- •1. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2. Предмет та об`єкт вивчення соціології.
- •3.Основні Категорії соціології
- •5. Функції соціології
- •11. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань.
- •14.Визначення суспільства і його ознаки.
- •17.Визначіть основну сутність понять:соціальна спільність, соціальна група, соціальний інститут,соціальна організація, особистість.
- •19. Соціальна структура суспільства та основні елементи соціальної структури суспільства
- •21.Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •22. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •23. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •24.Соціалізація особистості та її сутність.
- •28.В чому полягає сутність поняття “людина ”, “індивід”, “особистість”їх співвідношення.
- •29. Соціальний конфлікт та його сутність та види.
- •31.Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку.
- •33.Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •34.Психологічний клімат трудового колективу.
- •35.Основні методи соціологічних досліджень.
- •36.Методи спостереження в соціології.
- •37.Методи опитування в соціологічних дослідженнях.
- •38.Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •39.Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •40.Визначте сутність трудової мобільності та особливості формування трудової кар’єри
- •48. Соціологія культур (функції, предмет, об’єкт).
- •51.Соціологія сімї. (предмет, об’єкт, основні проблеми і завдання).
- •58.Марксистська теорія суспільства.
- •59. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •92. Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості.
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство
- •6.Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів
- •7.Сучасні соціологічні теорії середнього рівня
- •8.Класифікація соціологічних теорій середнього рівня та їх загальна характеристика
- •9.Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •11.Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •12.Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •13.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •15.Індустріальне суспільство і його особливості
- •18.Проблеми громадянського суспільства в Україні
- •20.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •24.Соціальна особистість та її сутність
- •27.Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •41.Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •42.Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •43.Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •44.Правова соціалізація особистості
- •45.Правова держава та її сутність
- •46.Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •47.Мета та програма соціологічного дослідження
- •48.Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49.Соціологія релігії(предмет,основні проблеми та функції)
- •50.Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації соціології освіти
- •53.Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •55.Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •56.Поняття «цінність» у соціології. Ціннісні орієнтації та їх місце в структурі особистісних диспозицій
- •60.Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •62.Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64.Соціальні інститути суспільства та їх роль. Основні типи , функції та структурні елементи соціального інституту
- •65.Соціальні процеси , соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії загальної соціологічної теорії
- •66.Соціологічна система о.Конта та її вплив на розвиток соціології 19-20 ст.
- •69.Вплив культури на соціалізацію особистості
- •75.Молодь як специфічна соціально-демографічна спільнота
- •76.Державна молодіжна політика в Україні
- •77.Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства
- •80.Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •82.Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •83.П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •84.Правова культура сучасного українського суспільства
- •85.Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •86.Соціологія політики та її особливості в Україні
- •87.Значення релігії для функціонування суспільства
- •88.Функції і канони висловлювання громадської думки
- •89.Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •90.Сутність понять реабілітації,ре соціалізації та де соціалізації особистості
- •91.Девіантність особистості як біопсихосоціальне явище
- •92.Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості
- •95.М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •96.Макросоціологічна концепція суспільства «золотого мільярду»
- •97.Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •98.Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •99.Основні типи держави та державного устрою
- •100.Соціологія праці та соціотехнічний експеримент ф.Тейлора
- •101.Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості
- •102.Соціологічні погляди м.Вебера на проблему бюрократії
- •104.Поняття соціальних змін і їх рушії .
- •105 «Розуміюча» соціологія м.Вебера
- •106.Об’єкт , предмет та функції соціології виборчого процесу.
82.Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
Одним з найвідоміших античних суспільствознавців є Платон соціальну філософію якого можна вважати як реформістською, так і утопічною. Роздумуючи над тим, якою має бути ідеальна держава, стверджував, що більшість людей завдяки лише власним зусиллям не можуть наблизитися до досконалості, що спричиняє необхідність у державі й законах. Ідеальна держава, на думку Платона, створюється не в інтересах індивіда або окремого прошарку, а заради цілого, тобто самої держави, поза якою індивід існувати не може. Основне зло сучасного йому суспільства Платон бачив у людському егоїзмі, закоріненому в комерціалізації людських відносин. Індивід прагне до держави і законів, щоб наблизитися до суспільного ідеалу. Платон намагається сконструювати свій ідеальний поліс за допомогою трансформації принципів східного ієрархічного управління — генерального поділу суспільства на два стани: управлінців і виробників. Платон намагається позбавити ідеальну державу можливості розвитку, залишаючи їй право лише функціонувати. На його думку, будь-які суспільні зміни є не прогресом, а регресом. Кругообіг державних форм і складає філософію історії Платона, яка є критикою неприйнятних для нього форм державного ладу. Держава Платона — це ідеократія. Його підхід до цієї побудови можна назвати етичним раціоналізмом, що насправді ототожнюється з утопізмом і впроваджуватися без насильства над людиною не може. Виховання і просвіта займають важливе місце у системі соціальних поглядів Платона, проте розглядає він їх з позицій кожної верстви окремо. Задля соціальної справедливості Платон пропонував скасувати сім'ю як соціальний інститут і підпорядковував сімейні стосунки людей державі. Він вважав, що індивідуального щастя його держава не передбачає — члени ідеальної держави щасливі гуртом. Отже, Платон був одним з перших, хто спробував пояснити причини соціальної нерівності, тобто створив власну теорію соціальної стратифікації. Значний внесок у розвиток соціологічної думки, вчення про державу і суспільство вніс інший відомий давньогрецький філософ, учень Платона, Арістотель. Він започаткував логіку, психологію, політику, інші галузі знання, залишивши спадщину вчення про суспільство, державу і владу. Його основними творами у протосоціологічному контексті можна вважати «Політику», «Етику», «Риторику». За Арістотелем, першим елементом будь-якої історичної одиниці є родова община. Держава є об'єднанням родових громад. Інший основний елемент будь-якої історичної держави — рабство. Жодна держава, за Арістотелем, немислима без панів і рабів. Усупереч Платонові він виступає прихильником індивідуальної приватної власності. Як і Платон, вважає, що людина за природою — істота державна. Поза державою залишаються або нерозвинуті морально істоти, або надлюдина. Держава — це сформована певна сукупність громадян. Громадянин — той, хто може брати участь у законодавчій і судовій владі держави. Арістотелівська ідеальна держава відображає насамперед давньогрецький ідеал помірності й гармонії, тобто найоптимальнішу комбінацію елементів суспільно-політичних форм і «людського матеріалу». Якщо Арістотель вважав, що сила — на боці «демократії», то Платон твердив, що сила — на боці тиранії, отже, необхідно знайти (виховати) такого тирана, який, погоджуючись узяти на себе місію освіченого монарха, царя-філософа, філософа-законодавця, здійснив би ідеал платонівської держави. Арістотель доходить висновку, що кориснішою для розвитку суспільства є влада законів. Ці його думки знайшли подальший розвиток у середньовічній соціально-політичній думці, а його вчення про «середній клас» стало джерелом «теорії середнього класу» у XX ст.