- •1. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2. Предмет та об`єкт вивчення соціології.
- •3.Основні Категорії соціології
- •5. Функції соціології
- •11. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань.
- •14.Визначення суспільства і його ознаки.
- •17.Визначіть основну сутність понять:соціальна спільність, соціальна група, соціальний інститут,соціальна організація, особистість.
- •19. Соціальна структура суспільства та основні елементи соціальної структури суспільства
- •21.Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •22. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •23. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •24.Соціалізація особистості та її сутність.
- •28.В чому полягає сутність поняття “людина ”, “індивід”, “особистість”їх співвідношення.
- •29. Соціальний конфлікт та його сутність та види.
- •31.Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку.
- •33.Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •34.Психологічний клімат трудового колективу.
- •35.Основні методи соціологічних досліджень.
- •36.Методи спостереження в соціології.
- •37.Методи опитування в соціологічних дослідженнях.
- •38.Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •39.Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •40.Визначте сутність трудової мобільності та особливості формування трудової кар’єри
- •48. Соціологія культур (функції, предмет, об’єкт).
- •51.Соціологія сімї. (предмет, об’єкт, основні проблеми і завдання).
- •58.Марксистська теорія суспільства.
- •59. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •92. Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості.
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство
- •6.Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів
- •7.Сучасні соціологічні теорії середнього рівня
- •8.Класифікація соціологічних теорій середнього рівня та їх загальна характеристика
- •9.Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •11.Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •12.Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •13.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •15.Індустріальне суспільство і його особливості
- •18.Проблеми громадянського суспільства в Україні
- •20.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •24.Соціальна особистість та її сутність
- •27.Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •41.Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •42.Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •43.Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •44.Правова соціалізація особистості
- •45.Правова держава та її сутність
- •46.Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •47.Мета та програма соціологічного дослідження
- •48.Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49.Соціологія релігії(предмет,основні проблеми та функції)
- •50.Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації соціології освіти
- •53.Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •55.Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •56.Поняття «цінність» у соціології. Ціннісні орієнтації та їх місце в структурі особистісних диспозицій
- •60.Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •62.Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64.Соціальні інститути суспільства та їх роль. Основні типи , функції та структурні елементи соціального інституту
- •65.Соціальні процеси , соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії загальної соціологічної теорії
- •66.Соціологічна система о.Конта та її вплив на розвиток соціології 19-20 ст.
- •69.Вплив культури на соціалізацію особистості
- •75.Молодь як специфічна соціально-демографічна спільнота
- •76.Державна молодіжна політика в Україні
- •77.Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства
- •80.Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •82.Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •83.П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •84.Правова культура сучасного українського суспільства
- •85.Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •86.Соціологія політики та її особливості в Україні
- •87.Значення релігії для функціонування суспільства
- •88.Функції і канони висловлювання громадської думки
- •89.Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •90.Сутність понять реабілітації,ре соціалізації та де соціалізації особистості
- •91.Девіантність особистості як біопсихосоціальне явище
- •92.Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості
- •95.М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •96.Макросоціологічна концепція суспільства «золотого мільярду»
- •97.Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •98.Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •99.Основні типи держави та державного устрою
- •100.Соціологія праці та соціотехнічний експеримент ф.Тейлора
- •101.Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості
- •102.Соціологічні погляди м.Вебера на проблему бюрократії
- •104.Поняття соціальних змін і їх рушії .
- •105 «Розуміюча» соціологія м.Вебера
- •106.Об’єкт , предмет та функції соціології виборчого процесу.
6.Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів
Більшість учених дотримується думки про трирівневу структуру соціології та виділяє такі рівні системи соціологічного знання: загальнотеоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії та
емпіричні дослідження.
Головні завдання, які вирішує загальнотеоретична соціологія:
— створює засади для опису і пояснення явищ, фактівсоціальної дійсності у термінах і категоріях, які відображають їх сутнісні характеристики, спільні та відмінні риси;
— орієнтує на комплексний підхід до вивчення соціальних явищі процесів;
— розкриває сутність соціальних законів (загальних і спеціальних);
— формує методологічну базу для соціологічного пізнання дійсності;
— виявляє загальні закономірності соціального розвитку суспільства, а також є методологічною базою розвитку спеціальних соціологічних теорій та емпіричних досліджень;
— інтегрує, синтезує, узагальнює розрізнені знання, здобуті емпіричним шляхом, формує їх у складну систему висновків, узагальнень, понять, категорій, законів тощо.
