3.3 Стан кредитних взаємин об’єкта дослідження з банками.

В питанні 2.3. ми визначили, що дослуджуване підприємство має незадовільні фінансові показники, тому спочатку, на нашу думку, доцільно буде розглянути в загальному короткострокове кредитування оборотних автивів, так як це один із способів покращити фінансовий стан об’єкта дослідження, платоспроможність та ліквідність.

Розуміння фінансового та економічного змісту організації короткострокового кредитування має високе значення для вирішення задач фінансового менеджменту підприємства, оскільки дозволяє не тільки забезпечувати передбачений рівень оборотних активів, а й миттєво реагувати на коливання потреби в них. Умови по більшості короткострокових кредитів визначаються у процесі особистих переговорів між кредитором і позичальником. Процентні ставки, відповідно, коливаються у залежності від кредитоспроможності позичальника. Разом із станом ринку змінюється базисна ставка (prime rate) – ціна, яку встановлює банк для найбільш кредитоспроможних клієнтів. Хоча у зв’язку із сильною конкуренцією у банківській сфері добре відомі крупні компанії беруть кредити і за ставкою нижче базисної. Базисна ставка встановлюється на рівні мінімально можливої вартості грошових коштів банку. Всі інші клієнти отримують кредити на рівні, вищому, ніж базисна ставка [25].

А тепер розглянемо, за допомогою яких методів підприємства сплачують проценти банкам за надані кредитні послуги.

Існують чотири основні підходи до сплати процентів по кредиту:

1. На інкасаційній основі, коли процент сплачується у момент погашення векселя, тобто після завершення кредитної угоди. Якщо кредит 10 тис. грн. на рік під 26%, то ефективна ставка процента складає 2,6/10=26%.

2. На основі дисконту, коли процент по кредиту відраховується від суми запозичення. За попередніх умов ставка процента становить 2,6/(10-2,6)=35,14%.

3. На основі накопичення, коли сума процента визначається до надання кредиту і розбивається на рівні частини відповідно до графіка повернення кредиту. Фактичне користування кредитними грошима тут не враховується, і це може значно підвищити вартість користування грошима.

4. Коли процент враховується у складі платежів по кредитах, що амортизуються.

Крім того, слід нагадати й деякі форми кредитування та спеціальні його умови, що, однак, не вичерпують все можливе коло кредитних інструментів. До них відносяться:

Забезпечений кредит. Для забезпечення кредиту банк може вимагати заставу. Головною вимогою щодо застави є ліквідність майна. Чим вище ліквідність, тим більше заставна вартість. Як правило, у заставу приймаються активи, вартість яких більша, ніж сума запозичення. Наприклад, верстати приймалися банком з 30% перекриттям.

Кредити, що видаються під векселі (цесія). Типовою є запозичення під цесію на дебіторську заборгованість. Головним, що визначає суму кредиту під даного розміру цесію, є якість дебіторської заборгованості. Процедура отримання кредиту така: фірма, виходячи з попередньої угоди, надсилає кредитору реєстр рахунків, що містить найменування дебіторів, дати виписки рахунків, суми коштів. Іноді кредитор може вимагати свідоцтво про відвантаження. Потім банк надає фірмі позику у визначеному розмірі, наприклад 75% цесії.

Лізинговий кредит. Важливою складовою кредитних відносин є лізинг (від англ.— наймати, брати в оренду). У світі лізингова діяльність досить поширена: діє Оттавська конвенція 1988 р. про міжнародний фінансовий лізинг, створена Європейська асоціація лізингових компаній, в яку входить 23 національні асоціації.

Лізинг є специфічною формою майнового, тобто товарного кредиту. Його специфіка полягає у тісному взаємозв'язку і переплетенні кредитних, фінансових та орендних відносин. Правові та економічні засади здійснення лізингової діяльності визначені в Законі України "Про лізинг" (від 16 грудня 1997 р.).

Лізинг — це довгострокова оренда машин, обладнання, промислових товарів інвестиційного призначення, куплених орендодавцем для орендаря для їх виробничого використання, при збереженні права власності на них за орендодавцем на весь термін договору оренди.

З точки зору змісту кредитних відносин, лізинг можна розглядати як різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається позичальником у розстрочку.

Застава, що змінюється (floating lien) – загальна застава групи активів, таких як дебітори і запаси. У заставу надаються усі запаси позичальника без специфікації. Така форма слугує тільки додатковою формою забезпечення кредиту. Оскільки сума запасів постійно коливається, застава приймається із значним перекриттям.

Застава під рухоме майно (chattel mortgage) – передача у заставу власності (наприклад обладнання). За умов даної форми запаси ідентифікуються відповідно до серійного номера тощо. Запаси не можуть бути проданими без погодження з кредитором.

Тому для вирішення задач фінансового менеджменту підприємства, оскільки це дозволяє не тільки забезпечувати передбачений рівень оборотних активів, а й миттєво реагувати на коливання потреби в них, підприємство ВАТ “ Комбінат будіндустрії ”, для отримання позикових коштів у вигляді короткострокового кредитування, співпрацює з ПАТ “ Комерційний банк “ Хрещатик ”. Дані кредитні взаємини розпочалися з 2008 року, існують дотепер та є налагодженими як в самому кредитному процесі, так і у безпосередньому цільовому використанні кредитних коштів.

На даному підприємстві управління залученням і ефективним використанням позикових засобів є однією з важливих функцій, яка спрямована на забезпечення досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності. Позиковий капітал, що використовується підприємством, характеризує в сукупності обсяг його фінансових зобов’язань.

У процесі розвитку підприємства в міру погашення його фінансових зобов’язань виникає потреба в притягненні нових позикових засобів. Джерела і форми залучення позикових засобів підприємством дуже різноманітні. Тому на підприємстві організовується управління залученням позикових засобів. У процесі цього управління розв’язується багато завдань, що визначає необхідність розробки спеціальної фінансової політики на підприємстві, які використовують значний обсяг позикового капіталу.

Політика залучення позикових засобів є частиною загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.

Отже, підприємство ВАТ “ Комбінат будіндустрії ”, розпочинаючи з 2008 року, почало співпрацювати з ПАТ “ Комерційний банк “ Хрещатик ”. Дотепер дані юридичні особи мають добре налагоджені кредитні відносини, а для забезпечення їх діяльності ВАТ “ Комбінат будіндустрії ” має дотримуватися політики залучення позикових коштів, яка полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу, що є вигідним для обох сторін кредитних відносин.