Рекомендації до організації самостійної роботи

Самостійна робота є невід’ємною складовою вивчення навчальної дисципліни. Вона здійснюється за такими напрямками:

• підготовка теоретичних питань до практичних занять;

• конспектування першоджерел;

• підготовка рефератів;

• виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань;

• підготовка до підсумкових модульних робіт;

• підготовка до іспиту.

Підготовка теоретичних питань до практичних занять передбачає опрацювання питань теми практичного заняття. Ці питання могли як розглядати під час лекції, так і виноситися на самостійне опрацювання.

Алгоритм підготовки.

• Визначте питання для підготовки (Ви маєте розглянути усі питання, зазначені у плані практичного заняття).

• Візьміть у бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерела, зазначені у списку основної літератури до заняття. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

• Визначте розділи (теми або параграфи), в яких розкрито питання практичного заняття.

• Прочитайте ці розділи.

• Складіть план (простий або складний) відповіді на кожне питання.

• Визначте основні поняття, які Ви повинні засвоїти.

• Проаналізуйте, як опрацьований матеріал пов’язаний з іншими питаннями теми.

• Для кращого засвоєння та запам’ятовування матеріалу складіть короткий конспект, схеми, таблиці або графіки по прочитаному матеріалу.

• Визначте проблеми в опрацьованому матеріалі, які Ви недостатньо зрозуміли. З цими питаннями Ви можете звернутися на консультації до викладача.

• Перевірте, як Ви засвоїли опрацьоване питання. Ви можете це зробити, відповівши на тестові питання до теми або розв’язавши практичні завдання.

Конспектування першоджерел передбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для конспектування можуть пропонуватися статті з фахових журналів, розділи монографій або підручників.

Алгоритм підготовки.

• Прочитайте запропоноване першоджерело.

• Правильно оформіть бібліографію першоджерела (автор, назва, вихідні дані).

• Складіть план (простий або складний).

• Для кожного пункту плану виділіть основні положення проблеми, яка висвітлюється у першоджерелі.

• Представте прочитаний текст у вигляді тез або анотації, використовуючи, при потребі, схеми, таблиці, графіки тощо.

• Для самоперевірки перекажіть статтю, використовуючи власний конспект.

Підготовка рефератів передбачає глибокий та детальний аналіз проблеми, винесеної у темі реферату.

Алгоритм підготовки.

• Ознайомтеся з вимогами до реферату.

• Підберіть літературу, у якій розкривається тема реферату. При підборі літератури Ви можете користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

• Складіть план реферату.

• Опрацюйте літературні джерела, користуючись порадами до конспектування першоджерел.

• Систематизуйте опрацьований матеріал відповідно до плану реферату.

• Дайте власний критичний аналіз та оцінку висвітленої проблеми.

• Оформіть реферат відповідно до вимог.

• На основі реферату підготуйте усну доповідь на практичне заняття.

Вимоги до підготовки рефератів

Призначення реферату – надати студентові можливість активно застосувати знання в галузі методології курсу, отримані насамперед із лекційного курсу, а також сформувати чи розвинути вміння й навички проведення самостійних досліджень з історичної проблематики. Кожен студент обирає собі окрему тему. Виконання різними студентами робіт на одну й ту ж тему не дозволяється.

Реферат повинен мати обсяг 12-15 сторінок рукописного тексту й бути виконана з дотриманням цілої низки вимог, у більшості своїй аналогічних вимогам, що висуваються до всіх наукових робіт. Вона має включати в себе, крім правильно оформленого титульного листа, такі обов’язкові розділи: план, вступ, основну частину, висновки та список використаних джерел та літератури.

План може бути короткий (основна частина складається із 3-4-х пунктів) або розгорнутий. Вступ повинен містити пояснення актуальності обраної студентом теми, визначення мети та обґрунтування завдань дослідження. Останні мають так чи інакше відповідати планові роботи.

Обов’язковим є дотримання технічних вимог, які найбільше впливатимуть і на оцінку. По-перше, на всі наведені в рефераті факти, описи подій та явищ, думки тих чи інших авторів, цитати тощо, почерпнуті з джерел чи літератури, мають робитися підрядкові бібліографічні посилання у формі виносок унизу сторінки з зазначенням автора, назви роботи (при першому посиланні – також місця й року видання книги) і конкретної сторінки, звідки взято матеріал. Відсутність посилань вказуватиме на “присвоєння” студентом чужих матеріалів, адже посилання не робляться тільки на власні думки. По-друге, в рефераті студента мають бути використані не менше 3-х різних публікацій, причому, матеріал із різних праць повинен використовуватись одночасно, що повинні засвідчити й посилання.

В основній частині питання мають викладатися в повній відповідності до плану роботи. Обов’язково слід давати заголовки розділам роботи. Висновки (1-2 сторінки) мають узагальнювати результати проведеного дослідження. У списку використаних джерел та літератури мають бути вказані лише ті роботи, які дійсно використовувались, зокрема, на них є посилання в самій роботі. Слід вказати автора, назву книги (статті), місце та рік видання.

Підготовка до підсумкової модульної роботи (ПМР) та іспиту має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм виконання

• Ознайомтеся з переліком питань та завдань до ПМР або заліку.

• Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в робочій програмі або інструктивно-методичних матеріалах).

• Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

• Визначте рівень знань з кожного питання.

• Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, виконання окремих завдань тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до практичних занять та виконання завдань до лабораторних занять.

• Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або виконайте практичне завдання.

Примітка: якщо ви маєте труднощі у підготовці окремих теоретичних питань або виконанні практичних завдань, ви можете звернутися за консультацією до викладача. Час проведення консультацій зазначений у Графіку проведення консультацій (кафедра історії України).

Модуль 1 Україна у додержавну та середньовічну добу

№	теми	Всього	Аудиторні заняття		Самостійна робота	Форма контролю
			лекції	практичні
	Витоки українського народу та його державності.	9	2	2	5	ПМР
	Україна княжої доби та її роль в світовій історії.	18	4	4	10
	Політична роздробленість Київської Русі. Галицько-Волинська держава	9	2	2	5
	Всього (1 кредит)	36	8	8	20

Практичні заняття № 1-4.

Умови автоматичного одержання оцінки за модуль:

• відвідати 3 заняття;

• одержати 3 оцінки (з 4 можливих: 2 оцінки – на практичних заняттях, 1 оцінка – за перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, є обов’язковою).

Обов’язкові види робіт:

• опрацювати питання з плану практичного заняття;

• опрацювати основні поняття;

• опрацювати статті;

• пройти перевірку рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання, на індивідуальній консультації у викладача.

• вільно орієнтуватися у послідовності найголовніших подій вітчизняної історії, узгоджувати їх у часі й за змістом з подіями всесвітньої історії;

• узагальнювати історичний матеріал за певною методологічною системою, використовуючи при цьому загальноприйняту в світовій науці термінологію;

• оцінювати під кутом зору історичного прогресу основні зміни, що відбулися протягом вивчених періодів на території України;

• визначати вірогідність і повноту історичних джерел, використовуючи з необхідними поправками навіть ті з них, які характеризуються особливим суб’єктивізмом;

• давати самостійну оцінку дослідженням професійних істориків, не потрапляючи під їх вплив;

• застосовувати набуті знання, аналізуючи сучасні події;

• виробляти самостійну оцінку діяльності історичних осіб і зважено ставитися до проблем, які в минулому викликали гострі суперечки та дискусії.