творінням, культура облагороджує людину, забезпечуючи її комфортне існування у світі. У соціології проблеми культури суспільства, законо­мірності її існування та функціонування в соціумі вивчає галузева соціологічна теорія - соціологія культури. Складові культури, що відокремилися в процесі диференціації соціаль­ного знання, становлять предмет галузевих соціологій. Це, наприклад, соціологія освіти, соціологія навчання, соціо­логія виховання, соціологія вільного часу, соціологія книги, соціологія читання, соціологія музики тощо. Останні співвідносні із соціологією культури як частина та ціле й пере­бувають у тісній взаємодії, збагачуючи одна одну. Основні функції культури в суспільстві: - людинотворча, гуманістична, цивілізаційна; - пізнавальна (гносеологічна); - інтерактивна (комунікативна); - регулятивно-нормативна; - ціннісно-орієнтаційна; - освітньо-виховна.

51.Соціологія сімї. (предмет, об’єкт, основні проблеми і завдання).

Соціологія сім'ї- це галузь соціології, що вивчає формуван­ня, розвиток і функціонування сім'ї як соціального інституту, шлюбно-сімейних відносин у конкретних історичних умовах. Соціологічні проблеми сім'ї є предметом вивчення західних вчених - Ф. Мішеля, Д. Хілла, Л. Руббін, а також вітчизня­них - Н. Лавриненко. І. Прибиткової, В. Пічі, Н. Черниша, Н. Чуйка та ін. Сім'я - це соціальний інститут суспільства та мала соціаль­на група водночас, основою якої є шлюб або родинні зв'язки. Члени сімї пов'язані спільним побутом, взаємною допомогою, моральною та правовою відповідальністю. Сім'я може існувати в таких формах: • нуклеарна - це сім'я, що складається з подружньої пари та дитини (2/3 українських сімей належать до такого типу); • родинна (традиційна) - це сім'я, до якої, крім подружжя, входять інші родичі (кожна п'ята сім'я в Україні - традиційна). Шлюб — це визначена державою сукупність формальних приписів, які визначають права й обов'язки чоловіка та дружи­ни стосовно одне одного, щодо дітей, родичів і суспільства. Обсяг шлюбної групи є підставою для її розподілу на дві великі категорії - моногамія та полігамія. Моногамія - це шлюбний союз одного чоловіка та однієї жінки; Полігамія - це шлюбний союз більше, ніж двох партнерів. Шлюб може бути двох типів: • ендогамія — тип шлюбу, коли партнер обирається лише зі своєї групи (такою групою може бути рід, плем'я, верства, клас, нація); • екзогамія - партнер обирається з чужої групи (чужою групою в такому разі може бути клас, раса, нація, територіаль­на група, вікова категорія). Сім'я як основний соціальний інститут суспільства ви­конує специфічні функції. Репродуктивна функція. Кожне суспільство зацікавлене у відтворенні населення. Для суспільства важливим є народ­ження здорових дітей, здатних до соціалізації. Умовою існу­вання суспільства є регулювання народжуваності, запобігання демографічним вибухам або спадам. Функція соціалізації. Чільне місце в процесі соціалізації людини посідає сім'я. Первинна соціалізація, формування найбільш стійких рис особистості, переконань та уявлень відбувається саме в колі сім'ї. Економічна функція. Йдеться про формування і розподіл сімейного бюджету, організація побуту. Норми сімейного життя передбачають підтримку кожного члена сім'ї в разі ви­никнення економічних проблем. Статусна функція. Сім'я передає своїм дітям певні статуси, близькі до статусів батьків. Належність сімї до певної соціаль­ної верстви дає дитині можливості та винагороди, притаманні цій верстві, і визначає її подальше життя. Сім'я здійснює рольову підготовку дитини до статусів, близьких до статусів її батьків і родичів, формуючи в неї відповідні інтереси, цінності й спосіб життя.Захисна функція. Сім'я здійснює психологічний, економіч­ний і фізичний захист своїх членів. У більшості випадків про­вину чи сором людини поділяють його родичі. Функція сексуального регулювання. Завдяки сім'ї суспіль­ство впорядковує, регулює природні сексуальні потреби людини. Функція емоційного задоволення. Кожна людина потребує кохання, тепла, турботи, повноцінного інтимного спілкування. Досвід свідчить, що найчастіше злочини й інші негативні вчинки здійснюють люди, яким в дитинстві бракувало турботи та ніжності батьків.