- •Модуль №1
- •Тема №1:
- •Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.1. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.2. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки
- •1.3. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.4. Зв'язок психології вищої школи з іншими науками
- •1.5. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.6. Класифікація методів збору та/інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.7. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема №2: психологічний аналіз особливостей емоційної сфери студента
- •1.1. Емоції в житті студента
- •Категорії емоціогенних ситуацій
- •1.2. Особливості емоційних станів в студентський період
- •Тривожність і тривога
- •Фрустрація
- •Агресія
- •Ригідність та подібні до неї явища
- •1.3. Емпатія як соціально-психологічна властивість особистості
- •2 Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •2.1 Психологічна характеристика студенства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •2.2 Суперечливості та кризи студентського віку
- •2.3 Вищій навчальний заклад — один із провідних чинників соціалізації особистості студента як фахівця.
- •2.5 Типологічні особливості сучасних студентів
- •Тема № 3: професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення студентського віку
- •3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Рекомендації студентові щодо власного професійного зростання:
- •Тема №4:
- •4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •4.3. Міжособистісні стосунки у студентській групі
- •4.4. Проблема керівництва та лідерства у групі, функції студентського лідера
- •4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Функції студентського самоврядування:
- •Модуль № 2 тема № 1.1 психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема № 1.2 : психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема № 1.3.: психологія виховання студентської молоді
- •Тема № 2.1.: Психологія педагогічної взаємодії викладача зі студентами.
- •Тема № 2.2.: психологічний аналіз конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та стратегії вирішення
- •Тема № 3: Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи План:
- •Література:
- •1. Педагогічний професіоналізм діяльності викладача
- •2. Педагогічна творчість та її особливості
- •I. Особистісні здібності:
- •II.Дидактичні здібності:
- •III. Організаційно-комунікативні здібності:
- •3. Професіоналізм особистості викладача
- •Індивідуальний стиль педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його “я-концепції”
- •4. Авторитет викладача
- •5. Типологія викладачів
Функції студентського самоврядування:
1) Забезпечення результативної навчальної роботи студентів, виконання ними щоденних навчальних завдань із врахуванням їхніх здібностей та інтересів.
2) Підготовка студентів як фахівців із вищою освітою до майбутньої управлінської діяльності, формування соціальної спрямованості їхньої активності, розвиток організаторських здібностей.
Які умови забезпечують успіх у роботі органів студентського самоврядування?
1) Участь в органах самоврядування більшості студентів, а не тільки активу.
2) Потрібна підтримка (допомога) викладачів на засадах партнерства рівності.
3) Результати роботи органів самоврядування повинні бути помітні для всіх студентів (працевлаштування, розв'язання конфліктів тощо).
Проте сьогодні є недоліки в роботі органів самоврядування: по-перше, більшість студентів не бере участі в органах самоврядування, а тому обмежені можливості для їхньої самореалізації. По-друге, студенти-випускники важко адаптуються до соціально-економічних реалій (наприклад, як керівники виробничого або педагогічного колективу не вміють працювати у команді, з професійним колективом), не готові самостійно вирішувати побутово-матеріальні проблеми. По-третє, для активу характерний великий прагматизм у стосунках із ровесниками, намагання у всьому мати власну вигоду, навіть на шкоду суспільним інтересам.
Зараз молодіжні та студентські громадські організації обговорюють проблеми, стан та перспективи студентського середовища, молодіжної політики, виховання в умовах безперервної освіти, ролі та місця Всеукраїнської студентської ради у вирішенні проблем студентської молоді, формування здорового способу життя студентів. Так, наприклад, під час проведення Всеукраїнського круглого столу з питань студентського самоврядування, за результатами якого надіслані відповідні рекомендації керівникам ВНЗ України, особлива увага приділялася роботі з адаптації до нових умов навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями.
Практика засвідчу, що студентська рада інституту (факультету) може мати кілька секторів: господарський, громадсько-виховний, науковий, культурно-мистецький, спортивний та ін. Голови секторів координують роботу активів курсів, які, в спою чергу, інформують старост академічних груп, які доносять певну інформацію до студентів своєї групи. Студенти мають змогу вибрати пріоритетний сектор, творчу групу, за активну участь у чому вони будуть отримувати залікові бали участі у громадській роботі. При студентській раді можуть функціонувати різні творчі групи: театральна студія, клуб туризму та центр зовнішніх відносин, клуб благодійності та ін.
Така рейтингова система не тільки підвищує активність студентів у громадському житті університету, а й стимулює студентів до подальшого самовдосконалення та професійного зростання. За результатами рейтингового моніторингу визначаються найкращі студенти-активісти групи, інституту, яким може надаватися перевага при поселенні у гуртожиток. наданні іменних стипендій тощо.
Наявність студентського самоврядування як осередок громадського життя надає студентській молоді не тільки можливість реалізувати та вдосконалити себе, а й створює живу атмосферу взаємодії між студентами та адміністративними підрозділами університету. У зв'язку з цим роль студентського самоврядування зростає з кожним днем. Студент, як самодостатня особистість, має прагнути до самореалізації та самовдосконалення, а адміністрація ВНЗ, викладачі і куратори груп повинні цьому всіляко сприяти.