Другий рівень становлять спеціальні соціологічні теорії, які вивчають закономірності розвитку окремих соціальних спільнот, функціонування соціальних інститутів, соціальних процесів.Значення цих теорій винятково важливе і зумовлене багатьма причинами.
Емпіричні соціологічні дослідження, які становлять третій рівень системи соціологічного знання, є однією з форм вивчення дійсності на початковому етапі пізнавального процесу. На відміну від теоретичного дослідження (в межах якого соціолог оперує насамперед науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ), в емпіричному предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси,
мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості. Емпіричне соціологічне дослідження є найдинамічнішим і має
специфічну організаційну структуру, яка відрізняється від
традиційної теоретичної діяльності.
7.Сучасні соціологічні теорії середнього рівня
Теорії макрорівня (макросоціологія).
Макросоціологічні теорії вивчають великі соціальні системи, такі як: суспільство, цивілізації, їх внутрішні структури і взаємини між структурними елементами. Цей підхід більше пов'язаний з такими науками — демографія, політологія, економіка.
Теорія структурного функціоналізму.
Її засновником є американський вчений Толкотт.
Згідно теорії Парсонса, реальність, попри те, що є неосяжною, організована логічно і раціонально, має системний характер і завдання теорії полягає у тому, щоб побудувати несуперечливі схеми, у які вкладається усе накопичене знання, і встановити логічні зв'язки між усіма попередніми теоретичними побудовами соціологів.На відміну від всеохоплюючої теоретичної системи Парсонса, теорія Мертона придатна для аналізу певної, конкретної групи фактів, характерних для окремих сфер суспільного життя. її позитивною стороною є легкість перевірки гіпотез за допомогою емпіричних досліджень. До теорій середнього рівня належать, наприклад, теорії соціальної структури, аномії, бюрократії, науки та ін.
Роберт Мертон сформулював основну теорему функціонального аналізу: "Так само як одне соціальне явище може мати багато різних функцій, одна функція може по-різному виконуватися різними явищами".
Дослідник наголошує, що може існувати низка структур, які можуть виконувати ту чи іншу функцію, а соціолог повинен мати на увазі наявність функціональних альтернатив (функціональних замінників). Скажімо, не всі соціальні структури є функціональними для суспільства, деякі з них можна вилучити без шкоди для суспільної структури, наприклад, Коста-Ріка не має такого елемента суспільної структури, як армія.
Мертон показав, що соціальна система та її елементи можуть мати як видимі функції, так і латентні (приховані). Видимі — це ті, які відомі учасникам певного виду суспільної діяльності, латентні — ті, про які учасники не знають. Що дає соціологу подібне розмежування функцій? Це дозволяє зрозуміти стандарти соціальної поведінки, що на перший погляд здаються ірраціональними.
Як приклад Мертон наводить "танець дощу" індіанців племені гопі з Нью-Мексико. Гопі вірять, що цей танець примусить пролитися дощ на їхні поля (видима функція). Однак "танець дощу", який притаманний тільки цій суспільній групі і жодній іншій, — згуртовує їх, сприяє усвідомленню своєї єдності, "інакшості" від усіх інших людей (латентна функція).
Мертон розрізняє також дисфункції — негативні дії, які загрожують цілісності суспільства. Відтак, згідно з теорією Р. Мертона, структурно-функціональне пояснення конфлікту може бути досягнуте введенням розмежування між видимими і латентними функціями, а також між функціями і дисфункціями.
Соціологія, за Мертоном, повинна вивчати ступінь реальної інтегрованості суспільства, видимі і приховані функції соціальних інститутів, пояснювати соціальну організацію і поведінку людей. Йому належить ідея, що суперечності у суспільстві можна подолати шляхом зміни соціальної структури і запровадження нових організацій.
Критики структурного функціоналізму звертають увагу також на деякі інші його слабкі сторони, наприклад, неоднозначність такого терміну як суспільна рівновага. Запозичений з біології, у якій ознаки браку рівноваги досить легко виміряти (наприклад зміни температури тіла чи кров'яного тиску), він є дуже неоднозначний щодо суспільства (та сама структура може бути функціональною для однієї частини суспільства і дисфункціональною для іншої, наприклад, різні релігійні конфесії в одному суспільстві). Ще однією критичною думкою щодо структурного функціоналізму є та, що ця теорія, яка трактує стабільність як щось вище і визнає суспільні зміни деструктивними, є внутрішньо консервативною. Структурний функціоналізм підтримує існуючий суспільний лад, а його критики вважають, що зміни є необхідними для суспільного розвитку.