- •1. Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економ. Мислення: економічне політико-правове, соціально-культурне
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- •4. Розвиток економічного мислення. 5. Економічне мислення і економічна практика
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- •8. Предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки: теоретична, практична, світоглядна, ідеологічна
- •10. Етапи розвитку економічної науки
- •11. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •15. Економічні потреби
- •16. Ієрархія потреб
- •17. Економічні потреби
- •18. Взаємозв’язок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20. Економічна поведінка
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •25. Домогосподарства, підприємства(фірми) та сектори економіки
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція
- •28. Національні та міжнародна економічна системи
- •29. Формування глобальної економічної системи
- •30. Сутність і види економічної діяльності
- •31. Суспільний поділ праці
- •32. Виробнича діяльність
- •33. Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36. Торгівельно маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми
- •Асоціація - найпростіша форма договірного об’єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної координації господарської діяльності.
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток і рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •43. Регулювання підприємницької діяльності
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його фактори
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку
- •52. Економічна криза
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Функції капіталу
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал 58. Інтелектуальний капітал 59. Інформаційний капітал
- •60. Виробничий капітал 61. Підприємницький капітал 62. Фінансовий капітал
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії
- •64. Ефективність кругообігу капіталу
- •65. Міжнародний рух капіталу
- •66. Праця і людський ресурс
- •67. Вартість і оплата праці
- •68. Заробітна плата
- •69. Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75. Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар та його характеристика
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція, монополія, олігополія
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів та послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92. Ринок інновацій
- •93. Міжнародні ринки. 94. Становлення глобального ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники
- •96. Національний дохід
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •99. Національне багатство
- •100. Доходи населення
- •101. Податки
- •102. Державний бюджет
- •103. Інфляція
- •104. Соціальна політика
- •105. Відтворення людського ресурсу
- •106. Держава в системі суспільного відтворення
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів
77. Економічні блага
Забезпечення потреб є головною рушійною силою мотивації діяльності людини. Можна сформулювати ряд необхідних і достатніх передумов, які перетворюють предмет в благо:
існування певної людської потреби; потенційні властивості предмету у задоволенні цієї потреби; людське усвідомлення означених потенційних властивостей; володіння предметом, що дозволить використати перераховані вище властивості.
Таким чином, в найбільш загальному розумінні благами називаються ті предмети, які можуть задовольнити потреби людини. Нескінченні, рідкісні. необхідні і не помітні. Блага, які є корисними при споживанні і рідкісними у наявності називають економічними благами.
Наслідком обмеженості наявної кількості економічних благ є наступне:
-
економічні блага виступають об’єктом присвоєння; є об’єктом обміну; об’єкт виробництва.
За характером використання виділяють такі, що безпосередньо споживаються індивідами (кінцеві блага) й такі, що використовуються фірмами як ресурси в процесі виробництва кінцевих благ (композитні блага). Слід зауважити, що існують випадки коли окремі економічні блага мають ознаки і кінцевих і композитних благ (електроенергія, паливо тощо).
В економічній науці виділяють блага індивідуального, групового та державного споживання.
Особливого значення для розуміння економічних процесів набуває поділ на приватні та суспільні блага. До приватних благ відносять такі, що можуть бути поділені між індивідами, при цьому існує можливість відлучити будь-яку особу від їх споживання за допомогою таких економічних інструментів, як ціна. До суспільних благ відносять такі, що не можуть бути поділені між індивідами та від споживання яких практично не можливо або не бажано відлучити жодного з індивідів.
Розвиток суспільних відносин, який тісно пов’язаний із еволюцією самого суспільства призвів до спеціалізації економічної діяльності та формування ринків на яких економічні агенти обмінювали надлишкові наявні блага на необхідні.
78. Товар та його характеристика
Благо винесене на обмін називають товаром. Будь-якому товару притаманні такі властивості як цінність (споживна вартість) та вартість (мінова вартість). Цінність товару залежить від суб’єктивного усвідомлення функціональних властивостей предмету у забезпеченні потреб, тобто від корисності товару. В процесі дослідження суб’єктивних закономірностей формування цінності було запропоновано кардинальний та ординальний метод аналізу корисності. За допомогою кардинального методу визначають додаткову корисність отриману від споживання додаткової одиниці товару — граничну корисність.
Споживна вартість, яка визначається рівнем затрат конкретної праці втіленої у товарі є необхідною, але не достатньою умовою для обміну та визначення мінової вартості. Другою складовою внутрішнього змісту товару виступає мінова вартість, як вкладена в товар праця — те спільне, що знаходить вираження у міновому співвідношенні товарів. Кількісні характеристики праці, вкладеної в товар, втілюються у величині мінової вартості товару. Мінова вартість визначається суспільно-обумовленими затратами абстрактної праці та вимірюється через вартість іншого товару на який обмінюється даний товар або через гроші. При цьому грошовий еквівалент ціни товару не обов’язково повинен дорівнювати його міновій вартості, грошовий вимір, згідно такого підходу — форма прояву мінової вартості. Таким чином, мінова вартість і споживна вартість залишаються ключовими категоріями для розуміння об’єктивних законів та суб’єктивних закономірностей процесів обміну. При цьому слід враховувати, що на сучасному етапі розвиток товарного виробництва, виробництва товарів для обміну, обумовив появу принципово нового виду товарів, в якості яких виступають нематеріальні блага (різного роду послуги, елементи культури, мистецтва тощо), для яких визначення рівня затрат конкретної та абстрактної праці ускладнюються розмаїттям національної специфіки суспільно-обумовлених способів їх виробництва.