- •1. Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економ. Мислення: економічне політико-правове, соціально-культурне
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- •4. Розвиток економічного мислення. 5. Економічне мислення і економічна практика
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- •8. Предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •15. Економічні потреби
- •16. Ієрархія потреб
- •17. Економічні потреби
- •18. Взаємозв’язок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20. Економічна поведінка
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •25. Домогосподарства, підприємства(фірми) та сектори економіки
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •28. Національні та міжнародна економічна системи
- •29. Формування глобальної економічної системи
- •30. Сутність і види економічної діяльності
- •31. Суспільний поділ праці
- •32. Виробнича діяльність
- •33. Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36. Торгівельно маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми
- •Асоціація - найпростіша форма договірного об’єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної координації господарської діяльності.
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток і рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •43. Регулювання підприємницької діяльності
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його фактори
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •52. Економічна криза
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Функції капіталу
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал 58. Інтелектуальний капітал 59. Інформаційний капітал
- •60. Виробничий капітал 61. Підприємницький капітал 62. Фінансовий капітал
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність кругообігу капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •66. Праця і людський ресурс
- •67. Вартість і оплата праці
- •68. Заробітна плата
- •69. Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар та його характеристика
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів та послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92. Ринок інновацій
- •93. Міжнародні ринки. 94. Становлення глобального ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники
- •96. Національний дохід
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •99. Національне багатство
- •100. Доходи населення
- •101. Податки
- •102. Державний бюджет
- •103. Інфляція
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів
17. Економічні потреби
18. Взаємозв’язок потреб та інтересів
Економічні інтереси – це категорія об’єктивно-суб’єктивна. Суб’єкти економічних інтересів – окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому. Об’єкти економічних інтересів – економічні блага.
У системі інтересів відокремлюють ключові (головні) і другорядні. З урахуванням об’єкта інтересів останні можна класифікувати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнові та ін. З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточні і перспективні. З позиції усвідомлення вони бувають істинні, помилкові, неправильні, фальшиві. Носіями інтересів є індивіди, групи, класи, соціальні прошарки, суб’єкти господарювання і т.д.
У реальному житті єдність інтересів досягається через реалізацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв’язку. Інтереси людей суперечливі. Суперечності інтересів – це суперечності між їх носіями. Різнобічність інтересів і їх суперечливість обумовлена різним економічним положенням людей в економічній системі. Шляхи поєднання економічних інтересів:
-
субординоване підпорядкування одних економічних інтересів іншим;
-
координоване узгодження різнобічних інтересів усіх економічних суб’єктів.
У сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача.
19. Мотиви та стимули
У свідомості людини потреби перетворюються на інтерес або мотив, який і спонукає людину до певної цільової дії.
Поряд з категоріями „мотив” і „інтерес” у теорії і практиці використовується термін „стимул”. Мотив – це спонукання до дії, але в основі його може бути як стимул (винагорода, підвищення по службі), так і особисті причини (почуття обов’язку, відповідальність)
Стимул перетворюється на мотив лише тоді, коли він усвідомлений людиною, сприйнятий нею. Наприклад, щоб премія (стимул) стала мотивом поведінки і діяльності конкретного працівника, потрібно, щоб він усвідомлював її як справедливу винагороду за працю. Намагання заслужити премію сприятиме підвищенню ефективності праці. Проте для деякої частини працівників, котрі не мають надії отримати премію (низька фахова підготовка, недисциплінованість тощо), ця можлива винагорода залишається на рівні стимулу. Таким чином, економічний інтерес лежить в основі спонукальних мотивів до господарської діяльності людини. Тому через економічні інтереси можна впливати на ефективність виробництва. Засоби впливу на інтереси людей різноманітні. Вони мають різноманітну природу і залежать від типу економічної системи. Всі засоби передбачають свідому суб’єктивну діяльність одного суб’єкта стосовно іншого.
20. Економічна поведінка
Людина економічна – головний творчий суб’єкт ринкової економіки, який володіє свободою вибору і приймає економічно раціональні та оптимальні рішення з урахуванням усіх наявних можливостей і умов, відповідно до своїх особистих інтересів, мети і пріоритетів.
Три основні категорії – корисність, ціна й дохід – складають зміст теорії поведінки споживача. Корисність правомірно розглядати як характеристику задоволеності споживача (чи досягнутого ним добробуту) при споживанні певних товарів та послуг. Категорія корисності служить для того, щоб зрозуміти поведінку споживача, яка і за мотивами, і за цілями переважно і неминуче є суб’єктивною.
Максимізація корисності – це отримання найбільш високої можливості корисності в ситуації економічного вибору. Отже, економічний вибір робиться таким чином, щоб максимізувати корисність. Придбання деякої корисності зазвичай пов’язано з попередніми витратами ресурсів. Тому економічний суб’єкт прагне максимізувати не абсолютну величину корисності, а різницю між цією абсолютною
Споживча поведінка – це формування попиту споживачів на різні товари та послуги з урахуванням доходів і особистих смаків та уподобань. У ринковій економіці, де проблеми дефіциту не існує, а кількість різновидів товарів і послуг завжди є значною, перед споживачем постає проблема вибору. Проблема ускладнюється тим, що сума коштів, призначених для придбання товарів і послуг, завжди обмежена, а це змушує споживача звертати увагу на корисність споживчих благ.
Економічна теорія розрізняє загальну і граничну корисність. Загальна корисність визначається задоволенням від споживання певного набору життєвих благ. Гранична корисність дорівнює приросту, збільшенню загальної корисності внаслідок придбання додаткової одиниці даного блага. Гранична корисність відображає ступінь гостроти, актуальності потреби.
В економічній теорії сформульовано закон спадної граничної корисності споживчого блага: зі зростанням кількості придбаних одиниць певного продукту корисність кожної наступної одиниці для споживача зменшується.